Характеристика основних аспектів аналізу інвестиційних проектів, їх специфіка та інструментарій

Проект як план інвестування відіграє важливу роль на етапі прий­няття рішення щодо початку реалізації проекту. Рівень конкретності та продуманості проекту залежить від бажання й можливостей інвес­тора, особливостей сфери інвестування і чинних у країні деяких пра­вил і умов.

Інвестиційний проект є також найбільш наочним засобом інформування щодо намірів інвестора всіх зацікавлених осіб: партнерів, банків, майбутніх споживачів, преси, громадськості, трудового колективу, органів вла­ди, акціонерів

Серед основних аспектів, які можуть мати місце у проведенні процедури відбору проектів в інноваційній сфері є: технічний аналіз, аналіз ринку (комерційна експертиза), інституційний аналіз, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналізи.

Технічний аналіз містить оцінку масштабу проекту, процесів, матеріалів, обладнання та надійності технічних систем; придатності технічного плану для місця розташування проекту; доступності та якості потрібних для проекту ресурсів; рівня сервісу й надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект; строків та графіку виконання робіт для ре­алізації проекту.

Технічний аналіз посідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Він покликаний показати техніко-технологічну обґрунтованість проектних рішень.

Аналіз ринку покликаний дати відповідь на питання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз - як виробляти і з якими витратами. Одержавши відповіді на ці питання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.

Основними складовими технічного аналізу є наступні:

Ø вибір місця розташування проекту та обгрунтування його масштабу;

Ø вибір технології та устаткування, яке запропоновано використовувати в проекті;

Ø аналіз необхідної для реалізації проекту інфраструктури;

Ø виробничі схеми організації підприємств;

Ø організація підготовки та реалізації проекту;

Ø розрахунок всіх витрат на виконання проекту та поточних витрат на випуск продукції.

Ø Питання, що стосуються технічного аналізу інвестиційного проекту, можна поділити на 13 розділів:

1. Місце розташування (місце реалізації проекту).

2. Масштаб проекту, можливість збільшення масштабу виробництва.

3. Технологія.

4. Обладнання, організація його експлуатації та ремонту

5. Інфраструктура.

6. Схема підприємства.

7. Організація підготовки та здійснення проекту.

8. Графік виконання проекту.

9. Забезпечення якості.

10. Підготовка й освоєння виробництва.

11. Розрахунок витрат на виконання проекту.

12. Матеріально-технічне постачання.

13. Поточні витрати виробництва та збуту.

Ø Розглянемо зміст кожної групи питань

Місце реалізації проекту

Перелік питань у цьому розділі:

1. Карта розташування підприємства із зазначенням на ній основних автошляхів, залізниць, водних шляхів, портів.

2. Вартість та характеристика земельних ділянок, придатність ділянки для здійснення проекту. Одержання ліцензій або інших дозволів на земельну ділянку.

3. Ринок збуту, тобто найближчі промислові об'єкти та населені пункти.

Масштаб проекту

В умовах різкого занепаду будь-якої нормальної виробничої діяльності масштаб проекту треба розглядати, насамперед, з погляду ризику. Перелік питань у цьому розділі:

1. Технологічний ризик та технологічна оптимальність (оптимальне співвідношення між виробництвом і збутом).

2. Фізичні обмеження на масштаби виробництва, тобто обсяги доступної сировини, енергоносіїв, води, інших ресурсів.

3. Можливість розширення виробництва в майбутньому.

4. Екологічні, санітарні обмеження на масштаби виробництва (техногенне навантаження на довкілля та санітарно – гігієнічна чистота виробництва).

Технологія

Обґрунтовуючи вибір технології, треба показати альтернативність технологій та невипадковість вибору саме такого варіанту. Перелік питань у цьому розділі:

1. Вибір технології з погляду сировини, зносу, стійкості до морального старіння.

2. Залучення нового чи уживаного технологічного обладнання вітчизняного виробництва або іноземного походження.

3. Використання “вчорашніх” технологій чи найпередовіших для виробництва продукції на експорт.

4. Екологічні аспекти технології.

Обладнання

Вибір обладнання значною мірою зумовлений вибором технології. Перелік питань в цьому розділі:

1. Номенклатура обладнання.

2. Виробники та постачальники обладнання.

3. Укладання контрактів на поставку обладнання, організація контролю за поставкою обладнання.

4. Ремонт та забезпечення запчастинами.

5. Режим експлуатації та необхідний рівень кваліфікації робочої сили.

Інфраструктура

У цьому розділі треба проаналізувати, які елементи інфраструктури наявні, а які доведеться створювати додатково. Перелік можливих об'єктів:

1. Будинки та споруди, зокрема виробничі, адміністративні, складські, допоміжні (гаражі); об'єкти соціальної інфраструктури( лікарні, клуби, спортивні споруди) тощо.

2. Транспорт, лінії електропередач, каналізація і водопостачання.

У разі відсутності деяких об'єктів інфраструктури необхідно передбачити хто, як і в які строки їх буде створювати, за які кошти, відповідальні посади і прізвища і необхідні документи.

Схема підприємства

Графічне подання інформації є в багатьох випадках зручнішим і наочним інструментом для осіб, які приймають рішення про здійснення проекту. У схемі рекомендується відобразити:

1. Площі складських приміщень.

2. Обсяги сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції.

3. Взаємозв'язок між складами та цехами.

4. Утилізацію відходів.

5. Транспортні потоки, взаємозв'язок різних видів транспорту.

Організація підготовки та здійснення проекту

У цілому, список основних питань цього розділу проектного аналізу має такий вигляд:

Ø проектна документація;

Ø організація нагляду за проектуванням;

Ø будівництво й поставка обладнання;

Ø створення спеціального відділу обладнання;

Ø організація контролю за поставками обладнання;

Ø порядок приймання імпортного обладнання;

Ø досвід роботи будівельних компаній, зокрема за зарубіжними проектами;

Ø репутація будівельних компаній;

Ø фірми, які виконуватимуть окремі частини проекту;

Ø строки завершення будівництва;

Графік виконання проекту

Бажано підготувати сітковий графік, який охоплює всі роботи від прийняття рішення про фінансування проекту до запуску виробництва.

Погано, якщо роботу по проекту буде розпочато взагалі без графіка. У цьому випадку майже напевне строки виконання проекту буде зірвано, а витрати на нього виявляться вищими, ніж передбачалося спочатку.

Забезпечення якості

Інформацію про контроль якості рекомендується відобразити на схемі виробничих потоків. На всіх стадіях виробничого процесу - від приймання сировини до здавання готової продукції - необхідно передбачити використання певних стандартів.

Підготовка та освоєння виробництва

Перелік питань, які необхідно передбачити в проекті в частині підготовки виробництва, може мати такий вигляд:

1. Забезпечення виробництва робочою силою;

2. Забезпечення сировиною, матеріалами та запасними частинами на пусковий період;

3. Підготовка технічної документації по запуску виробництва;

4. Плани дій в разі нерегламентної роботи обладнання;

5. Плани дій в разі необхідності ремонту.

Розрахунок витрат на виконання проекту

До витрат на здійснення проекту (інвестиційних витрат) входять такі елементи:

Ø Земля (якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка майданчика;

Ø Виробничі будівлі й споруди;

Ø Машини та обладнання;

Ø Витрати на ліцензії, права користування та інші нематеріальні активи;

Ø Витрати на підготовку виробництва;

Ø Оборотний капітал.

Матеріально-технічне постачання

Перелік питань цього розділу такий:

Ø Номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих виробів на одиницю продукції та на програму виробництва;

Ø Ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтернативні варіанти поставок;

Ø Розміщення замовлень і форми контрактів;

Ø Організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;

Ø Спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матеріалів: енергоносіїв та електроенергії (потреби, джерела, можливі зриви поставок, тарифи, необхідні документи тощо) та води (потреби, резервуари, захист від забруднення, стан водогонів і каналізації, оформлення дозволів).

Витрати виробництва та збуту

Розрахунок поточних витрат виробництва та збуту має визначити прибутковість запланованого проекту. В ньому концентрується вся та інформація, яку було викладено в попередніх підрозділах.

До поточних витрат виробництва відносять витрати на купівлю сировини, матеріалів, комплектуючих, оплату праці працівників, виробничі та невиробничі витрати. Як правило, вони поєднані наступним чином:

Ø Основні матеріали, вироби, що купуються, допоміжні матеріали.

Ø Основна зарплата, соціальне страхування, зарплата адміністративного та обслуговуючого персоналу.

Ø Технологічна електроенергія, енергія та вода.

Ø Транспортні витрати.

Ø Амортизація устаткування.

Ø Технічне обслуговування.

Ø Витрати на маркетинг та збут.

Всі експертні оцінки виконуються після аналізу альтернативних технологій, а відбір варіантів виконується на основі узагальнюючого критерію з врахуванням юридичних обмежень, екологічних можливостей та соціальної доцільності. При аналізі альтернативних технологій виділяють ключові фактори, які можуть слугувати підставою для вибору технологій ( результати використання вибраних технологій в подібних за масштабом проектах, доступність ринків сировини, наявність патенту або ліцензії на обрану технологію, наявність необхідної інфраструктури, пристосованість технологій до місцевих умов, час виходу на повну потужність, безпека та екологія, капітальні та виробничі затрати та ін.).

Узагальнюючий критерій визначається за формулою:

G = w1G1 + w2G2 + … + wnGn ,

де w – значущість досліджуваного фактора,
G – бальна оцінка величини досліджуваного фактора. Найкращим вважається проект, який має найбільше значення узагальнюючого критерію.

Комерційний аналіз вимагає оцінки доступності і якості ресурсів та їх вартості; попиту на продукцію, маркетингових заходів та ймовірних цін; прогнозу витрат і прибутків для визначення комерційної життє­здатності проекту.

Дослідження ринку - найбільш поширений напрям у маркетингових дослідженнях. Воно проводиться з метою одержання даних про ринкові умови для визначення діяльності підприємства.

Об’єктами ринкового дослідження є процеси і тенденції розвитку ринку на базі аналізу впливу економічних, науково-технічних, демографічних, екологічних, законодавчих та інших факторів.

Для виявлення суперечностей ринку вивчають попит, беручи інтерв’ю у компетентних покупців щодо запропонованих до продажу товарів. Досліджуються також структура і географія ринку, його місткість, динаміка продажу, стан конкуренції, кон’юнктура.

Основними результатами дослідження ринку є прогнози розвитку його, оцінка кон’юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів успіху. Визначаються найбільш ефективні засоби ведення конкурентної політики на ринку і можливості виходу на нові ринки. Здійснюється сегментація ринку, вибір цільових сегментів і ринкових ніш.

Дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон’юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому.

Кон’юнктура ринку - це реальна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропозицією, рівень і динаміка цін, товарних запасів, а також інші показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо).

Загальноекономічна кон’юнктура - вивчення величини і співвідношення попиту та пропонування товарів, аналіз стану й динаміки платоспроможності, рівня та зміни значень оптових і роздрібних цін, номінальних і реальних доходів, механізму функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу, динаміки продуктивності праці, обсягів капіталовкладень, величини основних макроекономічних показників і т. п.

Кон’юнктура конкретного товарного ринку передбачає визначення показників попиту та пропозиції конкретного товару (обсяги, структура, динаміка, еластичність), пропорційності, тенденцій розвитку обсягів продажу, цін, товарних запасів, інвестицій, даних щодо стійкості та циклічності ринку, стану його ділової активності, аналіз ризиків, що мають тут місце, характеристику масштабів ринку (кількість продавців та покупців, рівень приватизації та монополізації, стан конкуренції і т. п.).

Місткість ринку - це обсяги продажу товарів на конкретному ринку (продажу конкретній групі споживачів даного регіону в заданий проміжок часу в тому самому бізнес-середовищі в рамках конкретної маркетингової програми). Уже із самої суті такого визначення логічно випливає те, що місткість ринку - це не фіксована величина, а функція кількох змінних.

Реальна місткість ринку - це обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів.

Характеристика основних аспектів аналізу інвестиційних проектів, їх специфіка та інструментарій - №1 - открытая онлайн библиотека

де R - обсяги виробництва товару в країні;

Р - залишки товарних запасів на складах підприємств-виробників;

Е - експорт;

F - імпорт;

Д(–М) - зменшення (збільшення) запасів товарів;

Ео - непрямий експорт;

Fо - непрямий імпорт

Потенційна місткість ринку (ринковий потенціал) - це максимально можливі обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу, яких можна досягти завдяки реалізації відповідних маркетингових програм.

Характеристика основних аспектів аналізу інвестиційних проектів, їх специфіка та інструментарій - №2 - открытая онлайн библиотека

де n - кількість споживачів;

q - середня кількість можливих закупівель одним споживачем;

p - середня ціна продукту;

і - група споживачів.

Можливі два підходи до визначення місткості ринку:

· ринкове агрегування: ринок розглядають як одне неподільне ціле;

· ринкове сегментування - ринок розподіляють на окремі однорідні частини (сегменти) або проводять типологізацію споживачів за окремими однорідними групами.

Ринкове сегментування може бути проведене з використанням двох підходів:

Перший підхід - сегментування за характерними ознаками продукції (призначення, вартість, відповідність моді, популярність, технічна складність, міра новизни тощо).

За другим підходом сегментування здійснюється з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів:

· за географічними ознаками: країна, регіон, тип населеного пункту, клімат, густота населення;

· демографічними ознаками: вік, стать, сімейний стан, склад сім’ї;

· психографічними ознаками: спосіб та стиль життя, тип особистості;

· соціально-економічними ознаками: соціальний клас, вид занять, рівень доходів, структура витрат;

· культурними ознаками: освіта, релігія, традиції, цінності;

· параметрами поведінки: причини купівлі, статус користувача, міра потреби в продукції, емоційне ставлення до продукту.

Прогноз збуту (продажу) - це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Некількісні методи - це експертна оцінка майбутніх обсягів збуту підприємства. Як експертів використовують працівників вищого та середнього менеджменту підприємства, торговельних агентів, покупців, незалежних фахівців.

З-поміж кількісних методів найвідомішими є множинна регресія (пошук рівнянь, які описують залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних), кореляційний аналіз, аналіз рядів динаміки, прогнозування на основі частки ринку, метод стандартного розподілу ймовірності та ін.

Вивчення поведінки споживачів - це всі ті економічні, соціальні і психологічні аспекти, які мають місце в процесі підготовки і здійснення купівлі, а також використання придбаного продукту, включаючи передання набутого досвіду іншим; це дії, які здійснюють окремі особи купуючи і використовуючи продукцію чи послуги, це розумові і соціальні процеси, які передують цим діям або настають за ними.

Для оцінки поведінки споживачів використовується інтердисциплінарний підхід. Так, економічні науки допомагають знайти відповідь на запитання, який дохід мають споживачі і як вони його розподіляють, за якою ціною вони хотіли б придбати той чи інший продукт, як можна оцінити величину попиту і пропонування товарів тощо. Психологія допомагає зрозуміти мотиви і стимули поведінки споживачів, етнографія - особливості походження, розселення, стосунків, культури і побуту народів, симптоматологія - зовнішні ознаки як виявлення сутності явищ, герменевтика - пояснити та інтерпретувати тексти та ін.

Нині відправним моментом дослідження поведінки споживачів є побудова і вивчення відповідних моделей. Моделі поведінки споживачів - це концептуальні схеми, які систематизують інформацію про те, як і чому приймаються рішення про купівлю товарів (послуг). Завдяки використанню таких моделей можна ліпше зрозуміти поведінку споживачів, а отже, ефективніше використати маркетинговий інструментарій.

Згідно з нею процес прийняття рішень споживачем про купівлю здійснюється внаслідок впливу таких груп чинників:

· чинники зовнішнього впливу, у тому числі маркетинговий інструментарій та зовнішнє соціально-економічне середовище;

· чинники так званої чорної скриньки споживачів;

· ситуаційні впливи.

Ядром цієї моделі є процес попереднього осмислення споживачем свого наміру, прийняття конкретного рішення щось придбати і наступного усвідомлення здійсненого.

Конкуренція - властиве товарному виробництву змагання між окремими економічними суб’єктами (конкурентами), заінтересованими у створенні найвигідніших умов виробництва та збуту товарів. Класифікацію основних видів конкуренції наведено в табл.

Ознака Види конкуренції Сутність конкуренції
Родова ознака Вільна (досконала) Боротьба між великою кількістю відносно невеликих підприємств
Монополістична Боротьба між великими підприємствами, які утворились у результаті концентрації виробництва
Межі взаємозамінності продукції Конкуренція торгових марок Боротьба між підприємствами, які пропонують подібні продукти тим самим цільовим групам покупців за однаковими цінами
Галузева Боротьба між підприємствами, які працюють в одній галузі
Формальна Боротьба між підприємствами, що пропонують продукцію з такими самими характеристиками
Загальна Боротьба між різними підприємствами, які працюють на тому самому ринку
Головні форми виявлення Цінова пряма Безпосереднє зниження цін
Цінова непряма Виведення на ринок нових товарів за цінами попередніх, тобто менш ефективних
Товарна функціо-нальна Конкурування різних товарів, що задовольняють однакові потреби
Товарна видова Конкурування товарів, що різняться за певним суттєвим параметром, але призначені для задоволення однакових потреб
Товарна предметна Конкуренція між ідентичними товарами

Екологічна оцінка дозволяє визначити вплив проекту на довколишнє середовище.

Матеріали оцінки впливу проекту на навколишнє природне середовище і здоров'я людей здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об’єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об’єктів на навколишнє середовище.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію.

Державні стандарти в галузі охорони навколишнього середовища є обов’язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов’язані з охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до ЗУ “Про охорону атмосферного повітря”, підприємства, установи і організації, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря, шкідливим впливом фізичних та біологічних факторів на нього, зобов'язані:

Ø здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин та на інший шкідливий вплив;

Ø вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;

Ø забезпечувати безперебійну ефективну роботу та підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливого впливу;

Ø здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря, і рівнями іншого шкідливого впливу та вести їх постійний облік;

Ø мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин та наслідків забруднення атмосферного повітря.

У світовій практиці інвестиційного проектування утвердилося положення, відповідно до якого в рамках кожного інвестиційного проекту здійснюється оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). При цьому основним завданням проектного аналітика є прийняття найменшого за витратами на ОВНС варіанта реалізації проекту. Обов’язковість екологічного аналізу закріплена в законодавстві практично всіх розвинутих країн. Проведення ОВНС коштує дорого – 0,5 – 5 % вартості всього проекту.

Прийняття міжнародної конвенції об’єднало зусилля щодо запобігання локальним, регіональним і глобальним екологічним катастрофам

Успішне планування проекту передбачає наявність впевненості в тому, що потенційний негативний несприятливий вплив на навколишнє середовище буде визначений і оцінений таким чином, що його можна буде уникнути або зменшити через внесення змін до плану. Для цього уточнюються кінцевий вплив проекту на навколишнє середовище, оцінюються всі вигоди і витрати, що понесені внаслідок цього впливу і визначаються розмір надходжень і витрат. При чому аналіз навколишнього середовища робиться на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

Від ступеня негативного впливу на навколишнє середовище вирізняють 4 категорії проектів:

1) Категорія А

Проекти, які не мають різкого негативного впливу на середовище. Ці проекти, як правило, охоплюють освіту, населення і охорону здоров’я, кредитні інститути, ринки капіталу, реконструкція та ін. Необхідність аналізу навколишнього середовища при реалізації цих проектів є мінімальна.

2) Категорія Б

Проекти із значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, що спрямовані на пом’ягшення цього негативного впливу. Зазвичай такі проекти стосуються с/г, схем щодо інтенсифікації врожаю, ввозу агрохімікатів, розведення риби, реконструкції і будівництва доріг, розробку підземних корисних копалин та ін. Аналіз навколишнього середовища буде переважно включати специфікацію заходів з охорони навколишнього середовища, використовуючи переліки нормативів або інші придатні аналітичні методи.

3) Категорія В

Проекти із значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують деталізованої оцінки навколишнього середовища. Проекти, як правило, охоплюють масштабне зрошення, міське будівництво, переміщення або переселення контрольних груп переносників вірусів, нові шляхи, аеропорти, великі мости і гавані, промислові заводи та ін. Аналіз навколишнього середовища повинен бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту, а потім включений в якості невід’ ємної частини у вивчення можливостей реалізації проекту.

4) Категорія Г

Проекти, спрямовані на навколишнє середовище. Проекти цієї категорії включають проекти з розвитку лісового господарства, управління землями, ґрунтом, інтегровані дії з боротьби з с/г шкідниками і паразитами, охорону дикої природи і створення національних парків, створення установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз навколишнього середовища і розробка моніторингу є невід’ємною частиною таких проектів.

Ретельне попереднє планування може допомогти мінімізувати і навіть уникнути забруднення та незворотних змін в навколишньому середовищі.

Особлива увага повинна бути надана: взаємозв’язку між вибором процесу або розробкою технологій і потенційної можливості мінімізувати відходи або використати їх знову, а також між місцем знаходження проекту і безпосереднім впливом на навколишнє середовище.

Оцінка очевидних екологічних наслідків проекту:

процедура відбору найбільш суттєвих наслідків базується на оцінці змін у продуктивності ресурсів та має бути відображена у ринкових цінах

Урахування взаємозалежності вигід та витрат:

аналітик повинен завжди дивитись і на аспект витрат, і на аспект вигід будь-якої дії та підходити до своїх оцінок найбільш доступним і економічним способом

Оцінка екологічних вигід та витрат у рамках підходу “з проектом” і “без проекту”:

важливо, щоб розглядалися лише додаткові або прирощені вигоди й витрати в результаті реалізації проекту. Безповоротні витрати минулого періоду і пов’язані з ними вигоди не включаються в грошові потоки проекту

Використання механізму оцінки неявних вигід та витрат:

ринкові ціни заміщуваних і доповнюваних товарів застосовують для оцінки “товарів” чи “послуг” екологічного характеру, що не мають чіткої ціни

Окрім основного завдання ідентифікації екологічних наслідків і визначення грошових величин, залишаються ще три важливі концептуальні проблеми: визначення меж аналізу, задання правильного діапазону часу та вибір методу оцінки проекту

Межі аналізу вимагають визначення того, що саме включати і чого не включати до екологічного аналізу. Ідентифікація зовнішніх факторів приводить до розширення концептуальних і фізичних меж аналізу

Визначення правильного діапазону часу: звичайно обирається тимчасовий діапазон, що охоплює щонайменш очікуваний корисний життєвий період інвестиції.

Оцінка екологічних наслідків – складне завдання. Якщо очікуваний життєвий період наслідків менший, ніж “нормальний життєвий цикл проекту”, екологічні наслідки можна включити до стандартного фінансового аналізу

Якщо очікується, що екологічні наслідки триватимуть довше життєвого циклу фінансового проекту, діапазон часу слід розширити для їх охоплення

Шляхи продовження діапазону часу:

1) продовження потоку коштів за межі нормального періоду проекту на додаткову кількість років;

2) додання капіталізованої вартості чистих вигід (або витрат) до нормального кінця періоду проекту

Вибір методики оцінки проекту:

застосовують показники ефективності проекту – NPV, IRR, ВСR. Методики розрахунку цих показників вимагають попереднього вибору ставки дисконту. Важливими факторами при виборі ставки дисконту є альтернативна вартість капіталу, вимоги донора або кредитної організації, ринкова вартість капіталу та існуючі погляди на співвідношення споживання та інвестування в приватному й державному секторах

Загальнозастосовні методики

Сучасна практика пропонує кілька прийомів оцінки, які здебільшого застосовуються щодо інвестиційних проектів. Завдання цих прийомів полягає у визначенні економічних наслідків проекту і правильній оцінці їх вигід та витрат в аналізі проекту

Оцінка змін продуктивності є прямим продовженням традиційного аналізу вигід та витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюються з використанням ринкових цін вихідних і вхідних позицій. Цей підхід безпосередньо заснований на неокласичній економіці добробуту та її визначенні загального добробуту. Вигоди й витрати від виконуваної дії приймаються до уваги незалежно від того, де вони відбуваються, у проекті чи поза ним

Підхід, заснований на оцінці втрати доходу – продуктивність людей використовується як міра екологічних наслідків шляхом дослідження або втрати їх доходів, або медичних витрат унаслідок екологічної шкоди, або додержання вигід від запобігання негативним екологічним наслідкам. Ця методика “людського капіталу” або “недоодержаного заробітку”, пов’язана з великою етичною проблемою оцінки людського життя

Підхід альтернативної вартості – альтернативна вартість неринкового або такого, що не має ціни, ресурсу можна оцінити, застосувавши недоодержаний доход від інших видів використання ресурсу. Ця методика є мірою “витрат на збереження”

Кількісна оцінка витрат має за мету визначити, чи виправдовують очікувані вигоди відповідні витрати. З огляду на обмежені кошти, недостатні дані або нерозуміння зв’язку між екологічною шкодою і здоров’ям та добробутом людей іноді спочатку формулюють мету, а вже потім аналізують різні шляхи її досягнення

Оцінка превентивних витрат. Мінімальні вимоги окремих осіб до якості довколишнього середовища можна оцінити з їх готовності витратитися на зниження шкідливих впливів на них самих чи на екологію. Цей підхід відомий як методика “превентивних витрат” або “витрат на зниження”. Він дає мінімальну оцінку, виходячи з двох факторів: фактичні витрати можуть бути обмежені доходами, і навіть після превентивних витрат споживач матиме вигоду

- Потенційнозастосовні методики

При відборі проектів іноді розглядають такі підходи, які можуть визначати вагу впливу проектів на довколишнє середовище. Для їх застосування потрібна або ретельніша підготовка, або вони вимогливіші до наявних та інших ресурсів, або вимагають більш категоричних передбачень, аніж прийоми, до яких звичайно вдаються в таких ситуаціях

Використання сурогатних цін:

Результати багатьох видів впливу довколишнього середовища не мають фінансового виразу. Проте в багатьох випадках можна опосередковано оцінити вплив як імпліковану цінність на товар або послуги, що стосуються довколишнього середовища, через сплачувану на ринку ціну за продукцію чи послуги іншого роду, що існують на ринку

Визначення вартості землі:

При визначенні вартості землі використовується принцип “наявної ринкової ціни” для комплексної оцінки ряду факторів впливу довколишнього середовища

Диференціація заробітної плати:

Теоретично цей підхід припускає, що в умовах абсолютної конкурентної рівноваги попит на трудові ресурси є вартістю граничної продукції праці робітників і що пропозиція праці змінюється залежно від стану умов роботи та життєвих умов в даній місцевості

Оцінка транспортних витрат:

Підхід, що враховує транспортні витрати, дуже інтенсивно використовувався у розвинених країнах для визначення рекреаційних товарів, а відтак – їх цінності

Соціальна експертиза орієнтована на знаходження відповідей на питання: якою мірою люди, які повинні дістати вигоду від проекту, мають доступ або контролюють виробничі ресурси району його реалізації; яким чином структура сім'ї поліпшує чи погіршує пер­спективи для успіху проекту; чи мають дрібні виробники доступ до інформації про ширші ринки збуту та регіональну економіку; яким чином система землекористування та землеволо­діння, а також можливості альтернативного працевлаштування можуть вплинути на ступінь зацікавленості в видах діяльності, запропонованих згідно з проектом, для гаданих одержувачів ви­годи від його реалізації.

Відбір проектів та їх оцінка потребують проведення аналізу навколишнього середовища у широкому розумінні, не звужуючи його до рамок екологічного аналізу. Сучасна практика підготовки проекту не відстежує соціальні аспекти (за винятком цільових проектів соціального розвитку). У вітчизняному досвіді розробки проектів практично не розглядається людський фактор та ступінь його впливу на результати проекту, хоча всі проекти, що їх реалізують об’єднані в організацію люди, справляють значний вплив на соціальні перетворення та націю в цілому.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища. Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей,що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

Проектуючи нову діяльність, слід дати відповіді на такі запитання:

1)Як впливатиме проект на соціальну систему?

2)Які зміни в соціальному середовищі спричинятиме реалізація проекту?

3)Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб’єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу. Рішення по оцінці соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту.

Зміст робіт по проведенню соціального аналізу на стадіях реалізації проекту:

Зміст роботи. Попередня ідентифікація проекту (визначення цілей, завдань, пріоритетів): необхідно визначити розміри території, що перебуває у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити людей, яких торкає проект,виділити серед них зацікавлених у проекті та його противників, визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичної,етно - демографічної та соціально-економічної ситуації.

Розробка концепції проекту. Визначення відповідності концепції проекту соціальної орієнтації та задоволенню потреб даного населення. Виявлення проблем, визначення їх адресності та можливості вирішення у ході розробки концепції проекту

Напрями діяльності соціологів: Активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб,створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікації. Сприяння встановленню контактів між учасниками проекту задля забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту.

Експертиза проекту. Метою експертизи соціальних аспектів проекту є встановлення взаємозв’язків прийнятих проектних рішень з можливими наслідками. Найважливіше завдання на цьому етапі – визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення), цільові етнічні та соціальні групи, на яких це позначиться.

Реалізація проекту. Внесення всіх можливих, корективів до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту. Інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні) в результаті реалізації проекту. Опитування громадської думки і вироблення стратегії підтримки населенням проекту. Проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Активна робота соціолога на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки.

Заключна оцінка проекту. Вивчення наслідків проекту, які не було виявлено на стадії підготовки й реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, можливих форм їх нейтралізації. Порівняння реального результату з прогнозованим варіантом розвитку подій, оцінка їх відповідності. Аналіз дій соціологів проекту,оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок та недоглядів,визначення можливих методичних підходів, що поліпшують роботу соціологів.

До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці належать:

- зміни кількості робочих місць у регіоні;

- поліпшення житлових та культурно

- побутових умов працівників;

- зміна структури виробничого персоналу;

- зміна надійності постачання споживачів;

- зміна рівня здоров’я населення;

- економія вільного часу.

2.Соціальне середовище проекту.

Головна увага соціологів при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими, як спосіб і рівень життя населення – результатами, які важко виміряти і кількісно спрогнозувати.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований, здебільшого, на порівнянні таких показників:

1)величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

2)частка домашніх господарств у використаному ВВП;

3)реальні середні грошові доходи на душу населення і середньорічний темп їх приросту;

4)реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту, частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Склад населення проекту. Аналіз соціального середовища розробники починають з визначення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього соціолог визначає всі групи населення, безпосередньо або опосередковано заторкнуті проектом. До такого населення відноситься:

- особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;

- робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

- люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

- споживачі продукції проекту.

3.Характеристика населення проекту

Етно-демографічна характеристика населення. Особливої уваги заслуговує етно-демографічна характеристика при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. В разі примусового переселення виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження,втрата соціальних зв’язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

Індикаторами демографічних процесів є:

- чисельність населення, в т. ч. частка міського і сільського населення;

- природний рух населення;

- кількість новонароджуваних;

- кількість померлих;

- природний приріст (зменшення);

- очікувана тривалість життя при народженні;

- все населення;

- жінки

- чоловіки;

- міграція населення;

- кількість новоприбулих;

- кількість вибулих.

4.Проектування соціокультурного середовища проекту.

Культура соціуму зумовлюється історичним минулим і досвідом єднання з іншими культурами. Соціологія культури вивчає систему норм і цінностей,що регулюють поведінку індивідів і соціальних груп. Для сучасної культури характерна поліструктурність , яка зберігає багатоманітні цінності давніх культур попри домінування, а то й витиснення їх новими
і давніх культур попри домінування, а то й витиснення їх новими цінностями.
При розробці й реалізації проекту визначають:

1)систему цінностей населення;

2)традиції та вірування;

3)потреби населення.

5.Залучення населення до роботи над проектом

Однією з умов досягнення успіхів проекту є завоювання прихильності,підтримки активного населення та організацій по експлуатації та обслуговуванню проекту. Це стосується всіх стадій проектного циклу. Їх участь може набувати різних форм: консультації щодо відбору й планування інвестицій, надання робочої сили, матеріалів або фінансових вкладень,моніторинг за реалізації проекту дозволяє керівництву проекту підвищити ймовірність одержання вигод, послабити або усунути опір, домогтися підтримки і підвищити стабільність проектів. Без активної участі потенційних бенефіціаторів проекти, як правило, працюють непродуктивно. Більше того, незадовільні результати проекту призводять до втрати населенням довіри до дій державних органів, покликаних забезпечити їм вигоди. Помилкою розробників є недооцінка технічних можливостей місцевого населення, оскільки втрата вигод від їх участі є очевидною.

Участь має потрійний ефект – удосконалюється проект, активізуються люди,полегшується реалізація проекту. Утім, планувати участь значно легше,ніж її здійснювати, особливо в стратифікованому суспільстві. Головна проблема полягає в безініціативності населення. За багато десятків років люди відвикли вважати суспільні проблеми своїми. Треба дуже відчутно зачепити інтереси людей, щоб вони зважились на участь, але окремі приклади і в нашій країні, і за кордоном дають підстави стверджувати, що цей напрям роботи соціолога не безнадійний.

6. Індикатори соціального розвитку

Індикатори, що використовуються в соціальному аналізі:

Демографія. Чисельність населення, динаміка зміни чисельності населення, густота (кількість жителів на 1кв.км), урбанізованість(питома вага населення, що проживає в містах), вікові й етнічні пропорції співвідношення статей по вікових групах, структура сімей.

Зайнятість. Чисельність працездатного населення, рівень безробіття, структура робочої сили за віковою та статевою ознаками, плинність кадрів по професійних групах, по змісту парці, пропозиція робочої сили по тих самих групах.

3. Соціальна структура. Освітня структура населення, кількість студентів на 1тис. населення, кількість осіб з вищою освітою, чисельність науковців,професійна структура населення, кількість працівників, зайнятих у матеріальному та нематеріальному виробництві структура населення за майновим статусом.

4. Житлові умови. Питома вага сімей, що проживають у власних оселях; частка населення, що проживає у власних квартирах; величина житлової площі, що припадає на одну особу.

5. Громадське життя. Наявність громадських організацій (ділових,професійних, етнічних, релігійних, політичних); участь населення в цих організаціях; рівень суспільних проблем, програми, ініційовані громадськими організаціями.

6. Охорона здоров’я. Кількість лікарів у розрахунку на 1 тис. населення, кількість лікарняних ліжок на 1тис. населення, величина дитячої смертності.

7. Злочинність, алкоголізм, наркоманія. Кількість вчинених злочинів, кількість осіб засуджених за вчинення злочинів, що страждають на алкогольну залежність, кількість наркоманів.

Розробники проектів нерідко безпідставно вважають, що розвиток подій ітиме за оптимістичним сценарієм, виходячи із завищених оцінок. Зацікавленості місцевого населення в проекті, зумовлених розумінням потреби в ньому, наявних для реалізації проекту ресурсів, економічних і соціальних стимулів реалізації, а також прогнозів темпів змін соціальних умов. Отже, соціальний аналіз може сприяти більш ефективній розробці та реалізації проекту завдяки обізнаності з інтересами населення регіонів.

Інституційні аспекти експертизи містять обгрунтування можливостей реалізації проекту в існую­чому політичному, економічному та правовому середовищі; мотивацію формування команди проекту; оцінку потенціалу та структури організації, що здійснює проект; визначення організаційних змін, необхідних для успішної реалізації проекту.

Інституційний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення і експлуатації проекту з точки зору організаційної, політичної, економічної, правової та адміністративної обстановок, впливу зовнішнього середовища на процес ре­алізації проекту, а також здатності організації реалізувати проект, а також розробку рекомендацій щодо заходів по зміцненню можливостей втягнутих організацій за такими питаннями:

Þметоди і способи менеджменту, в тому числі моніторинг і оцінка;

Þорганізаційна структура, зміни в ній;

Þпланування, в тому числі планування розміщення інвестицій;

Þкомплектування і навчання персоналу;

Þфінансова діяльність, в тому числі управління фінансовою діяльністю: складання кошторисів, бухоблік і ревізія;

Þматеріально-технічне забезпечення проектів;

Þсистеми експлуатації і технічного обслуговування;

Þміжорганізаційна координація.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

Þхарактеристика політичних та економічних факторів, що

Þвпливають на проект;

Þоцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов'язані з проектом;

Þвизначення оптимальної форми організації виконання

Þпроекту;

Þвибір організаційної структури підприємства, що ство­рюється або реорганізується для виконання проекту;

Þпринципи комплектування та навчання персоналу для ви­конання проекту;

Þоцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміні­стративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

Þзбирання та опрацювання даних про сере­довище проекту;

Þзбирання та опрацювання даних про можливості організації;

Þзалучення зовнішніх експертів до проведення аналізу;

Þадаптація внутрішнього середовища і підготовка персоналу до реалізації проекту.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами:

Þа) структура внутрішнього валового продукту;

Þб) рівень інфляції;

Þв) бюджетний дефіцит;

Þг) вартість кредитів.

Аналіз внутрішнього середовища проекту грунтується на основних принципах правильної організації, за допомогою яких можна зробити висновок про здатність організації реалізувати проект. Якщо цих принципів дотримано, здатність визнається досить високою.

У рамках виконання проекту спільна робота окремих співробітників, які усвідомлюють необхідність об'єднання зу­силь, буде найбільш ефективною лише при чіткому розумінні кожним з них своєї ролі в колективних зусиллях. Створення і підтримання системи ролей є адміністративною функцією орга­нізаційної діяльності. Це передбачає цілі, які надаються до перевірки, чітке визначення основних обов'язків чи сфер ді­яльності, певну свободу дій або повноважень з тим, щоб індивід, який виступає в даній ролі, знав, що особисто він може зробити для одержання бажаних результатів.

Організаційна діяльність - це процес згрупування різних видів діяльності, необхідних для досягнення поставлених цілей, підпорядкування кожної групи керуючому (менеджеру), наділе­ному необхідними для керівництва даною групою повноважен­нями, та забезпечення вертикальної і горизонтальної координації в структурі підприємства. Організаційна структура повинна за­безпечити:

· розподіл обов'язків, щоб кожен знав, хто і що робить і за одержання яких результатів відповідає;

· усунення перешкод для нормальної діяльності, які вини­кають через нечітке визначення кола обов'язків;

· створення комунікаційної мережі для забезпечення про­цесу прийняття рішень, які відповідають цілям підприємства.

Фінансовий аналіз може розглядатися як складова частина проектного аналізу, так і фінансового менеджменту. Аналіз проекту вимагає обгрунтування вкладень з найкращими результатами. Фінансо­вий менеджмент вимагає постійної роботи менеджера в пошуку фінансових ресурсів. З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства. Фінансовий аналіз дає змогу перевірити фінансову жит­тєздатність проекту і визначити заходи, необхідні для обгрунто­ваного фінансового управління проектом у двох основних напрямах: фінансові наслідки для замовників або інвесторів проекту, включаючи оцінку ризиків та рентабельність самого проекту.

Проведення економічної оцінки проекту дозволяє проаналізувати виправданість використання проектом національних ресурсів з огляду на наявність конкурентного попиту на ці ре­сурси; вигоди, які буде одержано в результаті реалізації проекту, для суспільства в цілому.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також, чи існують альтернативні шляхи досяг­нення тих самих економічних вигід з меншими витратами

Серйозною помилкою є ототожнення фінансових та еко­номічних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки зна­чення проекту для суспільства. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінан­сову здійснимість проекту.

Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого аналітичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка говорить, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосу­вання, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ре­сурсів.

Визначення економічної цінності проекту засноване на вста­новленні:

- впливу результатів проекту на розвиток національної еко­номіки (економічної привабливості);

- оцінки використовуваних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національ­ної економіки (тіньове ціноутворення);

- прямих впливів проекту на економіку країни (зміна попи­ту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, платіжної балансу, економічної ситуації і т.п.), а також опосередкованого впливу ре­зультатів проекту (розвиток нових галузей, залучення до вироб­ництва недовикористаних потужностей). Вони відображаються в економічній оцінці відчутних і невідчутних вигід та витрат про­екту.

Вибираючи проект, треба відповісти на такі питання:

- яким буде чистий економічний доход проекту?

- хто скористається одержаним доходом?

- який доступ користувачів проекту до цього доходу?

З позиції економічного аналізу проекту розглядається: економічна привабливість - з погляду відповідності результатів даного проекту стратегії розвитку та економічним цілям країни та економічна ефективність проекту – спроможність максимально повно забезпечувати досягнення економічних цілей розвитку.

Послідовність проведення експертизи у окремих його аспектах залежить передусім від основних цілей самого проекту. Залежно від цілей проекту окремі аспекти можуть бути загалом виключеними із переліку. Але фінансовий аналіз практично завжди здійснюється передостаннім, перед економічним. Така особливість пов’язана з характером проведення експертизи фінансових та економічних витрат і вигод. Так, фінансовий аналіз здійснюється з позиції вигод і витрат підприємства, економічний дає можливість оцінити витрати і вигоди реалізації проекту з позицій держави. Специфікою тут є те, що одні й ті самі статті з точки зору фінансового аналізу відображаються як витрати підприємства, а з позицій держави можуть розглядатися як вигоди.

Загалом експертиза забезпечує детальний аналіз усіх аспектів про­екту та його наслідків. На цьому етапі закладається основа для реалізації проекту та визначення його ефективності. Завданням експертизи проекту є визначення того, наскільки позитивні результати проекту перевищать його негативні на­слідки.

Результатом проведеної експертизи окремих аспектів є зведена таблиця грошових потоків, яка дає можливість розрахувати ефективність реалізації проекту. В такій таблиці містяться витрати, необхідні на проведення всіх робіт з підготовки проекту та надходження від реалізації продукції проекту.

Зміст практичного заняття:

¤Питання для підготовки доповідей:

1. Поняття капітального бюджетування. Бюджет капіталу.

2. Технічний аналіз

3. Екологічний аналіз

4. Соціальний аналіз

5. Аналіз впливу зовнішнього середовища та внутрішніх факторів на здійснення проекту

6. Комерційний аналіз

7. Фінансовий та економічний аналіз проектів

? Питання для обговорення:

1. Етапи капітального бюджетування.

2. Значення капітального бюджетування для оцінки проектів.

3. Умови здійснення попередньої, основної та заключної експертизи проектів.

4. Обґрунтування вибору місця реалізації та масштабу проекту.

5. Виробнича схема підприємства.

6. Графік виконання проекту.

7. Забезпечення якості.

8. Розрахунок витрат на виконання проекту.

9. Співвідношення витрат виробництва та збуту.

10. “Дерево цілей” екологічного аналізу.

11. Оцінка очевидних екологічних наслідків проекту.

12. Оцінка екологічних вигод і витрат.

13. Основні методики проведення екологічного аналізу.

14. Використання прийому “уявного ринку” при проведенні екологічного аналізу.

15. Використання прийому “зміна продуктивності” при проведенні екологічного аналізу.

16. Компоненти соціального аналізу.

17. Соціальне середовище проекту.

18. Узгодження цілей та інтересів учасників і проекту.

19. Організаційна структура управління.

20. Організаційно-правові основи реалізації проекту.

21. Основні види комерційного аналізу.

22. Аналіз ринкових можливостей.

23. Аналіз мікро- та макросередовища проекту.

24. Відбір цільових сегментів та позиціювання товару на ринку.

25. Фінансові аспекти аналізу проектів: показники та методи

A Розрахункові завдання

1. Використання механізму оцінки неявних вигод і витрат.

2. Вимірювання втрат доходу в екологічному аналізі.

3. Оцінка ступеня впливу зовнішніх факторів.

4. Оцінка рівня та діапазону управління.

5. Сегментування ринку.

6. Ціноутворення продукту проекту.

7. Прогнозування обсягів збуту продукції проекту.

8. Прогнозування продажу та витрат за проектом.

? Домашні пошукові завдання:

1. Зміст екологічного висновку за проектом.

2. Основні категорії екологічних ризиків при реалізації проектів.

3. Класифікація проектів з огляду на екологічні ризики.

4. Соціальні ефекти проекту.

5. Правильність оформлення основних документів за проектом.

6. Стратегічне планування та маркетинг в аналізі інвестиційних проектів.

& Рекомендована література: 1, 2, 6, 8, 11, 14, 16, 17, 21, 25, 26, 29, 30, 31, 35, 40, 41, 44, 49.