Розрахунок рейтингових балів за видами поточного контролю

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Біблійна герменевтика»

галузь знань 0203 – «Гуманітарні науки»

напряму підготовки 8.02030103 –

«богослов'я Православне (теологія 7.02030103)»

Київ – 2016

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Форма навчання Курс Семестр Загальний обсяг (год.). Усього аудиторних год. у тому числі Самостійна робота Залік Курсові Екзамен
Лекції Семінари Індивід.
денна І І - - Х

Назва навчальної дисципліни.Робоча програма навчальної дисципліниБіблійна герменевтика для студентів за галуззю знань 0203 – «гуманітарні науки», напрямом підготовки 8.02030103 – «богослов’я Православне (теологія 7.02030103)».

Розробник:професор протоієрей Ростислав Снігірьов, доктор богослов'я.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ……………………

Протокол № ___ від. «____»________________2016 р.

Завідувач кафедри …………………..

…………………………….. (__________________)

(підпис)

«_____»___________________ 2016 р.

Схвалено Науково-методичною радою за спеціальністю

________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. «____»________________20___ р.

«_____»________________20__ р. Голова ____________ (___________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó кафедра біблеїстики КДА, 2016.


І. Пояснювальна записка

Програма навчального курсуБіблійна герменевтика підготовки магістрів за галуззю знань 0203 – «Гуманітарні науки» напряму підготовки 8.02030103 – «богослов'я Православне (теологія 7.02030103)» складена у відповідності до навчального плану спеціальності. Курс розрахований на 120 годин (3 кредити), з них 54 ‑ самостійна робота, 60 ‑ аудиторні заняття: 40 ‑ лекційні, 20 ‑ семінарські та 6 годин індивідуальної роботи. Курс завершується екзаменом.

У процесі навчання студенти отримають необхідні знання під час аудиторних занять: лекційних, практичних (семінарських) та індивідуальної роботи. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять чи практикумів. Велике значення у процесі вивчення та закріплення знань має самостійна робота студентів. Всі види занять розроблені відповідно до положень Болонської декларації.

Мета курсу – сформувати у студентів чітке цілісне уявлення про історію тлумачення Святого Письма та навчити їх застосовувати у пастирській діяльності основні положення Біблійної герменевтики.

Завдання курсу:

- формування у студентів знання принципів тлумачення Святого Письма з теоретичної точки зору і в історичному контексті;

- досягнення розуміння студентами актуальності герменевтичних проблем в історії Церкви та у сучасних умовах;

- вироблення у студентів вміння орієнтуватися у колі проблем, пов'язаних з тлумаченням Святого Письма;

- формування у студентів вміння виділяти, у відповідності зі святоотецькою екзегетичною традицією, христологічні, месіанські місця в книгах Старого Завіту;

- формування у студентів навичок самостійного бібліографічного пошуку, аналітичного читання і конспектування святоотцівських екзегетичних творінь і богословської літератури;

- вдосконалення загальної біблійно-богословської та історичної культури студентів.

студенти повинні в процесі засвоєння курсу знати:

- історію тлумачення Святого Письма

- принципи тлумачення Святого Письма

вміти:

- орієнтуватися в колі проблем, пов’язаних із тлумаченням Святого Письма

- виділяти, у відповідності зі святоотцівською екзегетичною традицією, христологічні, месіанські місця в книгах Старого Завіту;

- дати оцінку неправославним поглядам на тлумачення Святого Письма

Нормативна навчальна дисципліна «Біблійна герменевтика»є складовою циклу науково-предметної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за галуззю знань 0203 – «Гуманітарні науки» напряму підготовки 8.02030103 – «богослов'я Православне (теологія 7.02030103)», пов’язується з наступними дисциплінами:

- Герменевтикою у Західній Церкві

- Ісагогікою Старого Завіту

- Ісагогікою Нового Завіту

- Біблійним богослов’ям

- Біблійною текстологією

- Біблійною археологією

Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів» та модульні контрольні роботи. За кількістю набраних балів наприкінці курсу студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою.

ІІ. Навчально-тематичний план

  Тема Кількість годин, відведених на:
Лекц Семін Прак занятя Сам.робота Інд. робота
Модуль 1. Теоретична герменевтика.
Тема 1. 1. Загальні відомості про предмет. Місце герменевтики в колі наукових дисциплін, що займаються вивченням Святого Письма. Предмет, цілі і завдання біблійної герменевтики. Співвідношення понять герменевтика, екзегеза і екзегетика. Біблійна герменевтика в зв'язку з загальною герменевтикою. Тема 1. 2. Основні положення біблійної герменевтики. Єдність віри і розуму при тлумаченні Святого Письма. Богодухновенність Святого Письма. Єдність Святого Письма. Тлумачення Святого Письма згідно Священному Переданню. Тема 1. 3. Основні методи біблійної герменевтики. Рівні осмислення біблійного тексту. Буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма. Виділення жанрів: історичне оповідання, поетична мова, пророцтво пряме і символічне, притча, аполог, послання, повчання. Богословський, історичний та філологічний аналіз. Питання контексту і змісту. Тема 1. 4. Алегоричний метод тлумачення Святого Письма. Антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми і натуроморфізми, акомодація. Тропологичний метод тлумачення Святого Письма. Есхатологічний метод тлумачення Святого Письма.
Модуль 2. Тлумачення Святого Письма в Старозавітній Церкві та у книгах Нового Завіту.
Тема 2. 1. Основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви. Арістей Екзегет. Герменевтична система Гіллеля. Герменевтичені методи громади Кумрану. Виникнення та розвиток філософсько-алегоричного тлумачення Старого Завіту в іудейській діаспорі. Усунення антропоморфізмів і антропопатизмів Філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи. Тема 2. 2. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом. Особливість, можливість і органічність такого тлумачення. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами. Герменевтика св. апостола Павла. Герменевтика св. апостола Петра.
Модуль 3. Історія церковної герменевтики.
Тема 3.1 Герменевтика в Древній Церкві. Св. Юстин Філософ. Сщмч. Іриней Ліонський. Тертуліан. Богословські школи Древної Церкви, та тлумачення ними Святого Письма. Тлумачення Святого Письма Євсевієм Памфілом, як перша спроба синтезу герментевтичних методів Александрійської та Антіохійської шкіл. Тема 3.2. Александрійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Климент Олександрійський, Оріген, свт. Діонісій Великий, Дідім Сліпий, свт. Афанасій Великий, свт. Кирил Александрійський. Тема 3.3. Антіохійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Сщмч. Лукіан Антіохійський, свт. Євстафій Антіохійський, Діодор Тарсійскій, свт. Іоанн Златоуст, блж. Феодорит Киррський, Феодор Мопсуестийский. Едесько-Нисибинська школа, її методи та основні представники. Преп. Єфрем Сірін, Павло, єп. Нисибинский. Тема 3.4. Каппадокійські отці. Свт. Василій Великий, свт. Григорій Богослов, свт. Григорій Ніський та їхні герменевтичні методи. Тема 3.5. Аскетична герменевтика. Преп. Макарій Великий, преп. Ісидор Пелусіот, преп. Ісіхій Ієрусалимський, преп. Іоанн Кассіан Римлянин, Евагрий Понтійський. Візантійська герменевтика. Преп. Максим Сповідник, свт. Андрій Кесарійський, блж. Феофілакт Болгарський, Євтимій Зигабен, свт. Григорій Палама. Тема 3.6. Поствізантійська герменевтика. Свт. Іларіон Київський, свт. Кирил Туровський, преп. Максим Грек, протопоп Авакум Петров, митр. Платон (Лєвшин), А.М. Бухарєв, П.І. Савваітов, І.М. Корсунський, А. В. Карташев, Б.І. Сове, протопресв. Олексій Князєв, єп. Кассіан (Безобразов), Василій Веллас, Афанасій Хаступис.
 
               

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного контролю

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою університету
A 5 (відмінно) 90-100
BC 4 (добре) 75-89
DE 3 (задовільно) 60-74
FX 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 35-59
F 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом 1-34

Розрахунок бальної підсумкової оцінки складається з наступних елементів:

М =(С1+С2+С3+С4+С5+С6+Е)+ВЗ(б/п)+ТСС(б/п)+АЗ

М - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час виконання вимог навчальної програми. Вона становить 90 балів. Вона складається із 60 балів за Семінарські заняття та 30 балів за підсумковий Екзамен.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (Відвідування Занять (без причини, по причині), Термін Складання Семінару (без причини, по причині), Активність на Заняттях), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських занять Робота на занятті С1
Семінарське заняття №1 «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
    С2
Семінарське заняття №2 «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
Семінарське заняття №3   С3
  «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
    С4
Семінарське заняття №4 «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
    С5
Семінарське заняття №5 «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
    С6
Семінарське заняття №6 «відмінно» «добре» «достатньо» «задовільно» «незадовільно» +10 +7 +4 +1 -1
    С7
Відвідування семінарських занять ВЗ
Постійно (без пропусків) За кожний пропуск (без причини) За кожний пропуск семінару (послух) +5 (в підсумку) -2 (до оцінки) +1 (до оцінки)
Термін складання семінару ТСС
Поза терміном та повторне складання (без причини) Поза терміном (був на послусі) -1 (до оцінки)   +2 (до оцінки)
Активність на заняттях АЗ
Активна участь в обговоренні питань Пасивна участь в обговоренні питань +3 (до оцінки) -1 (до оцінки)

ІІІ. Зміст програми

Тема 1: Місце герменевтики в колі наукових дисциплін, що займаються вивченням Святого Письма. Предмет, цілі і завдання біблійної герменевтики. Співвідношення понять герменевтика, екзегеза і екзегетика. Біблійна герменевтика в зв'язку з загальною герменевтикою. Основні положення біблійної герменевтики. Єдність віри і розуму при тлумаченні Святого Письма. Богодухновенність Святого Письма. Єдність Святого Письма. Тлумачення Святого Письма згідно Священному Переданню.

Мета: Ознайомити студентів із завданнями біблійної герменевтики та її основними положеннями.

Питання для самоконтролю:

· Що таке герменевтика?

· Що таке екзегеза?

· Що таке екзегетика?

· Що таке біблійна герменевтика?

· У чому полягає головна різниця між біблійною герменевтикою та герменевтикою, як філософською дисципліною?

· Якими є основні положення біблійної герменевтики?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

Тема 2: Основні методи біблійної герменевтики. Рівні осмислення біблійного тексту. Буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма. Виділення жанрів: історичне оповідання, поетична мова, пророцтво пряме і символічне, притча, аполог, послання, повчання. Богословський, історичний та філологічний аналіз. Питання контексту і змісту. Алегоричний метод тлумачення Святого Письма. Антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми і натуроморфізми, акомодація. Тропологичний метод тлумачення Святого Письма. Есхатологічний метод тлумачення Святого Письма.

Мета: Ознайомити студентів з основними методами біблійної герменевтики.

Питання для самоконтролю:

· Якими є основні методи біблійної герменевтики?

· Що таке буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма?

· Що таке алегоричний метод тлумачення Святого Письма?

· Що таке тропологичний метод тлумачення Святого Письма?

· Що таке есхатологічний метод тлумачення Святого Письма?

· Що таке антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми, натуроморфізми, акомодація?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

· Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

· Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

Тема 3: Основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви. Арістей Екзегет. Герменевтична система Гіллеля. Герменевтичені методи громади Кумрану. Виникнення та розвиток філософсько-алегоричного тлумачення Старого Завіту в іудейській діаспорі. Усунення антропоморфізмів і антропопатизмів. Філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом. Особливість, можливість і органічність такого тлумачення. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами. Герменевтика св. апостола Павла. Герменевтика св. апостола Петра.

Мета: Ознайомити студентів з основними герменевтичними принципами Старозавітної Церкви та із тлумаченням Святого Письма Старого Завіту у Новозавітних текстах.

Питання для самоконтролю:

· Якими були основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви?

· Що таке герменевтична система Гіллеля?

· Якими були герменевтичені методи громади Кумрану?

· Якими були філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи?

· Яким було тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом?

· Яким було тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

· Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

· Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

Тема 4: Герменевтика в Древній Церкві. Св. Юстин Філософ. Сщмч. Іриней Ліонський. Св. Іполит Римський. Тертуліан. Богословські школи Древної Церкви, та тлумачення ними Святого Письма. Александрійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Климент Олександрійський, Оріген, свт. Діонісій Великий, Дідім Сліпий, свт. Афанасій Великий, свт. Кирил Александрійський.

Мета: Ознайомити студентів із богословськими школами Древної Церкви, їхніми герменевтичними методами та основними представниками.

Питання для самоконтролю:

· Якими були герменевтичні методи св. Юстина Філософа?

· Якими були герменевтичні методи сщмч. Іринея Ліонського?

· Якими були герменевтичні методи Тертуліана?

· У чому полягала основна різниця герменевтики богословських шкіл Древної Церкви?

· Якими були герменевтичні методи основних представників Александрійської школи?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Болотов В. В. Валтасар и Дарий Мидянин: опыт решения экзегетической проблемы. СПб., 1896.

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

· Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

· Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

· Елеонский Н., прот. О древнееврейской священной поэзии. М., 1872.

· Игнатий (Семенов), архиеп. Примечания к чтению и толкованию Священного Писания по указанию самого Писания и толкований святоотеческих. СПб., 1848.

· Камчатнов А. М. История и герменевтика славянской Библии. М., 1998.

· Олесницкий А. А. Государственная израильская летопись, или книги царей херема // Труды КДА, 1880, № 5, с. 3-83.

· Рождественский А., прот. Книга Премудрости Иисуса, сына Сирахова. Введение, перевод и объяснение по еврейскому тексту и древним переводам (докторская работа). СПб. 1911.

· Рождественский А., прот. Откровение Даниилу о семидесяти седминах. Опыт толкования Дан. 9:24-27 (магистерская диссертация). СПб. 1896.

· Сидоров А.И. Принципы истолкования Священного Писания у отцов Церкви // Богословская научная конференция «Святоотеческая экзегетика Священного Писания». – Сергиев Посад: МДА, 2005.

· Феодорит Кирский, блж. Изъяснение трудных мест Божественного Писания. М., 2003.

· Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения.Казань, 1897.

· Юнгеров П. А. Псалтирь и ее значение в связи с заключающимся в ней вероучением.Казань, 1894.

· Юревич Дм., свящ. Пророчества о Христе в рукописях Мертвого моря. СПб., 2004.

Тема 5: Антіохійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Сщмч. Лукіан Антіохійський, свт. Євстафій Антіохійський, Діодор Тарсійскій, свт. Іоанн Златоуст, блж. Феодорит Киррський, Феодор Мопсуестийский. Едесько-Нисибинська школа, її методи та основні представники. Преп. Єфрем Сірін, Павло, єп. Нисибинский. Каппадокійські отці. Свт. Василій Великий, свт. Григорій Богослов, свт. Григорій Ніський та їхні герменевтичні методи.

Мета: Ознайомити студентів із герменевтикою Антіохійської та Едесько-Нисибинської богословських шкіл та герменевтичними методами Каппадокійських отців.

Питання для самоконтролю:

· Якими були герменевтичні методи основних представників Антіохійської школи?

· Якими були герменевтичні методи основних представників Едесько-Нисибинської школи?

· Якими були герменевтичні методи Каппадокійських отців?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Болотов В. В. Валтасар и Дарий Мидянин: опыт решения экзегетической проблемы. СПб., 1896.

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

· Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

· Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

· Елеонский Н., прот. О древнееврейской священной поэзии. М., 1872.

· Игнатий (Семенов), архиеп. Примечания к чтению и толкованию Священного Писания по указанию самого Писания и толкований святоотеческих. СПб., 1848.

· Камчатнов А. М. История и герменевтика славянской Библии. М., 1998.

· Олесницкий А. А. Государственная израильская летопись, или книги царей херема // Труды КДА, 1880, № 5, с. 3-83.

· Рождественский А., прот. Книга Премудрости Иисуса, сына Сирахова. Введение, перевод и объяснение по еврейскому тексту и древним переводам (докторская работа). СПб. 1911.

· Рождественский А., прот. Откровение Даниилу о семидесяти седминах. Опыт толкования Дан. 9:24-27 (магистерская диссертация). СПб. 1896.

· Сидоров А.И. Принципы истолкования Священного Писания у отцов Церкви // Богословская научная конференция «Святоотеческая экзегетика Священного Писания». – Сергиев Посад: МДА, 2005.

· Феодорит Кирский, блж. Изъяснение трудных мест Божественного Писания. М., 2003.

· Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения.Казань, 1897.

· Юнгеров П. А. Псалтирь и ее значение в связи с заключающимся в ней вероучением.Казань, 1894.

· Юревич Дм., свящ. Пророчества о Христе в рукописях Мертвого моря. СПб., 2004.

Тема 6: Аскетична герменевтика. Преп. Макарій Великий, преп. Ісидор Пелусіот, преп. Ісіхій Ієрусалимський, преп. Іоанн Кассіан Римлянин, Евагрий Понтійський. Візантійська герменевтика. Преп. Максим Сповідник, свт. Андрій Кесарійський, блж. Феофілакт Болгарський, Євтимій Зигабен, свт. Григорій Палама. Поствізантійська герменевтика. Свт. Іларіон Київський, свт. Кирил Туровський, преп. Максим Грек, протопоп Авакум Петров, митр. Платон (Лєвшин), А.М. Бухарєв, П.І. Савваітов, І.М. Корсунський, А. В. Карташев, Б.І. Сове, протопресв. Олексій Князєв, єп. Кассіан (Безобразов), Василій Веллас, Афанасій Хаступис.

Мета: Ознайомити студентів із герменевтикою отців-аскетів, візантійською та пост візантійською герменевтикою.

Питання для самоконтролю:

· Якими були герменевтичні методи отців-аскетів?

· Якими були герменевтичні методи основних представників візантійської герменевтики?

· Якими були герменевтичні методи основних представників поствізантійської герменевтики?

· У чому полягала герменевтична система митр. Платона (Лєвшина)?

Завдання для самостійної роботи:ознайомитися із нижченаведеною додатковою літературою, та законспектувати те, що є важливим для теми заняття.

Література:

· Болотов В. В. Валтасар и Дарий Мидянин: опыт решения экзегетической проблемы. СПб., 1896.

· Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

· Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

· Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

· Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

· Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

· Елеонский Н., прот. О древнееврейской священной поэзии. М., 1872.

· Игнатий (Семенов), архиеп. Примечания к чтению и толкованию Священного Писания по указанию самого Писания и толкований святоотеческих. СПб., 1848.

· Камчатнов А. М. История и герменевтика славянской Библии. М., 1998.

· Олесницкий А. А. Государственная израильская летопись, или книги царей херема // Труды КДА, 1880, № 5, с. 3-83.

· Рождественский А., прот. Книга Премудрости Иисуса, сына Сирахова. Введение, перевод и объяснение по еврейскому тексту и древним переводам (докторская работа). СПб. 1911.

· Рождественский А., прот. Откровение Даниилу о семидесяти седминах. Опыт толкования Дан. 9:24-27 (магистерская диссертация). СПб. 1896.

· Сидоров А.И. Принципы истолкования Священного Писания у отцов Церкви // Богословская научная конференция «Святоотеческая экзегетика Священного Писания». – Сергиев Посад: МДА, 2005.

· Феодорит Кирский, блж. Изъяснение трудных мест Божественного Писания. М., 2003.

· Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения.Казань, 1897.

· Юнгеров П. А. Псалтирь и ее значение в связи с заключающимся в ней вероучением.Казань, 1894.

· Юревич Дм., свящ. Пророчества о Христе в рукописях Мертвого моря. СПб., 2004.

IV. Рекомендована література

Обов’язкова:

1. Августин блаж. Христианская наука, или основания священной герменевтики и церковного красноречия. Киев, 1835.

2. Библия в современном мире: аспекты толкования / Петерсон Ю. и др. М., 2002.

3. Кассиан (Безобразов), еп. Принципы православного толкования Слова Божия // Православие и Библия сегодня: сборник статей. – Киев: Центр православной книги, 2006. – С. 194-216.

4. Савваитов П. И. Библейская герменевтика, или Православное учение о способе толкования Священного Писания. М., 2011.

Допоміжна:

1. Болотов В. В. Валтасар и Дарий Мидянин: опыт решения экзегетической проблемы. СПб., 1896.

2. Вайс М. Библия и современное литературоведение. Метод целостной интерпретации. М., 2001.

3. Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М., 1988.

4. Гальбиати Э., Пьяцца А. Трудные страницы Библии: Ветхий Завет. – Милан-Москва: Христианская Россия, 1992.

5. Гиршман М. Еврейская и христианская интерпретация Библии в поздней античности. М., 2002.

6. Глубоковский Н. Н. Ветхозаветный закон по его происхождению, предназначению и достоинству // Путь, 1928, № 10, с. 43-52.

7. Глубоковский Н.Н. Богословие как наука // Богословский вестник, 2004, 4, с. 382-388.

8. Елеонский Н., прот. О древнееврейской священной поэзии. М., 1872.

9. Игнатий (Семенов), архиеп. Примечания к чтению и толкованию Священного Писания по указанию самого Писания и толкований святоотеческих. СПб., 1848.

10. Исследования по феноменологии и философской герменевтике . Сб., Минск, 2011.

11. Камчатнов А. М. История и герменевтика славянской Библии. М., 1998.

12. Олесницкий А. А. Государственная израильская летопись, или книги царей херема // Труды КДА, 1880, № 5, с. 3-83.

13. Православная энциклопедия. Тт.. 1-32, М., 2000-2013. // Режим доступа электронной версии: http://www.pravenc.ru/.

14. Рождественский А., прот. Книга Премудрости Иисуса, сына Сирахова. Введение, перевод и объяснение по еврейскому тексту и древним переводам (докторская работа). СПб. 1911.

15. Рождественский А., прот. Откровение Даниилу о семидесяти седминах. Опыт толкования Дан. 9:24-27 (магистерская диссертация). СПб. 1896.

16. Сидоров А.И. Принципы истолкования Священного Писания у отцов Церкви // Богословская научная конференция «Святоотеческая экзегетика Священного Писания». – Сергиев Посад: МДА, 2005.

17. Феодорит Кирский, блж. Изъяснение трудных мест Божественного Писания. М., 2003.

18. Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения. Казань, 1897.

19. Юнгеров П. А. Псалтирь и ее значение в связи с заключающимся в ней вероучением. Казань, 1894.

20. Юревич Дм., свящ. Пророчества о Христе в рукописях Мертвого моря. СПб., 2004.

V. Підсумковий контроль

Перелік питань для самоконтролю:

- Місце герменевтики в колі наукових дисциплін, що займаються вивченням Святого Письма. Біблійна герменевтика в зв'язку з загальною герменевтикою.

- Предмет, цілі і завдання біблійної герменевтики. Співвідношення понять герменевтика, екзегеза і екзегетика.

- Основні положення біблійної герменевтики. Єдність віри і розуму при тлумаченні Святого Письма. Богодухновенність Святого Письма. Єдність Святого Письма. Тлумачення Святого Письма згідно Священному Переданню.

- Основні методи біблійної герменевтики. Рівні осмислення біблійного тексту. Буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма.

- Виділення жанрів: історичне оповідання, поетична мова, пророцтво пряме і символічне, притча, аполог, послання, повчання. Богословський, історичний та філологічний аналіз. Питання контексту і змісту.

- Алегоричний метод тлумачення Святого Письма. Антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми і натуроморфізми, акомодація.

- Тропологічний метод тлумачення Святого Письма. Есхатологічний метод тлумачення Святого Письма.

- Основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви. Арістей Екзегет. Герменевтична система Гіллеля. Герменевтичені методи громади Кумрану.

- Виникнення та розвиток філософсько-алегоричного тлумачення Старого Завіту в іудейській діаспорі. Усунення антропоморфізмів і антропопатизмів Філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи.

- Тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом. Особливість, можливість і органічність такого тлумачення.

- Тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами. Герменевтика св. апостола Павла. Герменевтика св. апостола Петра.

- Герменевтика в Древній Церкві. Св. Юстин Філософ. Сщмч. Іриней Ліонський. Св. Іполит Римський. Тертуліан. Богословські школи Древної Церкви, та тлумачення ними Святого Письма.

- Александрійська школа, її методи та основні представники. Климент Олександрійський, Оріген, свт. Діонісій Великий, Дідім Сліпий, свт. Афанасій Великий, свт. Кирил Александрійський.

- Антіохійська школа, її методи та основні представники. Сщмч. Лукіан Антіохійський, свт. Євстафій Антіохійський, Діодор Тарсійскій, свт. Іоанн Златоуст, блж. Феодорит Киррський, Феодор Мопсуестійский.

- Едесько-Нисибинська школа, її методи та основні представники. Преп. Єфрем Сірін, Павло, єп. Нисибинский.

- Каппадокійські отці. Свт. Василій Великий, свт. Григорій Богослов, свт. Григорій Ніський та їхні герменевтичні методи.

- Аскетична герменевтика. Преп. Макарій Великий, преп. Ісидор Пелусіот, преп. Ісіхій Ієрусалимський, преп. Іоанн Кассіан Римлянин, Евагрий Понтійський.

- Візантійська герменевтика. Преп. Максим Сповідник, свт. Андрій Кесарійський, блж. Феофілакт Болгарський, Євтимій Зигабен, свт. Григорій Палама.

- Поствізантійська герменевтика. Свт. Іларіон Київський, свт. Кирил Туровський, преп. Максим Грек, протопоп Авакум Петров.

- Поствізантійська герменевтика. Митр. Платон (Лєвшин), А.М. Бухарєв, П.І. Савваітов, І.М. Корсунський, А. В. Карташев, Б.І. Сове, протопресв. Олексій Князєв, єп. Кассіан (Безобразов), Василій Веллас, Афанасій Хаступис.

VI. Пакет білетів:

  №
1. Загальні відомості про предмет. Місце герменевтики в колі наукових дисциплін, що займаються вивченням Святого Письма. Предмет, цілі і завдання біблійної герменевтики. Співвідношення понять герменевтика, екзегеза і екзегетика. Біблійна герменевтика в зв'язку з загальною герменевтикою.
2. Основні положення біблійної герменевтики. Єдність віри і розуму при тлумаченні Святого Письма. Богодухновенність Святого Письма. Єдність Святого Письма. Тлумачення Святого Письма згідно Священному Переданню.
3. Основні методи біблійної герменевтики. Рівні осмислення біблійного тексту. Буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма. Виділення жанрів: історичне оповідання, поетична мова, пророцтво пряме і символічне, притча, аполог, послання, повчання. Богословський, історичний та філологічний аналіз. Питання контексту і змісту.
4. Алегоричний метод тлумачення Святого Письма. Антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми і натуроморфізми, акомодація. Тропологичний метод тлумачення Святого Письма. Есхатологічний метод тлумачення Святого Письма.
5. Основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви. Арістей Екзегет. Герменевтична система Гіллеля. Герменевтичені методи громади Кумрану.
6. Виникнення та розвиток філософсько-алегоричного тлумачення Старого Завіту в іудейській діаспорі. Усунення антропоморфізмів і антропопатизмів Філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи.
7. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом. Особливість, можливість і органічність такого тлумачення. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами. Герменевтика св. апостола Павла. Герменевтика св. апостола Петра.
8. Герменевтика в Древній Церкві. Св. Юстин Філософ. Сщмч. Іриней Ліонський. Св. Іполит Римський. Тертуліан. Богословські школи Древної Церкви, та тлумачення ними Святого Письма. Тлумачення Святого Письма Євсевієм Памфілом, як перша спроба синтезу герментевтичних методів Александрійської та Антіохійської шкіл.
9. Александрійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Климент Олександрійський, Оріген, свт. Діонісій Великий, Дідім Сліпий,
10. Александрійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Свт. Афанасій Великий, свт. Кирил Александрійський.
11. Антіохійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Сщмч. Лукіан Антіохійський, свт. Євстафій Антіохійський, Діодор Тарсійскій, свт. Іоанн Златоуст.
12. Антіохійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Блж. Феодорит Киррський, Феодор Мопсуестийский.
13. Едесько-Нисибинська школа, її методи та основні представники. Преп. Єфрем Сірін, Павло, єп. Нисибинский.
14. Каппадокійські отці. Свт. Василій Великий, свт. Григорій Богослов, свт. Григорій Ніський та їхні герменевтичні методи.
15. Аскетична герменевтика. Преп. Макарій Великий, преп. Ісидор Пелусіот, преп. Ісіхій Ієрусалимський, преп. Іоанн Кассіан Римлянин, Евагрий Понтійський.
16. Візантійська герменевтика. Преп. Максим Сповідник, свт. Андрій Кесарійський, блж. Феофілакт Болгарський, Євтимій Зигабен, свт. Григорій Палама.
17. Поствізантійська герменевтика. Свт. Іларіон Київський, свт. Кирил Туровський, преп. Максим Грек, протопоп Авакум Петров
18. Поствізантійська герменевтика. Митр. Платон (Лєвшин), А.М. Бухарєв, П.І. Савваітов, І.М. Корсунський, А. В. Карташев, Б.І. Сове.
19. Поствізантійська герменевтика. Протопресв. Олексій Князєв, єп. Кассіан (Безобразов), Василій Веллас, Афанасій Хаступис.