Тема 2. Корисність економічного блага. Економічний вибір

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Дайте відповідь на запитання:

1. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.

2. Предмет, метод мікроекономіки.

3. Мікросистема: поняття, різновиди.

4. Мета та завдання дисципліни.

5. Ринок як мікроекономічна модель

6. Які переваги і які недоліки має ринок ?

7. Що вивчає мікроекономіка як галузь економічної теорії (на відміну від політичної економії та макроекономіки)?

8. Чи є проблема вибору за умов рідкісності ресурсів такою, що розглядається тільки мікроекономікою?

9. Чи є раціональною поведінка спортсмена, який поставив собі за мету встановити новий олімпійський рекорд?

10. Укажіть єдино правильну відповідь:

10.1.Яке з нижченаведених слів за сенсом найтісніше пов’язане зі словом «економічний»:

а) безкоштовний;

б) рідкісний;

в) багатий;

г) надмірний.

10.2. Якими двома основними причинами можна пояснити існування економічних проблем?

а) впливом держави на економіку та зростанням населення Землі;

б) забрудненням навколишнього середовища та існуванням транснаціональних корпорацій;

в) наявністю безробіття та інфляції;

г) необмеженістю бажань людей та обмеженістю ресурсів.

10.3. Економіку в цілому найкраще можна визначити як:

а) взаємодію рішень на макро- і мікрорівнях;

б) вивчення поведінки людей та підприємств щодо виробництва, розподілу та споживання обмеженої кількості товарів;

в) практичне випробовування вартісних показників шляхом використання дедукції та індукції;

г) використання політики спростовування фактів і гіпотез.

10.4. У ринковій економіці проблеми що виробляти, як виробляти і для кого виробляти вирішуються:

а) комітетом з планування;

б) виборним органом;

в) ціновим механізмом;

г) жодним із трьох вищезазначених способів.

10.5. Мікроекономічна теорія вивчає, як ринкова економіка визначає:

а) ціну товару;

б) ціну послуг;

в) ціну економічних ресурсів;

г) будь-які ціни.

10.6. Будуючи моделі, економісти:

а) розробляють припущення, які спрощують ситуацію;

б) включають усю наявну інформацію;

в) мають використовувати математичні моделі;

г) намагаються дублювати реальний світ.

10.7. Мікроекономіка:

а) оперує сукупними чи загальними рівнями доходів, зайнятості та виробництва;

б) докладно досліджує окремих економічних суб’єктів, які станов­лять економічну систему;

в) вивчає детальну інформацію про окремі сегменти економічної системи;

г) базується на широкому підході до діяльності економічної системи.

Виконати завдання:

1. У системі виробляється 2 товари. Побудувати лінію виробничих можливостей. Пояснити, як зміниться альтернативна вартість товару А при збільшенні його виробництва. Зробити висновки.

Варіант 1
Товар А
Товар Б
Варіант 2
Товар А
Товар Б

2. В даними таблиці:

1. Побудувати лінію виробничих можливостей.

2. Визначити, як зміниться лінія виробничих можливостей, якщо:

- удосконалиться технологія товару А

- удосконалиться технологія товару Б

- удосконалиться технологія обох товарів

Варіант 1
Товар А -
Товар Б -
Варіант 2
Товар А -
Товар Б -

Зробити висновки.

3. У галузі виробляються столи та стільці. У таблиці наведено ефективні варіанти зміни структури виробництва:

Варіанти А В С D Е
стільці
столи

1. Зобразіть графічно криву виробничих можливостей галузі.

2. Обчисліть альтернативні витрати виробництва стільців за різних варіантів виробництва.

Зробити висновки.

Тема 2. Корисність економічного блага. Економічний вибір.

Дайте відповідь на запитання: (2.1.)

1. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.

2. Предмет, метод мікроекономіки.

3. Мікросистема: поняття, різновиди.

4. Мета та завдання дисципліни.

5. Ринок як мікроекономічна модель

6. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів.

7. Предмет, метод мікроекономіки.

8. Мікросистема: поняття, різновиди.

9. Мета та завдання дисципліни.

10. Ринок як мікроекономічна модель

11. Поняття та види потреб. Економічні блага, їх класифікація.

12. Сукупна та гранична корисність.

13. Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена.

14. Поняття рівноваги споживача. Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена.

15. Поняття «потреба», «благо», «антиблаго», «економічне благо», їх сутність.

16. Поняття «корисність блага»; «сукупна корисність» та «гранична корисність»; функція корисності.

17. Процес споживання та динаміка сукупної і граничної корисності.

18. У чому полягає суть закону (принципу) спадної граничної корис­ності?

19. Принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.

20. Оптимальна структура покупок і гранична корисність грошей. Зв’язок зміни ціни одного з благ зі зміною обсягу попиту на нього.

21. Оцініть правильність висловлювань:

а) благо - це все те, що при його споживанні підвищує рівень добробуту споживача;

б) сукупна корисність зростає при зростанні рівня споживання;

в) стан споживчої рівноваги полягає у тому, що сукупна корисність товару Х дорівнює сукупній корисності товару Y;

г) якщо гранична корисність блага зменшується, то зменшується й сукупна корисність.

22. Знайдіть єдино правильну відповідь:

2.1. Всяка функція корисності являє собою:

а) зв’язок між складовими набору благ і витратами на їх прид­бання;

б) залежність, відповідно до якої різним наборам благ надаються значення, адекватні перевагам споживача;

в) сукупність усіх наборів благ, які може придбати споживач;

г) зв’язок між кількостями одного блага та інших благ, адекватних за сукупною корисністю.

23. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:

а) зростає;

б) спадає;

в) зростає або спадає, але залишається додатною;

г) є від’ємною величиною.

24. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 30, 40, 50;

б) 20, 28, 34, 38;

в) 20, 40, 80, 160;

г) 20, 35, 55, 80.

25. Який з наведених нижче переліків значень граничної корис­ності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

26. Товари Х та Y мають відповідно ціни 50 і 80 грош. од., і споживач витрачає весь свій бюджет на купівлю тільки цих товарів, купуючи 5 одиниць X і 8 одиниць Y. Граничні корисності 5-ї одиниці X і 8-ї одиниці Y однакові. Тоді можна зробити висновок, що:

а) споживач перебуває в стані рівноваги;

б) споживачеві треба купувати більше X і менше Y;

в) споживачеві треба купувати менше X і більше Y;

г) споживачеві треба збільшити купівлю обох товарів.

27. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б - 2 грош. од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютилей і бажає максимізувати задоволення від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А за:

а) 20 ютилей;

б) 45 ютилей;

в) 30 ютилей;

г) 15 ютилей.

Дайте відповідь на запитання: (2.2.)

1. У чому відмінність ординалістського та кардиналістського підходів до аналізу поведінки споживача?

2. Яку інформацію містить у собі крива байдужості? Які характерні риси кривих байдужості?

3. У чому суть поняття «гранична норма заміщення одного товару іншим» (з наявного їх набору)? Як змінюється її значення в міру руху вздовж кривої байдужості?

4. Що показує бюджетна лінія? Як зміниться положення бюд­жетної лінії, якщо грошовий дохід споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться?

Як зміниться положення бюджетної лінії, якщо ціна товару, кількість якого позначається на горизонтальній осі:

а) збільшиться;

б) зменшиться?

5. Яку точку на бюджетній лінії, нанесеній на карту кривих байдужості, вибере споживач, що веде себе раціонально?

6. Охарактеризуйте стан рівноваги споживача, використовуючи основні положення концепції кривих байдужості.

7. Оцініть правильність висловлювань:

7.1. Якщо зростає ваш дохід, лінія вашого бюджетного обмеження зміщується праворуч паралельно лінії, що існувала раніше.

7.2. Згідно з еквімаржинальним принципом ціна кожного блага в оптимальному для кожного споживача випадку має дорівнювати граничній корисності відповідного блага.

7.3. Споживач максимізує корисність, якщо його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.

7.4. Зміни у величині доходу (бюджету) спричиняють зміни нахилу бюджетної лінії.

7.5. Аналіз споживчого вибору за кривою байдужості виходить з припущення, що корисності благ можна кількісно виміряти.

8. Знайдіть єдино правильну відповідь:

8.1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюються:

а) його перевагами і розмірами доходу;

б) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купуються;

в) тільки його перевагами;

г) тільки цінами товарів, що купуються.

8.2. Якщо і відносна ціна одного з двох благ, і MRS дорівнюють 5, то споживач може отримати максимальну корисність:

а) споживаючи лише одне з цих благ;

б) споживаючи обидва блага в однакових кількостях;

в) споживаючи обидва блага в даних кількостях;

г) інформації недостатньо.

8.3. У результаті зміни свого доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. В новому рівноважному наборі граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу і цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати, що:

а) його добробут знизився;

б) його добробут виріс;

в) його дохід знизився;

г) зросли ціни всіх споживаних ним благ.

8.4. Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилася, то відношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для даного споживача:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться незмінним;

г) інформації недостатньо.

8.5. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за всякого рівня споживання, то ви зробите висновок, що:

а) обидва блага є досконалими субститутами;

б) блага є досконалими комплементами;

в) крива байдужості благ характеризується спадною MRS;

г) крива байдужості благ опукла назовні від початку координат.

8.6. Ціна груш та яблук однакова (2 грош. од. за 1кг). Домашня господарка намагається максимізувати свою корисність, купуючи груші та яблука. Як гарний економіст, ви рекомендували б їй:

а) купувати однакову кількість яблук і груш, поки ціна на них однакова;

б) витратити весь свій можливий дохід на груші та яблука;

в) купити таку кількість яблук і груш, щоб MRS між ними дорівнювала 1;

г) зробити б) і в) водночас.

8.7. Споживач купує лише банани та апельсини. Ціна бананів - 2 грош. од., апельсинів - 1,5 грош. од. Споживач може витрачати на ці товари щотижня 16 грош. од. Якщо він максимізує корисність, то його норма граничної заміни апельсинів на банани становитиме:

а) 3/4;

б) 4/3;

в) 1/8;

г) 3/32.

Виконати завдання:

1. На основі наведених даних:

Кількість яблук, шт.
Сукупна корисність, ютилів

1) визначте граничну корисність;

2) побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;

3) за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

Відповідно отриманих результатів написати висновок.

2. Дані, наведені у таблиці, характеризують криві байдужості деякого споживача. Зобразіть цю криву байдужості графічно, відкладаючи кількість товару X на горизонтальній осі, а кількість товару Y - на вертикальній.

Набір Кількість одиниць X Кількість одиниць Y
A1
A2
A3
A4
A5

Проведіть бюджетну лінію споживача, якщо відомо, що ціни на товари X та Y становлять відповідно 10 і 7,5 грош. од., а дохід споживача - 90 грош. од. Укажіть оптимальний набір товарів X та Y, купуючи який споживач максимізує корисність.

Відповідно отриманих результатів написати висновок.

3. Визначити ціни товарів, якщо дохід споживача 300 грн. Максимальну кількість яку може купити споживач: 10 од. товару Х, 20 од. товару У. Побудуйте бюджетну лінію, відповідно даних таблиці побудуйте криву байдужості споживача. Визначте, як змінюється гранична норма заміщення. Відповідно отриманих результатів написати висновок.

Qx
Qy

4. Ціна одиниці товару Х = 4 грн., товару У = 5 грн. Споживач купує 10 од. товару Х та 8 од. товару У. Побудуйте бюджетну лінію, якщо ціна на товар Х знизилась на 2 грн., а ціна на товар У залишилася без змін. Як змінюватиметься бюджетна лінія? Зобразіть графічно та поясніть, що відбуватиметься з бюджетною лінією, якщо дохід споживача зросте вдвічі.

5. Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Граничну корисність кожного з них для споживача наведено в таблиці:

Одиниця товару MUX MUY

Яку кількість кожного з товарів купить раціональний споживач, якщо його денний бюджет становить 10 грош. од., а ціни товарів Х та Y відповідно 1 грош. од. і 2 грош. од.?

6. Сукупна корисність різної кількості огірків і помідорів для споживача дорівнює:

Кількість товару, кг Повна корисність від споживання, ютилей
огірків помідорів

Ціна 1 кг огірків - 2 грош. од., 1 кг помідорів - 4 грош. од. Бюд­жет споживача - 16 грош. од. Яку кількість огірків і помідорів купить раціональний споживач?

7. Споживач здійснює вибір між купівлею цукерок і печива. В таблиці наведено корисність, яку він отримує від споживання різної кількості цукерок і печива. Ціна цукерок - 3 грош. од., печива - 2 грош. од за 1 кг.

Припустімо, що споживач зазвичай купує 4 кг цукерок і 2 кг печива на місяць і витрачає весь бюджет, виділений для цих цілей.

Кількість товару, кг Сукупна корисність цукерок, ютилей Сукупна корисність печива, ютилей

Поясніть:

а) яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів;

б) чи максимізує

він корисність? Якщо ні, то в якій комбінації йому варто купувати цукерки та печиво для максимізації корисності?

в) яку корисність він одержить, якщо весь свій бюджет витрачатиме на купівлю печива?

г) визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості придбаних цукерок і у кількості придбаного печива.

8. Робиться вибір між 2-ма товарами Х та У. Скільки одиниць кожного товару необхідно купити, щоб максимізувати корисність, якщо доход = 9 грн., а ціни товарів Х та У відповідно 2 і 1 грн. А якщо за рівних інших умов ціна товару Х = також 1 грн.?

Одиниця товару MUX MUY
10 8

9. споживач вибирає між двома благами Х та У. Скільки одиниць кожного блага придбає раціональний споживач, якщо доход = 18 грн., а ціни товарів Х та У. Відповідно 2 і 3 грн.

Одиниця товару MUX MUY
15 27

10. Ціна одиниці товару Х = 4 грн., а товару У = 5 грн. Звичайно споживч купує 10 одиниць товару Х і 12 одиниць товару У. Побудувати бюджетну лінію. Яціна на товар знизилась на 2 грн., а ціна товару У залишається незмінною, то як при тому ж бюджеті зміниться бюджетна лінія?

11. Споживач вибирає поміж апельсин та грейпфрутів. Ціна грейпфрутів становить 6 грн./кг, апельсинів 4 грн./кг. Звичайно споживач купує 5 кг грейп. І 1 кг апельсин на місяць, витрачаючи весь бюджет призначений для цього. Враховуючи дані таблиці, визначити корисність, яку отримує споживач від купівлі такої кількості благ, і чи максимізує він при цьому корисність.