Від збільшення забур'яненості посівів

(Ю.П. Ковирялов, 1986)

Вид буряну Зниження врожаю (%) при збільшенні забуряненості
На 1 бурян/м2 На 1% проективного покриття грунту
Підмаренник 1,16 0,69
Вероніка пашенна 1,09 0,57
Редька дика 1,85 0,98
Зірочник середній 0,69 1,19
Осот польовий 0,46 0,77
Вівсюг звичайний 0,26 0,61
Щириця 1,47 1,09
Лобода біла 1,79 0,54

Отже, захист рослин - один із найважливіших складників технологій вирощування сільськогосподарських культур. За останні 10 років різко змінилися як форми ведення госпо­дарств, так і технології вирощування сільськогосподарських культур. Гостро заявили про себе проблеми екології. На замі­ну 8- та 10-пільним сівозмінам прийшли 3 - 4-пільні, що ско­ротило ротацію культур у сівозміні в 2 рази. Отже, втратили свій істотний вплив на обмеження шкодочинності від шкід­ливих організмів такі фактори, як просторова ізоляція і ротація культур у сівозміні. З'явились пестициди 4 і 5 поко­лінь. Дози застосування їх у багатьох випадках знизились до 10-15 г/га (інсектициди), 20-50 (фунгіциди) і 7-15 г/га (гер­біциди).

Значно змінилась і технологія застосування пестицидів. Висока вартість вимагає застосовувати їх залежно від рівня планування величини урожаю. Інакше застосування пести­цидів стане нерентабельним. Тому необхідне уточнення по­рогів шкодочинності шкідливих організмів. Істотну роль тут відіграватимуть вартість захисту рослин і собівартість виро­щеної продукції. При цьому необхідно враховувати екологіч­ний стан агроекосистеми і екологію в цілому. Щоб підійти до основ викладу концепції захисту рослин, що відповідає су­часним вимогам сільського господарства, а також умовам охорони навколишнього середовища, слід хоча б коротко да­ти характеристику її складників. Необхідно знати, що дала наука про захист рослин виробництву, рівень сприйнятливос­ті виробництвом науково-технічного прогресу, а також стан практики захисту рослин, його організацію, можливості ма­теріально-технічної бази, рівень підготовки виробника і мож­ливості промисловості забезпечувати ринок пестицидами.

Сучасна наука про захист рослин орієнтує виробництво на застосування інтегрованих методів, що включають економіч­но доцільні і екологічно безпечні організаційно-господар­ські, агротехнічні, біологічні, генетичні й хімічні методи. Насправді реальні переваги в практиці поки що надаються хімічному методу. Чому це відбувається? Адже пов'язані з ним негативні наслідки для екології зобов'язують нас об­межувати кількість застосування хімічних заходів, поверну­ти їх у русло інтегрованих методів, де обсяги застосування хімічних методів повинні збільшуватись, коли застосування інших складників не приносить належних успіхів.

Тим часом хімічний метод простий у застосуванні й дає ви­димий і негайний ефект. Прояв забруднення навколишнього середовища настає пізніше. При цьому відповідальності за негативні наслідки його застосування виробник не несе.

Зрештою це проявляється в соціальній і екологічній незаці­кавленості виробника в організації вирощування продукції, чистої від залишкових кількостей пестицидів.

У світовій практиці в цей період виробляли й широко зас­тосовували пестициди 4 і 5 поколінь з нормами застосування 7-20 г/га. Кризові явища в країні призвели до зниження об­сягів застосування пестицидів. У середньому на 1 га орної землі в Україні в 1999 р. застосовували 0,3, в СІЛА - 7-9 кг/га.

Аналіз перспектив розвитку хімічної промисловості нашої країни для забезпечення виробництва пестицидів висуває кілька шляхів розв'язання цієї проблеми:

- виробництво генериків, тобто виробництво ще мораль­но і фактично не застарілих пестицидів закордонного синте­зу, термін патентного захисту яких вже вичерпаний;

- закупка діючих речовин сучасних пестицидів для фор-муляції препаративних форм на вітчизняних заводах;

- закупка зарубіжних патентів на виробництво сучасних пестицидів;

- вітчизняний синтез нових пестицидів, що здійснюється вітчизняною наукою з наступним скринінгом та розробкою технології їхнього синтезу.

Якою ж повинна бути концепція захисту рослин у най­ближчому майбутньому? Тривалий час наука і практика за­хисту рослин стояла на позиціях ліквідації видів шкідливих організмів. З цього випливала стратегія і тактика застосу­вання методів захисту рослин, особливо хімічного, що перед­бачало тотальність, обсяги та масштаби застосування. Запро­понована концепція передбачає перехід до принципу регуля­ції і управління чисельністю пікодочинних організмів у ство­рених волею й зусиллями людини агроекосистемах. Тобто повинні застосовуватись не заходи боротьби, а методи захис­ту. Основою для їхнього застосування повинні бути пороги шкодочинності, чіткий прогноз та сигналізація розвитку шкодочинних організмів.

Однією з головних складників концепції захисту рослин повинна стати технологія точного землеробства, яка включає механізацію точного застосування засобів захисту від шкід­ливих організмів залежно від кількості шкодочинних об'єк­тів на полі, строкатості і вогнищ їхнього розселення. Важли­вим при цьому є розробка комп'ютерних програм і застосу­вання скануючої техніки, що забезпечить визначення коор­динат агрегату на полі і сканування інтенсивності заселення рослин шкодочинними організмами. Від цього залежить біо­логічна і економічна ефективність використання хімічних засобів захисту рослин, а також ступінь можливого забруд­нення пестицидами навколишнього середовища.

Слід зазначити, що в найближчій перспективі застосуван­ня пестицидів залишиться одним із провідних методів захис­ту від бур'янів, шкідників і хвороб. Ці тенденції поки що збе­режуться, незважаючи на розширення площ вирощування стійких сортів, певні успіхи в галузі біологічного й агротех­нічного методів. Особливо це важливо для стримування масо­вого розмноження сарани, лучного метелика, бурякового довгоносика, клопа-черепашки та інших шкідників масового розвитку. При цьому необхідна істотна корекція розвитку агротехнічного, біологічного, генетичного й інших методів захисту. їхній зв'язок з науковими дослідженнями і практи­кою захисту рослин неможливий без використання ЕОМ.

Нова концепція повинна включати:

- прискорену ліквідацію комп'ютерної безграмотності;

- розробку програмного забезпечення короткострокових прогнозів і сигналізації;

- комп'ютерне забезпечення використання порогів піко-дочинності для оперативної роботи із захисту рослин;

- розробку програм комп'ютерного моделювання ство­рення комплексно стійких сортів і, можливо, найголовніше - моделювання концепції інтегрованого методу захисту кож­ної культури, ґрунтово-кліматичної зони, агроекосистеми.