Використання потенційно можливих методик оцінки інвестиційних проектів

При відборі проектів іноді розглядають такі підходи, які можуть визначати вагу впливу проектів на довколишнє середовище. Вони називаються потенційно можливими (застосовними), бо ДЛЯ ЇХ застосування потрібна або більш ретельна підготовка, або вони більш вимогливі до наявних та інших ресурсів, або вимагають більш категоричних передбачень, аніж прийоми, до яких звичайно вдаються в таких ситуаціях. Утім, це не означає, що дані прийоми не придатні для використання в аналізі проектів. При вмілому використанні багато які з цих прийомів можуть істотно вдосконалити оцінку проекту через пряме інкорпорування фінансової вартості, що виражає ступінь впливу проекту на довколишнє середовище.

Використання сурогатних цін.Результати багатьох видів впливу довколишнього середовища не мають фінансового (грошового) виразу. До них можна віднести чисте повітря, соціальні перспективи, приємну обстановку, тобто товари чи послуги, які включають в себе характеристики суспільного товару. Ринки, які б існували для таких видів товарів, ще не сформувалися. Проте в багатьох випадках можна опосередковано оцінити вплив як імпліковану цінність на товар або послуги, що стосуються довколишнього середовища, через сплачувану на ринку ціну за продукцію чи послуги іншого роду, що існують на ринку. В таких випадках ми маємо справу з цінністю властивостей, цінністю характеристик.

Отже, ринкові прийоми сурогату пропонують підходи, що використовують ринкову ціну ДЛЯ визначення цінності впливу довколишнього середовища, яке не може мати оцінного виразу. Головне припущення зводиться до того, що спостережувана ціна відображає загальну оцінку, яку покупець дає товару чи послузі. Оцінка включає як матеріальні компоненти, ціну яких досить легко визначити, так і нематеріальні, що стосуються довколишнього середовища. (Скажімо, коди йдеться про власність, продавці визначають більшу частину ренти за гарний краєвид, що втілюється як характеристика власності, в інших випадках ця рента може проявитись як частина надбавки до ціни, яку покупець готовий заплатити.) Хоча використання цього прийому доводі обмежене, його можна успішно застосовувати при оцінці досить широкого кола впливів довколишнього середовища в найрізноманітніших контекстах і за певних обставин.

Визначення вартості землі.При визначенні вартості землі використовується принцип «наявної ринкової ціни» (звичайно у формі роздрібної ціни на землю) для комплексної оцінки ряду факторів впливу довколишнього середовища. Якщо, наприклад, сусідні ділянки землі оцінено, то будь-які відмінності між такими оцінками можуть пояснюватися звичайно одним з двох факторів: ефектом продуктивності землі або впливом довколишнього середовища, яке не має ціни. Ефект продуктивності можна вимірити, використовуючи підхід, коли визначається мінлива вартість виробленої продукції, про що йшлося вище. Капіталізована вартість продуктивності землі має бути відображена в роздрібній ціні на землю. Крім того, можуть існувати й інші фактори впливу, ціну яких неможливо прямо оцінити, але вони закладені й відображені у вартості землі. До них належать такі явища, як естетична цінність знижений ризик повеневих затоплень, імовірність інших природних катастроф (хоча останнє може бути відображено в аналізі продуктивності землі) або підвищена привабливість даної ділянки з погляд) можливості збереження острівця незайманої природи.

Диференціація заробітної плати.Теоретично цей підхід припускає, що в умовах абсолютної конкурентної рівноваги попит на трудові ресурси є вартістю граничної продукції праці робітників і що пропозиція праці змінюється залежно від стану умов роботи та життєвих умов у даній місцевості. Отже, щоб забезпечити наявність пропозиції трудових ресурсів на забруднених територіях або в професіях, пов'язаних з підвищеним рівнем ризику, необхідно стимулювати їх вищою оплатою праці. Вважається, що робітники не обмежені в свободі пересування та зміні роботи і тому можуть вибирати конкретну роботу в конкретній галузі при певному рівні оплати праці, що значно підвищує ефективність використання робочої сили. Якщо рівень заробітної плати встановлюється централізовано, якщо вона періодично не переглядається задля досягнення рівноваги на ринку праці і якщо робітники не мають свободи пересування, то цей підхід не годиться для використання.

Технічний аналізпосідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Аналіз ринку покликаний дати відповідь на запитання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз - як виробляти і з якими витратами. Одержавши відповіді на ці запитання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.

Усі питання, що стосуються технічного аналізу інвестиційного проекту, можна поділити на 13 груп:

1)місце розташування (місце реалізації проекту);

2) масштаб проекту, можливість збільшення масштабу виробництва;

3)технологія;

4) обладнання, організація його експлуатації та ремонту;

5)інфраструктура;

6) схема підприємства;

7)організація підготовки і здійснення проекту;

8) графік виконання проекту;

9) підготовка та освоєння виробництва;

10) забезпечення якості;

11) розрахунок витрат на виконання проекту;

12) матеріально-технічне постачання;

13) поточні витрати виробництва та збуту.

Інституційний аналізмає на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності реалізувати проект.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

· характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

· оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов'язані з проектом;

· визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

· вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

· принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

· оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є:

ü збирання та обробка опублікованих даних про середовище проекту і можливості організації;

ü бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

ü анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституційного аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє. Обробка даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування - обізнаності з методами соціології та психології. При цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель сприятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу скасувати проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, то він має дотримуватися своєї нормативної моделі і рекомендувати її своїм партнерам.

Економічні фактори.Число інституційних проблем різко зростає, якщо політика уряду серйозно змінює економічні умови здійснення проекту. Необґрунтований курс обміну валют або торговельної політики може не тільки вплинути на фінансові доходи, а й здатен спричинити неефективне відволікання сил, скажімо, на подолання бюрократичних перепон в експортно-імпортних операціях. Державна політика цін або податкова політика при неправильному тлумаченні ринкових сигналів може ввести менеджерів в оману.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами: а) структура внутрішнього валового продукту; б) рівень інфляції; в) бюджетний дефіцит; г) вартість кредитів.

Рівень інфляції залежить від таких факторів, як темпи приросту грошової маси, темпи зміни швидкості обігу грошової маси і темпи зміни обсягів виробництва. Рівні інфляції визначаються експертним шляхом у рамках макроекономічного аналізу. Розрахунки рівнів інфляції є неодмінною умовою аналізу економічного середовища проекту.

Вартість кредитів та умови надання позик аналізуються, для того, щоб обрати кредитну політику фірми. Вони характеризуються такими показниками:

1) процент річних за короткостроковими кредитами на термін до 12 місяців у гривнях і доларах США (українських та іноземних банків);

2) процент річних за довгостроковими кредитами на термін понад 12 місяців у гривнях і доларах США (українських та іноземних банків).

Важливим показником середовища є облікова ставка (ставка рефінансування) Національного банку. Вона характеризує вартість кредитів Нацбанку комерційним банкам. Зниження або підвищення ставки рефінансування впливає на вартість кредитів комерційних банків.