Філософські позиції Берклі

Британський філософ

Головні твори: «Досвід нової теорії зору» (1709), «Трактат про принципи людського пізнання».

Основні ідеї:

відстань між предметами не спостерігається зором, а вселяється людині завдяки досвіду і судженню, а не відчуттю

У прямому сприйнятті, ми спостерігаємо лише фігури та кольору висновок, що лінії і кути самі по собі не сприймаються зором, не існують в природі реально і являють собою лише «гіпотезу, створену математиками або введену ними в оптику з метою отримати можливість трактувати цю науку геометричним способом».

3) Між сприймаються речами та ідеями зору не існує будь-якого схожості. Речі самі по собі, а ідеї зору самі по собі.

4) тіла існують незалежно поза самого свідомості. Берклі постулює принципову можливість світу в основі якої - Бог, автономний від свідомості людей.

5). Буття речей полягає лише в тому, що вони сприймаються (esse est percipi - бути, значить бути сприйманим)..

6) За Берклі, нічого реально існуючого, крім принципово непізнаваного субстанції духу, душі і мого Я.

Виступав активним прихильником капіталістичних, а не феодальних цінностей. Поділяв переконання, що джерелом усього багатства світу виступає праця.

Філософські позиції Д. Юма.

шотландский философ, представитель эмпиризма и агностицизма,

Д. Юм ставить в центр філософствування вчення про людину. Філософія

Емпіризм

, Девід Юм може бути охарактеризований як номіналіст. британські філософи-епістемологи починаючи від Локка беруть курс на сенсаціоналізм (sensationalism) - віддання переваги сприйняттю та суб'єктивній матерії як єдинно-обґрунтованому базису філософських теорій. Таким чином ми можемо спостерігати поступову редукцію ролі речей самих у собі (субстрату, матерії, субстанції) у їхніх роботах та наголос на емпіричне знання та сприйняття - єдинне у істинності чого людина може бути хоча б до якоїсь міри певна. Усе вищезгадане виливалося у монізм та номіналізм - зменшення кількості сфер та світів у яких ведеться людське існування з двох чи кількох до одного, Юм визначав доцільним послуговуватись ним лише у метафізичному контексті так само як і своєю скептичністю щодо реальності причинно-наслідкових зв'язків про яку йтиметься нижче і визнавав безглуздість використання подібних судженнь у повсякденному житті.

Зв'язки ідей та предмети дійсності

Вплив цього нововедення на подальший розвиток світової філософії є цікавим у першу чергу тому, що воно лягло в основу знаменитої концепції синтетичних та аналітичних судженнь Іммануїла Канта, що захоплювався Юмом як борцем з догматизмом у сфері філософії та теології того часу.

Каузальність

Причинно-наслідкові зв'язки та логічне мислення стають головним об'єктом атаки у роботах Юма. Юм вперше відверто задає питання - звідки ми можемо знати що те що посилає нам сприйняття насправді Бог і що дає нам підстави стверджувати що наші сприйняття та їх причинно-наслідкова пов'язаність реальні та дійсно впорядковані за якоюсь схемою. Згідно з версією Юма, раціональність а також причина, наслідок, а головне - розум - це всього-навсього химера створена рядом постійних збігів у морі світового хаосу.. За подібні вислови Юму довелось довго розплачуватись ярликами атеїста та радикала, проте саме він у свій час написав те, про що довго боялися навіть сказати інші.

Філософські позиції Локка

Английский философ

Традиції емпіричної філософії продовжив Джон Локк (1632-1704 рр. Головна його праця - «Дослідження про людський розум». Джон Локк на перший план виносить проблематику пізнання, вважаючи, що все багатство знань людина отримує через почуття, завдяки досвіду, в яких подано об'єктивну природу. Відчуття - єдиний пов'язаний зі світом канал одержання знань, інших шляхів немає. Така позиція отримала назву сенсуалізму Локк вказує, що немає вроджених ідей і принципів - ні теоретичних, ні практичних (моральних), у тому числі ідеї Бога, а все людське знання виходить з досвіду - зовнішнього (відчуття) і внутрішнього (рефлексії). Людська думка (душа) - це чистий аркуш паперу ( «табула раса»). Лише досвід (завдяки чуттєвому пізнанню) заповнює цей чистий аркуш літерами

Дж. Локк - представник матеріалістичного сенсуалізму

.

Дж. Локк

пізнання істинне лише настільки, наскільки ідеї відповідають дійсності. Воно буває трьох видів: інтуїтивне - розуміння самоочевидних істин, нашого власного існування; демонстративне - розуміння положень математики, етики, буття Бога; сенситивне - розуміння існування речей, воно найменш ясне і достовірне. У сфері суспільно-політичних уявлень

- Сенсуалізм і емпіризм Локка вплинули на розвиток французького механістичного матеріалізму XVIII ст., а його соціально-політичні ідеї стали провідними в часи французького Просвітництва.