Шляхи підвищення ефективності використання оборотного капіталу в контексті управління підприємством

В сучасних умовах об'єктивно зростає роль вивчення та дослідження ефективності використання капіталу підприємства і заходів управління фінансовими ресурсами на різних рівнях .

Тимчасове поповнення обігових коштів може здійснюватися за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості із робітної плати, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів). Але це можна допустити лише у крайньому випадку і на короткий термін. Під поповнення обігових коштів підприємства можна взяти короткотермінові банківські кредити. З цією метою необхідно розробити техніко-економічне обґрунтування, де вказати причини отримання збитку. Банк на основі цих розрахунків під певну процентну ставку і заставу може видати короткотерміновий кредит підприємству.

Ефективне управління джерелами фінансування оборотних активів полягає у оптимізації складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного капіталу і достатньої фінансової стійкості підприємства.

При визначенні джерел фінансування окремих груп фінансових активів підприємство має визначитись за рахунок яких джерел (власний капітал, довгостроковий позиковий капітал, короткостроковий позиковий капітал, товарний кредит і поточна кредиторська заборгованість) воно буде фінансувати кожну з цих груп оборотних активів.

Основними способами підвищення ефективності використання обігових коштів є оптимізація запасів і ресурсів незавершеного виробництва, скорочення тривалості виробничого циклу, поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення, прискорення реалізації товарної продукції.

Підвищення ефективності виробництва значною мірою залежить від прискорення обіговості оборотних коштів, під яким розуміють скорочення тривалості проходження ними різних стадій виробництва та обігу і кругообігу загалом, а також зменшення суми коштів, які використовує конкретне підприємство для організації процесу виробництва і реалізації продукції у передбаченому виробничою програмою обсязі.

Результатом прискорення обіговості оборотних коштів підприємства є збільшення випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення суми прибутку при мінімальних вкладеннях оборотних коштів у виробничі запаси та залишки незавершеного виробництва і готових виробів.

УДК 657

Стаднік Н.С., ст. гр. ОАСз–22

Науковий керівник: Ткачук І. М., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ДЕФІНІЦІЇ «ГРОШОВІ КОШТИ»

Успішна діяльність будь-якого підприємства прямо залежить від правильного розпорядження грошовими коштами. Відповідно, точне і вдале спрямування грошових потоків приносить найкращий фінансовий результат, що і є метою діяльності більшості суб’єктів господарювання.

Саме тому, задля уникнення непорозумінь в практичній діяльності вважаємо за необхідне детальніше розглянути і точно визначити їх сутність.

Основним нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про грошові кошти є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», в якому зазначено, що грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання [1].

Аналогічно трактуються грошові кошти в таких законодавчих документах як Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій [2] та Інструкція «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» [3].

Ознайомлення з теоретичними та методологічними напрацюваннями зарубіжних і вітчизняних економістів показує відсутність єдиного загальноприйнятого визначення поняття «грошові кошти». Аналіз цих джерел дозволив встановити, що вчені по-різному трактують визначення поняття «грошові кошти» і внаслідок цього по-різному підходять до управління ним.

Микитюк Н.Я. та Дерій М.В. [4]визначають грошові кошти як реальні гроші, які для підприємства виступають посередником у розрахунках.

Артюх І. [5]грошові кошти розглядає як багатофункціональну економічну форму, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості.

Болюх М.А. та Бурчевський В.З. [6]під грошовими коштами розуміють кошти в касі та на поточному рахунку в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

Кадацька А.М. та Панченко О.В. [7]трактують грошові кошти як кошти, які включають не тільки готівку, але й цінні папери, фінансові активи, грошові зобов’язання і розглядаються як капітал.

Губачова О.М., Мельник С.І. [8] вважають, що грошові кошти – це джерело життєвої сили фірми, їх повинно вистачати для: створення запасів сировини і незавершеного виробництва у розмірах, що забезпечують безперебійну діяльність; підтримки достатнього рівня запасів готової продукції, що гарантує стабільність продаж; можливості надання кредитів покупцям.

Якушева І.Є. [9]під грошовими коштами розуміє найважливіший і найдефіцитніший економічний ресурс, що має специфічні особливості використання: це і засіб розрахунку, і чинник ліквідності та платоспроможності суб’єкта, і інформаційно-вимірювальний інструмент.

Дерій М. [10]грошові кошти розглядає як доходи і надходження, що акумулюються у грошовій формі на рахунках підприємств і використовуються для забезпечення їх власних потреб.

Сама логіка формулювання понять вимагає, щоб воно було коротким, лаконічним та зрозумілим за своїм змістом, що не можна сказати про вищенаведені підходи до трактування грошових коштів.

Отже, з вище зазначеного випливає, що грошові кошти – це кошти в касі, електронні гроші, кошти на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані у будь-який момент для проведення розрахунків в процесі здійснення господарських операцій.

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 р.

2. Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств і організацій № 759/10/20-2117 від 15.09.2008 р.

3. Інструкція «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», затверджена Постановою Правління Національного банку України № 373 від 24.10.2011 р.

4. Микитюк Н.Я. Грошові кошти у системі фінансового обліку / Микитюк Н.Я., Дерій М.В. // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка» №37 – 2012. – С. 288-291

5. Артюх І. Значення та аналіз грошових коштів в умовах ринкової економіки / Артюх І. // Бібліотечний вісник № 15 – 2009. [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evu/2009_13/Artuh.pdf.

6. Болюх М.А. Економічний аналіз: навч. посіб. / Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. та ін. за ред. акад. НАНУ, проф.Чумаченка М.Г. – К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

7. Кадацька А.М. Грошові кошти та грошові потоки як об’єкт бухгалтерського обліку / Кадацька А.М., Панченко О.В. // Вісник Сумського національного аграрного університету №2 – 2011. – С. 135-138

8. Губачова О.М. Облік у зарубіжних країнах / Губачова О.М., Мельник С.І. – К., 2012. – 400 с.

9. Якушева І.Є. Грошовий обіг та грошові потоки аграрних підприємств / Якушева І.Є. // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) №2 (18), Том 6 – 2012. – С. 334-340.

10. Дерій М. Дефініції «грошові кошти » і «грошові потоки»: відмінності та взаємозв’язок / Дерій М. // Економічний аналіз №6 – 2010. – С. 60-63.

УДК 657

Стасюк М.В., ст. гр. ОАСз-23

Науковий керівник: Зеленко С.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет