Міжнародні форми бізнесу та державне регулювання підприємництва


Кредити та платоспроможність підприємства

4.4. Підприємство на ринку цінних паперів

Основні види цінних паперів

і механізм їх економічної реалізації

Фондова біржа та механізм її дії

Правила інвестування підприємством грошей у цінні папери

5.1. Міжнародний бізнес

Світова торгівля

та зовнішньоекономічна

діяльність підприємств

Вивезення капіталу та його форми

Міжнародна міграція робочої сили та її регулювання

5.2. Форми спільного підприємництва

Сутність і структура вільних економічних зон

Технополіси та досвід

їх створення у розвинутих країнах

Сутність та особливості реєстрації офшорних компаній

Сцільні підприємства та їх правовий статус

5.3. Державне регулювання
підприємництва

Роль державного регулювання підприємницької діяльності

Форми та методи державного

регулювання підприємницької

діяльності

Антимонопольна діяльність держави

Правова база підприємництва в Україні

Економічна безпека бізнесу

Короткий термінологічний словник

Література

318 321

323 326

326 329

331 337

351 352

354 359 362 369

Суспільнароль

і економічна основа бізнесу

Бізнесова діяльність відіграє надзвичайно важливу роль у житті суспільства і спрямована на його покращан­ня. Незважаючи на розбіжності у формулюваннях різних вчених, у цілому виділяють такі основні ролі бізнесу у сус­пільстві: економічна (виробництво суспільних благ, ство­рення ВВП, формування бюджету держави тощо); соціаль­на (сфера взаємин між людьми (працівниками) і суспіль­ством, соціальна відповідальність і т. д.); правова (прий­няття законів, які сприяють розвитку економічних прав і свобод, лібералізації суспільства). Бізнес також значною мірою формує культурне середовище, змінює психологію людей. Отже, бізнес як суспільний феномен є визначальним фактором подальшого розвитку країни та суспільства.

1.1. Сутність, еволюція

та функції бізнесу

і підприємницької діяльності

Серед багатьох чинників соціально-економічного про­гресу у більшості країн, в тому числі в Україні, важливу роль у сучасних умовах відіграють підприємництво та су-

                       
   
     
 
 
     
       
 
 
 
 
   

Суспільна роль і економічна основа бізнесу

б'єкти, що його здійснюють, - підприємці. З'ясуванню сутності підприємництва та бізнесу, основних якостей підприємця світова економічна наука приділяє увагу про­тягом майже трьох століть. Проте поняття «підприємни­цтво» (як і всі інші економічні категорії) постійно збага­чується елементами нового змісту, що зумовлює необхід­ність його системного вивчення.

Сутнісні ознаки бізнесу і підприємництва

Розвиток сучасних економічних знань відбувається за такими напрямами філософського знання, як філософія бізнесу та філософія господарства, які є різними вимірами філософського осягнення економічного буття. Філософія бізнесу як парадигма економічного мислення здебільшого представлена у межах західноєвропейської та американсь­кої соціально-економічної парадигми і бере свій початок у філософії прагматизму, а філософія господарства - репре­зентує східноєвропейську світоглядну парадигму. Для економічних систем з домінуванням ринкових відносин, у межах яких значне місце відводиться такому виду еконо­мічної діяльності як бізнес, характерне поєднання репро­дуктивного знання, властивого господарській системі, з творчим потенціалом бізнес-діяльності.

Водночас важливо побачити певні світоглядні від­мінності між поняттями «підприємництво» та «бізнес». У господарській практиці, на побутовому рівні їх звичай­но ототожнюють. Однак бізнес - більш широке понят­тя, оскільки охоплює відносини, які виникають між усіма учасниками ринкової економіки, і залучає не тільки під­приємців, а й споживачів, працівників державних струк­тур тощо; підприємництво - одна з основних складових системи бізнесу.

Бізнес (англ. Ьизіпезз - справа, комерційна діяльність) - будь-який вид економічної діяльності з метою отримання прибутку.

Бізнес передбачає залучення власних засобів або опо­середковану участь у такій діяльності через інвестування власного капіталу. У бізнесі не обов'язкове безпосереднє керівництво, можлива лише різна форма участі (наприк­лад, через деякі засоби, гроші тощо). Тому служба в дер­жавних установах, робота за наймом в компанії не є бізне­сом, але володіння акціями компанії або робота на власно­му підприємстві - бізнес.

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності 11

Визначальними ознаками бізнесу є: ініціативність; са­мостійність у прийнятті господарських рішень; ризиковий характер діяльності; економічна воля суб'єктів госпо­дарювання; творчий підхід до справи.

Спонукальним мотивом бізнесу є комерційний успіх і задоволення інтересів ділових людей. Бажання отримати прибуток спонукає учасників господарського процесу до розширення виробництва, зниження витрат і цін на товари та послуги. Ринок стимулює розвиток бізнесу, а дефіцит ре­сурсів обмежує його. На ринку суб'єкти господарської дія­льності взаємодіють то як виробники, то як споживачі. Ринок установлює ціни і визначає обсяг виробництва, впливає на вирішення проблем, що, як і скільки виробляти.

Активізація бізнесу матеріалізується в поліпшенні ста­ну суспільного виробництва, формує новий тип еконо­мічної поведінки суб'єктів господарювання і відповідного йому механізму. Цільове спрямування бізнесу полягає в задоволенні потреб та інтересів; стимул, очікування вина­городи - важливі характеристики його розвитку.

В етимологічному значенні бізнес як система госпо­дарювання - це ділові відносини між людьми або учасни­ками угод, які є виявом виробничих відносин. Діяльність будь-якого суб'єкта господарського процесу є його спра­вою. Обмін діяльністю та її результатами - це обмін справа­ми, або ділова угода. Учасниками ділових угод є ділові люди - бізнесмени. Підприємництво і підприємці пов'я­зані зі «справою». Тому бізнес пов'язаний з організацією підприємства.

Підприємництво і бізнес різняться між собою в теоре­тичному плані. Підприємництво постає як підприємниць­кий бізнес і залучає тільки свого суб'єкта, а не всіх учасни­ків ринку. Бізнес без підприємництва не може існувати. Підприємництво при цьому є не тільки елементом системи бізнесу, а й фактором його розвитку.

Система бізнесу як система господарювання охоплює під­приємницький бізнес; державний бізнес; споживчий бізнес.

Суб'єктами підприємницького бізнесу є підприємці (юридичні і фізичні особи), діловий інтерес яких полягає в одержанні прибутку через виробництво і реалізацію, вико­нання робіт і послуг. Види підприємницької діяльності за­лежать від форм власності й організаційних форм.

Державний бізнес здійснюється державними органа­ми, коли вони виходять на ринок з діловими пропозиція­ми. Діловий інтерес держави полягає у здійсненні пріори­тетних загальнодержавних науково-технічних, науково-

#

                 
       
 
 
 
 
   
 

Суспільна роль і економічна основа бізнесу

виробничих та інших програм, які задовольняють інтереси всього народногосподарського комплексу. Держава за­охочує участь фірм у цих програмах, отримуючи можли­вість їх реалізації. Основою державного бізнесу є загально­державна власність на засоби виробництва, інформацію, фінансові ресурси, цінні папери.

Споживчий бізнес здійснюється усіма громадянами для одержання товарів і послуг шляхом самостійного пошуку виробників і продавців на основі максимальної вигоди. Для споживачів вигодою є товар (послуга), який найкраще задовольняє потреби. Основою такого бізнесу є приватна власність на предмети споживання і послуги.

Як вже зазначалося, бізнес - будь-яка економічна ді­яльність, що дає прибуток. Основна мета бізнесу полягає в максимізації вигоди (доходу, прибутку) внаслідок реа­лізації різноманітних угод. Досягається ця мета залежно від умов здійснення, терміну і предмета угоди.

Підприємництво - ініціативна самостійна діяльність громадян і їхніх об'єднань, спрямована на одержання прибутку.

В американській економічній літературі підприємни­цтво характеризується як спроба придумати і зробити щось нове або поліпшити вже існуюче, як готовність добровільно взяти на себе ризик, пов'язаний з реалізацією нових ідей.

Бізнес передбачає соціальну відповідальність підпри­ємця як суб'єкта соціальної дії і є поєднанням різноманіт­них видів виробничої економічної діяльності, тобто постає як свідома виробнича діяльність, спрямована на досягнен­ня суспільного блага, про що свідчить, зокрема, визначен­ня сутності бізнесу як специфічної галузі соціальної діяль­ності в контексті поєднання двох цілей, одна з яких спря­мована на стимуляцію соціально-економічного прогресу, інша - на отримання прибутку.

Бізнес є багатогранним видом економічної діяльності, що поширюється на всі галузі господарства і на всі сфери економіки, а не тільки на торгівлю, обмін товарів. Бізнес - це більшою мірою характер, спосіб дій, ніж галузь і сфера економічної діяльності. Підприємництво - особливий но­ваторський стиль господарської поведінки, основою якої є творчий пошук нових можливостей господарювання, уміння залучати і використовувати в умовах конкуренції ресурси з найрізноманітніших джерел. Підприємництво означає персональну, а не колективну і досить розпливча­сту адміністративну економічну відповідальність за ре­зультати роботи. Як правило, воно пов'язане з виготовлен­ням нового блага або створенням його нової якості; освоєн-

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності 13

ням нового ринку збуту; впровадженням нового методу ви­робництва; опануванням нового джерела сировини або на­півфабрикатів; необхідними реорганізаціями.

Від звичайного господарника підприємця відрізняє по­стійний пошук нових способів комбінації ресурсів. Вища форма організації підприємництва і є бізнесом.

Рушійний фактор підприємницької діяльності - праг­нення до максимізації доходу. Заради цього організовують справу, розширюють її масштаби. Дбаючи про свої інтере­си, підприємець сприяє досягненню суспільних цілей, працює на суспільство.

Підприємництво неможливе без новаторства, творчого пошуку. Витримати жорстку конкурентну боротьбу здат­ний тільки той, хто забезпечує високу якість продукції, постійне оновлення її моделей, відносно низькі витрати. Для цього доводиться весь час думати про нову техноло­гію, удосконалювати організацію виробництва і збут. У діловому світі високо цінують здатність до прийняття не­стандартних рішень, творчого оцінювання ситуації.

Характерні ознаки підприємництва - господарський ризик і відповідальність, високий ступінь діловитості і динамізму, уміння боротися.

Отже, бізнес і підприємництво - дуже близькі феноме­ни, всі види підприємництва тісно пов'язані між собою: займаючись одним видом, доводиться мати справу з ін­шими; виробниче підприємництво зумовлює торговельне; виробництво і продаж пов'язані з фінансовими операціями і т. д. Нерідко в одному підприємці поєднуються вироб­ничник, торговець, фінансист.

Найчастіше активний підприємець вносить своєрідність у відомі види бізнесу, комбінуючи виробництво, торгівлю, фінансові справи, посередництво, страхування, завдяки чому виникають нові інтегровані, комплексні види бізнесу.

Водночас між бізнесом і підприємництвом є такі від­мінності:

1) бізнес - ширше поняття, оскільки охоплює відно­сини, які виникають між усіма учасниками ринкової еко­номіки, залучає не тільки підприємців, а й споживачів, най­маних робітників державних структур тощо; підприємни­цтво - одна із основних складових системи бізнесу;

2) бізнес - це будь-який вид економічної діяльності з метою отримання прибутку; підприємництво передбачає елемент інноваційності;

3)у бізнесі не обов'язкове безпосереднє керівництво, можлива тільки участь; підприємець має безпосередньо

14 Суспільна роль і економічна основа бізнесу

організовувати діяльність, керувати нею. Тому підприєм­ництво означає переважно персональну економічну відпо­відальність, а бізнес - частіше колективну відповідаль­ність за результати роботи;

4) підприємництво є не тільки елементом системи бізне­су, а й фактором його розвитку;

5) основна мета бізнесу полягає в максимізації вигоди (доходу, прибутку) від реалізації угод, підприємництва - в максимізації вигоди від реалізації підприємницької ідеї;

6) бізнес - характер, спосіб дій; підприємництво - особливий новаторський стиль господарської поведінки керівника, основою якої є творчий пошук нових можли­востей господарювання, уміння залучати і використову­вати в умовах конкуренції ресурси з найрізноманітніших джерел;

7) бізнес - вища сучасна форма організації підприєм­ницької діяльності, що передбачає обов'язкове викорис­тання різних видів менеджменту, наукової організації праці, корпоративної культури тощо.

За сучасних умов висококонкурентних ринків неможли­во реалізувати основну мету бізнесу (отримання прибутку) без використання нових ідей, застосування інновацій, вла­стивих підприємництву якостей. Тому бізнес і підприєм­ництво максимально наближені за своїм економічним змі­стом, передусім - за ознакою інноваційності.

Виникнення і розвиток підприємництва

Поняття «підприємництво» запровадив у науковий обіг англійський учений Річард Кантільон (1680-1734). Він розглядав його як особливу економічну функцію, важ­ливою ознакою якої є ризик.

Французький економіст Жан-Батіст Сей (1767-1832) стверджував, що підприємець діє на свій страх і ризик з метою отримання вигоди, володіє при цьому знаннями і досвідом, комбінує фактори виробництва тощо.

Англійський економіст Адам Сміт (1723-1790) роз­глядав підприємця як власника, пов'язував підприємни­цьку діяльність насамперед з власною зацікавленістю під­приємця (особистим збагаченням), у процесі реалізації якої він сприяє найефективнішому задоволенню потреб су­спільства. З цією метою підприємець самостійно планує та організовує виробництво, розподіляє отримані доходи тощо. Інший англійський економіст Давид Рікардо (1772-

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності 15

1823) вбачав у підприємцеві звичайного капіталіста. Ана­логічно оцінював роль підприємця Карл Маркс (1818- 1883).

Якісно нову оцінку підприємництва дав наприкінці XIX ст. англійський економіст Альфред Маршалл (1842- 1924), виділивши організацію виробництва, а згодом і під­приємницьку здатність до такої організації, як окремий фактор виробництва (разом з працею, землею і капіталом).

Повнішу характеристику підприємництва наводять у своїх працях американський економіст Йозеф Шумпетер (1883-1950) та англійський - Фрідріх-Август фон Хайєк (1899-1992). На думку Й. Шумпетера, зміст підприємни­цтва розкривається в його функціях: 1) реформування й докорінна перебудова виробництва внаслідок впроваджен­ня нових видів техніки і технологій, створення нових товарів, освоєння нових ринків, джерел сировини; 2) ви­користання наукових розробок, маркетингу та ін. Викон­ання функцій підприємництва залежить від господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, види, мотивацію тощо.

Основні функції підприємця, за Й. Шумпетером, такі: виготовлення нового блага або старого нової якості; освоєння нового ринку збуту, джерел сировини або напів­фабрикатів; впровадження нового методу виробництва; відповідна реорганізація виробництва. Підприємцем, на його думку, може бути не лише капіталіст, власник, а й керівник. Найбільшою мірою відокремлення власності від управління, а отже, й від підприємництва виявляється в гігантських акціонерних компаніях.

Ф.-А. Хаєк пов'язував підприємництво насамперед з особистою свободою, яка дає людині змогу раціонально роз­поряджатися своїми здібностями, знаннями, інформацією та доходами. Підприємець прагне оптимально використати ці компоненти, враховуючи насамперед ситуацію на ринку (перспективність щодо інвестування, попиту і пропозиції певної галузі економіки, рівень цін та ін.), знайти най­кращі засоби для задоволення власних і суспільних потреб.

На думку американського економіста Пола Самуельсо-на (нар. 1915), підприємницька діяльність пов'язана з но­ваторством, а сам підприємець є сміливою людиною з ори­гінальним мисленням, яка домагається успішного впрова­дження нових ідей.

Зміст поняття «підприємництво» вчені-економісти роз­глядають через призму власного наукового досвіду, однак на­діляють його такими характеристиками, як ризикованість, особиста зацікавленість, новаторство, креативність тощо.

           
 
   
 
 
   

Суспільна роль і економічна основа бізнесу

Основні функції підприємництва і його сучасна сутність

Сучасне розуміння сутності підприємництва та бізнесу значною мірою розкривається у працях теоретиків постін­дустріального суспільства, яке, на їх думку, повинне прийти на зміну сучасному капіталістичному. Так, амери­канський соціолог Волт Ростоу (нар. 1916) наголошував, що серед чинників економічного зростання важливу роль відіграватиме схильність людей до інновацій і матеріальних удосконалень. Французький теоретик постіндустріального суспільства Раймон Арон (1905-1983) стверджував, що притаманне такому суспільству раціоналізаторство супро­воджуватиме дух науковості, прогресу, раціонального управління, економічного розвитку та демократії.

Беручи до уваги характеристики підприємництва теоретиків постіндустріального суспільства, а також Й. Шумпетера та інших економістів, можна виділити такі найважливіші його функції: новаторську, організаційну, господарську, соціальну та особистісну.

Новаторська функція передбачає сприяння процесу про­дукування нових ідей (технічних, організаційних, управлін­ських та ін.), здійснення дослідно-конструкторських розро­бок, створення нових товарів і надання нових послуг тощо.

Організаційна функція полягає у впровадженні нових форм і методів організації виробництва, нових форм заро­бітної плати та їх оптимальному поєднанні з традиційни­ми, раціональному поєднанні форм одиничного поділу праці, основних елементів системи продуктивних сил та контролі за їх виконанням.

Господарська функція означає найефективніше ви­користання трудових, матеріальних, фінансових, інтелек­туальних та інформаційних ресурсів.

Соціальна функція передбачає виготовлення товарів і послуг, необхідних суспільству, відповідно до головної мети, вимог основного економічного закону.

Особистісна функція полягає у самореалізації власної мети підприємця, отриманні задоволення від своєї роботи. Так, внаслідок опитування дрібних компаній Великої Бри­танії з'ясувалося, що більшість із них (понад 80%) основ­ними стимулами своєї підприємницької діяльності вважає не особисте збагачення, а можливість відчути себе неза­лежним і мати задоволення від власної праці.

Звичайно, ці дані потребують уточнення, оскільки відчути себе незалежним у підприємницькій діяльності

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності 17

можна за умов успішної роботи компанії, отримання від­повідних прибутків.

На основі всебічної характеристики основних функцій підприємництва можна комплексно визначити його сучас­ну сутність, як самостійного організаційно-господарського новаторства на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з ме­тою отримання прибутків і самореалізації власної мети.

Поняття «підприємництво» не слід ототожнювати з по­няттям «бізнес», яке є більш ємким і передбачає будь-який вид діяльності (навіть афери), що приносить дохід або особисту користь. Виходячи з цього, підприємцю мають бути притаманні певні риси, пов'язані з його відпо­відними функціями. Він повинен:

1) вбачати в людині головне джерело підвищення ефек­
тивності роботи підприємства, нових ідей; сприяти форму­
ванню лідерів і новаторів, стимулювати у них виправда­
ний ступінь ризику; формувати економічне мислення, по­
стійно здійснювати пошук нових можливостей, бути
ініціативним та ін.;

2) вміти об'єднати людей для досягнення спільної
мети; надихати співробітників, приділяти значну увагу
прагненням людей, їх духовним якостям; домагатися того,
щоб цінності фірми були в центрі уваги працівників, уміти
переконувати їх;

3) бути професійно підготовленим до пошуку оптималь­них варіантів розвитку підприємства, підвищення його ефективності; постійно орієнтуватися на ефективність і якість, здійснювати систематичне планування; прагнути до всебічної поінформованості, йти на розумний ризик; впроваджувати форми і системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива тощо); надавати підрозділам певну автономію, прагнути до простоти управління; вміло поєднувати авто­номію з жорстким централізмом тощо;

4) постійно орієнтуватися на потреби споживачів, під­вищення якості продукції та послуг, які надаються згідно з чинним законодавством; сплачувати податки; не забруд­нювати довкілля; оптимально поєднувати індивідуальні, колективні й суспільні інтереси; відповідати за свої вчинки;

5) діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх
справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої
творчі, організаторські здібності тощо.



Суспільна роль і економічна основа бізнесу

У Господарському кодексі зазначається, що підприєм­ництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку.

Підприємницька діяльність - праця індивіда, заснована на ро­звитку особистісних чинників, розширенні знань про свої можли­вості, спрямована на досягнення найкращого результату в госпо­дарській діяльності, отримання економічної вигоди і привласнен­ня додаткового продукту.

Основне призначення підприємницької діяльності - забезпечувати життєдіяльність економічної системи та її динамічний розвиток. Завдяки підприємницьким здібно­стям особистості руйнуються усталені принципи, впрова­джуються новації в техніці, технології, організації та управлінні виробництвом, внаслідок чого зростає ефектив­ність, розширюється зайнятість, створюються нові товари, ринки, послуги, формуються більш гнучкі структури на ринку. Це дає змогу раціонально використовувати ресурси, а отже, стимулювати перерозподіл суспільного багатства.

Властива підприємництву функція нововведення дає підстави для здійснення підприємницької діяльності в різних організаційних структурах, у тому числі в держав­них установах. Це діяльність з пошуку і створення нових можливостей, творча руйнація стереотипів, що характе­ризуються певними принципами і методами.

Підприємництво як особливий вид діяльності потребує адекватного середовища, яке б забезпечувало провідну роль підприємця в суспільстві. Тому важливою складовою підприємництва є підприємницьке середовище як комп­лекс соціально-економічних умов.

Підприємницька діяльність має характерні ознаки, що враховують особистість підприємця. Тому підприємниц­тво характеризується особливим типом особистості, ми­слення та поведінки.

Ця діяльність ґрунтується на принципах економічної свободи; економічної зацікавленості; економічної відпо­відальності; еквівалентності; порівняльних переваг; під­приємницького ризику; конкуренції.

Економічна свобода передбачає: вільний вибір діяльно­сті; залучення на добровільних засадах до здійснення під­приємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продук­ції; встановлення цін відповідно до законодавства та еко-

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності 19

номічної доцільності; вільне наймання працівників; залу­чення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використан­ня яких не заборонене або не обмежене законодавством; вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення необхідних платежів; самостійне здійснення під­приємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності з використанням належної йому частки валют­ної виручки на свій розсуд.

Рушійною силою підприємницької діяльності є економіч­на зацікавленість. Підприємець працює заради збільшення власних доходів, і його активність тим вища, чим більша особиста вигода. Одержання прибутку за умови позитивної підприємницької діяльності можливе через задоволення ін­тересів споживачів, а отже, суспільних інтересів.

Економічна відповідальність передбачає, що суб'єкти підприємництва в разі невдачі відшкодовують усі збитки і несуть майнову та іншу визначену законодавством відпо­відальність. За неефективної діяльності вони можуть бути визнані господарським судом банкрутами у порядку, перед­баченому Законом України «Про відновлення плато­спроможності боржника або визнання його банкрутом». Тому підприємницька діяльність вимагає чіткого плану­вання, обліку витрат і доходів.

Принцип еквівалентності обміну є однією з найголов­ніших умов розвитку підприємництва і полягає насампе­ред у тому, що затрачені ресурси (праця, час, кошти тощо) обмінюються на певний еквівалент (кошти), що покриває витрати виробника (продавця) і забезпечує йому рівень прибутку, який визначається ринковими умовами.

Принцип порівняльних переваг полягає в здатності виро­бляти товари з відносно меншими альтернативними витрата­ми, які вимірюються вартістю оптимальної втраченої мо­жливості використання факторів виробництва, витрачених на створення товару. Завдання підприємця - пошук такого виду діяльності, в якому він матиме порівняльні переваги.

Підприємницький ризик - можливість втрати ре­сурсів чи неодержання доходів, що не можуть бути покриті жодними системами засторог порівняно із запла­нованим варіантом. Водночас незастрахований ризик є й джерелом прибутку. До проблеми ризику слід підходити з двох позицій: оцінки ризику та управління ризиками.

Важливим принципом підприємницької діяльності є забезпечення конкурентоспроможності її результатів - вироблених товарів та наданих послуг. Конкуренцію в су-



Суспільна роль і економічна основа бізнесу

Сутність, еволюція та функції бізнесу і підприємницької діяльності




часному розумінні трактують як суперництво, боротьбу за досягнення результатів. Вона виступає як особливий тип взаємовідносин між ринковими агентами, що харак­теризується постійним прискоренням оновлення в усіх сферах відтворювального процесу, прагненням першим досягти успіху. Виділяють різні моделі конкуренції: вільна конкуренція, монополія, олігополія, монопсонія. В реальній економіці ці моделі, як правило, існують у взаємозв'язку, хоч в основі може бути одна з них. Особливо це стосується рівня прояву (внутрігалузевого, галузево­го, міжгалузевого, міжнародного). Конкуренція спонукає до опрацювання стратегії і тактики поведінки господарю­ючих суб'єктів (підприємців) як таких, що спрямовані на постійний пошук нового, рух уперед, маневрування ри­зиком, забезпечуючи не тільки виживання, а й одержан­ня максимального прибутку і в підсумку - соціально-економічний розвиток. Конкуренція між підприємцями є джерелом інновацій. Водночас конкуренція - могутній механізм відбору підприємців.

Підприємництвом не вважають виконання будь-якого завдання, якщо виконавець не мав хоча б одного особи-стісного чинника (особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права тощо) і права на свободу такої діяльності.

Основними завданнями, які необхідно вирішити на початку підприємницької діяльності, є:

- вибір сфери та масштабів діяльності;

- вибір місця розташування підприємства, компанії;

- вибір форм підприємницької діяльності та назви фірми;

- фінансування та інвестування.

Отже, підприємництво є одним з важливих чинників соціально-економічного прогресу. Тому суспільство заці­кавлене в цивілізованому підприємництві, яке повинне мати правову підтримку у таких основних формах: надання свободи підприємницької діяльності; надання підприємцю статусу комерсанта; створення умов для відкриття і реєстрації підприємства. Обираючи форму підприємництва, зважають на масштаб діяльності, форму відповідальності підприємця, можливості отримання кредитів, рівні опода­ткування, можливий обсяг реалізації продукції та ін. Осно­вними суб'єктами підприємництва є приватні особи, групи осіб (в акціонерних компаніях, кооперативах тощо) і дер­жава (відповідні органи).

Найважливішими ознаками підприємництва є:

1) самостійність і незалежність господарюючих суб'єк­тів. Будь-який підприємець вільний щодо ухвалення рі­шення з того чи іншого питання у межах правових норм;

2) економічна зацікавленість. Головною метою підпри­ємництва є одержання максимально можливого прибутку. Переслідуючи свої особисті інтереси одержання високого доходу, підприємець водночас сприяє й досягненню сус­пільного інтересу;

3) схильність до ризику і відповідальність. За будь-яких найбільш вивірених розрахунків невизначеність, ри­зик залишаються.

Усі найважливіші ознаки підприємництва взаємоза­лежні й діють одночасно.

Підприємництво обов'язково пов'язане з нововведення­ми. Так, А. Маршалл стверджував, що роль підприємців (або винахідників) у житті суспільства полягає в тому, що своїми нововведеннями вони не тільки створюють новий порядок, а й прискорюють процеси, які вже конструктивно дозрівають у суспільстві. Й. Шумпетер оцінює підприємця як людину, що рішуче ламає колишні форми виробництва й організації життя суспільства і є революціонером в економіці, зачинате­лем соціальної й політичної революції. На думку вченого, підприємець постійно здійснює «творче руйнування», буду­чи головною фігурою в економічному розвитку суспільства.

Отже, сучасне підприємництво - багатоаспектне со­ціально-психологічне явище. Воно охоплює як сферу сус­пільних, міжгрупових, внутрішньогрупових відносин, так і діяльність спільнот і окремої особистості, а також процеси організації цієї діяльності, яка детермінується потребами, мотивами, установками, ціннісними орієнтаціями. Основни­ми функціями сучасного підприємництва є новаторська, ор­ганізаційна, господарська, соціальна та особистісна. Підпри­ємницька діяльність ґрунтується на принципах економічної свободи, зацікавленості, відповідальності, еквівалентності обміну, порівняльних переваг, ризику та конкуренції.

Запитання. Завдання

1. У чому полягають спільні і відмінні ознаки бізнесу і підпри­ємництва?

2. Як змінювалися погляди економістів щодо поняття «підприєм­ництво»?

3. У чому полягає сутність новаторської та організаційної функцій підприємництва?

22 Суспільна роль і економічна основа бізнесу

4. Охарактеризуйте підприємництво та бізнес в їх сучасному розу­
мінні.

5. Розкрийте сутність господарської, соціальної та особистісної функцій підприємства.

6. До наведених видів діяльності доберіть назву, основні функції та завдання підприємництва і розкрийте їх зміст.

а) найефективніше використання різноманітних ресурсів;

б) вибір сфери та масштабів діяльності;

в) фінансування та інвестування;

г) продукування нових ідей, створення нових товарів;
г) вибір місця розташування підприємства.