Філософський аналіз суспільства

План

I. Філософські концепції суспільства.

II. Суспільство як самоорганізуюча і само розвиваюча система.

III. Формація і цивілізація. Рушійні сили розвитку суспільства.

І.

Філософський роман Томаса Манна “Чарівна гора” присвячений головним чином аналізу феномену часу. Висновок автора: “Безтілесний і всемогутній він - таємниця”. Теж саме, але з поправкою на тілесність можна сказати і про суспільство, оскільки ще до кінця не з’ясовані причини його виникнення.

Поряд з іншими науками це питання вивчає соціальна філософія.

В межах соціальної філософії розроблено кілька концепцій суспільства:

1. Натуралістична (представлена вченнями Ф. Бекона, Т. Гоббеа, Р. Декарта, Ч. Дарвіна, та інші) – суспільство, як і всі соціальні явища є продуктом природної закономірності. У ролі цементуючого початку суспільства ця концепція визначає або користь, або статеву любов.

2. Ідеалістична (Г. Кант, Ф. Гегель, Л. Толстой, В. Соловйов, М. Бердяєв та інші) – суспільство є результатом розвитку духовного абсолюта, духовної активності людей.

3. Редукціоністська (К. Маркс, Ф. Енгльс та інші) – суспільство є результатом розвитку зв’язків між індивідуалами, їх групами. Серед найголовніших зв’язків визнаються виробничі відносини, які мають економічну основу – відносини власності. Ця концепція вважає, що виробничі відносини відіграють в житті людини більш значну роль ніж духовні, але визнає зв'язок між ними.

На рівні філософського мислення редукціоністська концепція зводить духовне (ідеальне) до матеріального.

4. Сучасна філософська концепція суспільства тримається думки, що суспільство, суспільне життя – це найвища форма розвитку людських відносин, які уособлюють єдність матеріального і духовного начал, об’єктивного і суб’єктивного, предметного і духовного.

Творення суспільства, його розвиток вимагає усвідомлення таких моментів:

· різноманітності соціального розвитку,

· унікальності феномену людини;

· обмеження абсолютизації передбачуваності соціальних подій. Тут існує думка, що суспільства розвиваються за власними лише їм законами, інколи відмінними від загальноприйнятих;

· заперечення лінійної схеми розвитку, оскільки процеси суспільних відносин динамічні. Тут можливі етапи прогресу, регресу, депресій.

· Визнання глибокого генетичного зв’язку людини з космосом.

ІІ.

Суспільство – це процес і результат взаємодії конкретних людей, які об’єднуються з метою задоволення соціальних інстинктів, а тому виступають у соціальні відносини.

(з точки зору матеріальної діалектики).

Вихідним пунктом суспільних відносин є суспільне виробництво.

Суспільне виробництво – це діалектична єдність продуктивних сил й виробничих відносин, яка зумовлює розвиток суспільства через вирішення суперечностей, що виникають між ними.

Продуктивні сили – відображають систему відносин між людьми і природою (це люди, їх спроможність до діяльності, їх технічні засоби, розумові здібності). Філософський аналіз суспільства - №1 - открытая онлайн библиотека

Виробничі відносини – відображають систему відносин між людиною і виробництвом (це система організаційних форм, що забезпечує поступовість зв’язків між потребами людей та їх виробництвом: форми властивості, трудового права, цінотворення грошовий обіг тощо).

Спосіб виробництва (економічна система)
Схема суспільного виробництва.

           
  Філософський аналіз суспільства - №2 - открытая онлайн библиотека   Філософський аналіз суспільства - №3 - открытая онлайн библиотека
    Філософський аналіз суспільства - №4 - открытая онлайн библиотека
 

Суперечність – універсальне джерело розвитку суспільства. Саме вирішення суперечності між структурами, що протистоять одна одній у межах суспільної системи, відбувається перехід до якісного рівня суспільних відносин. Такими структурами крім продуктивних сил та виробничих відносин виступають:

· саме виробництво благ та їх споживання, або пропозиція благ та їх попит;

· людина як індивідуум і вся соціальна спільнота в межах якої перебуває людина, або особливе і загальне;

· влада і опозиція;

· свобода і необхідність;

· тощо.

Головними рушійними силами розвитку суспільства традиційно визначаються такі явища і процеси (закономірності):

· розвиток людських потреб в умовах недостатності природних ресурсів;

· ефективне використання часу;

· конкуренція між людьми, групами, спільнотами.

Етапи суспільного розвитку: (за Л. Г. Морганом) Філософський аналіз суспільства - №5 - открытая онлайн библиотека

Дикунство

 
  Філософський аналіз суспільства - №6 - открытая онлайн библиотека

Філософський аналіз суспільства - №7 - открытая онлайн библиотека Перехід від одного етапу цивілізаційного поступу до наступного відбувається під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

В межах цивілізації суспільства розвивається переходячи від однієї формації до іншої, більш прогресивної по мірі розвитку виробничих відносин. В той момент, коли виробничим відносинам починають відповідати продуктивні сили, відбувається перехід від одного етапу цивілізації до іншого.

Разом з тим у філософії існує ряд застережень такому розумінню суспільного розвитку Наприклад:

· Позитивісти (О. Кант)– вважають єдиним джерелом розвитку конкретні знання, тобто розвиток науки;

· Ідеалісти (Ф. Гегель) – розширення сфери духовної свободи;

· В. Соловйов – поєднання Божественного начала з людським;

· Неотомісти – співзвучність віри й знання.

Цивілізація – це історично конкретний етап суспільства, який характеризується особливим способом праці, технологією, й відповідною матеріальною та духовною культурою. Цивілізація співвідноситься з формацією як загальне і особливе.

Тема№12