Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби

Ефективність інвестиційної діяльності значною мірою залежить від рівня розвитку капітального будівництва – одного з варіантів вкладення коштів у основні засоби, інвестиційного та промислово-будівельного комплексів, що у свою чергу зумовлюється виробничим потенціалом його матеріально-технічної бази, кваліфікацією складу виконавців, науково-технічним рівнем проектних рішень, станом організації та планування інвестиційного процесу, забезпеченістю його фінансовими ресурсами.

Моделі системи капітального будівництва – як варіант вкладення коштів в основні засоби.Для системного аналізу та регулювання процесів і параметрів функціонування цілісної системи капітального будівництва доцільно мати графічні та математичні моделі її організаційно-технологічної структури, які досить адекватно могли б відображати стан системи в цілому та кожної зі складових її частин у їх взаємозв’язку та взаємозалежності в будь-який період часу.

Методи аналізу інвестицій в основні. Оцінка ефективності інвестицій в основні засоби, проведена на основі застосування різних методів, є важливим і складним розділом економічного аналізу.

Рішення, що приймаються у сфері інвестування, пов’язані з тривалими періодами часу і, як правило:

1) призводять до значного витрачання грошових коштів;

2) з певного моменту часу можуть призводити до безповоротних втрат;

3) суттєво впливають на стан інвестора в майбутньому;

4) ґрунтуются на прогнозах майбутніх умов.

Методи оцінки ефективності інвестицій, виходячи зі строків їх окупності

Строк окупності інвестицій – період часу, необхідний для повернення вкладених коштів (без дисконтування). Іншими словами, строк окупності інвестицій – це період часу, за який доходи покривають витрати на реалізацію інвестиційних проектів. Цей період порівнюється з тим часом, який керівництво підприємства вважає економічно виправданим. Критерій доцільності реалізації інвестиційного проекту визначається тим, що тривалість строку окупності інвестиційного проекту виявляється меншою порівняно з економічно виправданим строком його окупності.

Строк окупності інвестиційного проекту може бути визначений за однією з наступних формул:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №1 - открытая онлайн библиотека ;

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №2 - открытая онлайн библиотека ,

де Т – строк окупності інвестиційного проекту, роки; Рч – чисті надходження (чистий прибуток) у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.; К – повна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту, включаючи затрати на науково-дослідні роботи, грн.; Рі – чисті надходження (чистий прибуток) в і-му році, грн.; Тев. – економічно виправданий строк окупності інвестицій, який визначається керівництвом підприємства, грн.; А – амортизаційні відрахування на повне відновлення у розрахунку на рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.; Аі – амортизаційні відрахування на повне відновлення в і-му році, грн.; Дчч+А – чистий дохід в перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.

Формула (1) використовується при рівномірному надходженні доходів протягом всього строку окупності інвестицій.

Формула (2) використовується, якщо доходи нерівномірно розподіляються за роками реалізації інвестиційного проекту протягом всього строку його окупності (Пч).

Чистий прибуток визначається за формулою:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №3 - открытая онлайн библиотека ,

де П – прибуток у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів, грн.; Н –ставка податку на прибуток.

При визначенні строку окупності не враховується фактор часу, тобто часовий аспект вартості грошей, при якому доходи та витрати, пов’язані з використанням інвестиційного проекту, порівнюються за допомогою дисконтування.

Головний недолік способу оцінки ефективності інвестиційних проектів, виходячи зі строку їх окупності, полягає у суб’єктивності підходу керівників підприємств або інвесторів до визначення виправданого періоду окупності інвестиційного проекту.

Методи оцінки інвестицій за нормою прибутку на капітал. Другим способом оцінки інвестицій без дисконтування грошових потоків є спосіб з використанням розрахункової норми прибутку, відомий під назвою “прибуток на капітал”. Суть цього способу полягає у визначенні відношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту та вкладеним капіталом (інвестиціями на реалізацію проекту) або у визначенні проценту прибутку на капітал.

При використанні першого способу під час розрахунку норми прибутку на капітал, виходять із загальної суми початково вкладеного капіталу, який складається з витрат на придбання та встановлення основних засобів і збільшення оборотного капіталу, необхідного для реалізації інвестицій.

При використанні другого способу визначається середній розмір вкладеного капіталу протягом всього терміну реалізації інвестиційного проекту. У цьому випадку враховується скорочення капіталовкладень в основні засоби до їх залишкової вартості. Тому, для розрахунку норми прибутку на капітал, можна використовувати наступні формули:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №4 - открытая онлайн библиотека

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №5 - открытая онлайн библиотека

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №6 - открытая онлайн библиотека

де Нпк – норма прибутку на капітал, %; åД – сума річних доходів за весь термін використання інвестиційного проекту, грн.; Т – термін використання інвестиційного проекту, років; К – початкові вкладення на реалізацію інвестиційного проекту, грн.; Кзаг – залишкова вартість вкладень, грн.

Основний недолік показника норми прибутку на капітал полягає у тому, що не враховується різна вартість грошей (прибутку) залежно від часу їх отримання. Середній прибуток обчислюється за весь період використання інвестиційного проекту. Однак, з урахуванням в економічній теорії оцінки інвестицій, одна грошова одиниця прибутку, отримана в третьому році, суттєво відрізняється за вартістю (з урахуванням дисконтування) від грошової одиниці прибутку, отриманої, наприклад, у сьомому році.

Інша проблема виникає, коли використовують другий спосіб розрахунку середньої норми прибутку на капітал. У цьому випадку початкова сума інвестицій і їх кінцева вартість усереднюються. Значення середньої інвестиційної вартості буде змінюватися залежно від норми щорічної амортизації.

Методи оцінки інвестицій, засновані на дисконтуванні. Дисконтування – метод оцінки інвестиційних проектів шляхом вираження майбутніх грошових потоків, пов’язаних з реалізацією інвестиційних проектів, через їх вартість у поточний момент часу.

На сьогодні найбільше розповсюдження у різних країнах світу отримали наступні способи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:

1) спосіб чистої приведеної вартості;

2) спосіб внутрішньої норми прибутку;

3) спосіб індексу доходності.

Метод чистої приведеної вартості. Чиста приведена (дисконтована) вартість – різниця між приведеним (дисконтованим) грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвестиційними витратами. Під грошовими доходами при цьому розуміють різницю між вартістю продукції за цінами реалізації і витратами на її виробництво. До витрат, як правило, не включаються витрати на амортизацію.

Грошові потоки – це рух засобів (доходів, витрат) за період реалізації інвестиційного проекту.

Критерій прийняття управлінських рішень щодо доцільності реалізації інвестиційного проекту однаковий для будь-яких видів інвестицій і підприємств: якщо чиста приведена вартість позитивна (більше нуля) – інвестиційний проект слід прийняти. Позитивне значення чистої приведеної вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати і, як наслідок, забезпечує отримання додаткових можливостей для збільшення добробуту інвесторів.

Чиста вартість може бути визначена за формулою:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №7 - открытая онлайн библиотека

де NV – чиста вартість грошових коштів за весь термін використання обладнання, грн.; t – перший рік отримання доходу від інвестиційного проекту; Dt – грошовий дохід за рік t, грн.; K – інвестиційні витрати на придбання обладнання, грн.

Щоб використовувати спосіб чистої приведеної вартості, необхідно мати інформацію про: витрати на реалізацію інвестиційного проекту; передбачувані суми можливих доходів; очікуваний економічно доцільний строк використання інвестиційного проекту; необхідну норму прибутку (дисконтної ставки), за якою розраховується чиста приведена вартість.

Метод внутрішньої норми прибутку (дохідності).Внутрішня норма прибутку є тією розрахунковою ставкою відсотку (дисконтування), при якій сума дисконтованих доходів за весь період використання інвестиційного проекту дорівнює сумі початкових витрат (інвестицій). Інакше можна сказати, що внутрішня норма прибутку – це процентна ставка (ставка дисконтування), за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю.

Для розрахунку внутрішньої норми прибутку можна використовувати наступне рівняння:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №8 - открытая онлайн библиотека ,

де К – початкові витрати, грн.; Т – останній рік використання інвестиційного проекту; Д – дохід, грн.; Евн – внутрішня норма прибутку; t – рік інвестування.

Ліва частина рівняння є дисконтованою вартістю початкових витрат, починаючи з року інвестування і закінчуючи останнім роком реалізації інвестиційного проекту. Аналогічно цьому права частина рівняння є вартістю доходів за той же період.

Ставка проценту, при якій обидві частини рівняння є рівними, називається внутрішньою нормою прибутку. Цю норму можна трактувати також як максимальну ставку відсотку, під яку підприємство може взяти кредит для фінансування інвестиційного проекту за допомогою позикового капіталу. При цьому грошовий дохід використовується протягом певного періоду для погашення суми кредиту та відсотків по ньому.

Метод індексу дохідності. Рентабельність (індекс дохідності) – відношення наведених грошових доходів до інвестиційних витрат. Можливе й інше визначення: рентабельність (індекс дохідності) – відношення приведених грошових доходів до приведених на початок реалізації інвестиційного проекту інвестиційних витрат.

Для розрахунку індексу дохідності використовується та ж інформація про дисконтовані грошові потоки, що й при визначенні чистої приведеної вартості.

Загальна формула для розрахунку рентабельності інвестицій (Р) наступна:

Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №9 - открытая онлайн библиотека або Основні моделі та методи аналізу інвестицій в основні засоби - №10 - открытая онлайн библиотека ,

де Дзаг – загальна сума дисконтованого доходу за весь строк реалізації інвестиційного проекту, грн.; Ві – початкові витрати (інвестиційні витрати) на реалізацію інвестиційного проекту, грн.; Вк – наведені капіталізовані витрати до початку реалізації інвестиційного проекту, якщо інвестиції здійснюються протягом декількох років, грн.

Якщо рентабельність (індекс дохідності) буде дорівнювати 1, то майбутні приведені грошові доходи будуть дорівнювати вкладеним коштам, а підприємство отримає приріст доходу в межах заданої норми прибутку. У цьому випадку проект приймається при додаткових дослідженнях, наприклад, якщо норма прибутку, закладена при розрахунку ефективності інвестиційного проекту, буде більша, ніж норма прибутку на капітал, розрахована в цілому по підприємству. Якщо індекс дохідності більше одиниці, тоді проект приймається. При індексі дохідності менше одиниці проект відхиляється.