Проблема монополізму в Україні. Антимонопольне законодавство

Для збереження конкуренції суспільство повинно сприяти організації певної системи конкурентних відносин. Як же цивілізований світ захищається від монополізму? 1) на тих ринках, де є умови для виникнення "природного монополізму", тобто, де є перешкоди для ефективного функціону­вання ринкового механізму, створюються державні громадські регулюючі органи для контролю за економічною поведінкою суб'єктів ринку, схильних до використання свого монопольного становища виключно у власних інтересах. 2) там, де монополії формуються на підприємницькій основі, тобто вини­кають виключно з метою забезпечення засновникам монопольного прибутку за рахунок інших суб'єктів ринкових відносин шляхом штучного обмеження конкуренції, громадський (державний) контроль набуває форми антимонопольного законодавства, яке передбачає отримання або запобігання розвитку монополій.

Перші антимонопольні законодавчі акти в Європі були прийняті в 30-ті роки 20 ст. При великій різноманітності всі вони передбачають головне- забезпечення свободи конкуренції шляхом обмеження монополізму.

Україна, формуючи ефективне ринкове середовище зроби­ла перші кроки до цивілізації конкурентних процесів – прийняття в 1992 р. Закону "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". В ньому, зокрема: 1) Дановизначення монопольного становища підприємства.Згідно з Законом, монополістом вважається підприємство, частка якого на ринку певного товару перевищує 35%. 2) Визначено, що кваліфікується як зловживання монополь­ним становищем: а) нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище; пропонування прийня­ти додаткові умови або купити непотрібні товари; б) обмеження чи припинення виробництва з метою створення або підтримки дефіци­ту на ринку і встановлення монопольних цін; в) часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтер­нативних джерел постачання або збуту з метою створення дефіциту і встановлення мінімальних цін; г) інші дії з метою створення перешкод для доступу на ринок і виходу з ринку інших підпри­ємств; встановлення дискримінаційних цін на свої товари, що обмежують права окремих споживачів. 3) Дається тлумачення поняття "недобросовісна конкурен­ція". Це: а) неправомірне використання товарного знаку, фірмового найменування або маркування товару, імітація товару або імені іншого підприємця; б) умисне поширення неправдивих або неточ­них відомостей про свого конкурента; в) отримання, використання й розголошення комерційної таємниці з метою заподіяння шкоди іншим підприємцям. 4) Визначено санкції у випадку зловживань монопольним становищем. Закон дає право антимонопольному комітету: а) приймати рішення про примусовий поділ монопольних об'єднань; б) накладати штрафні грошові санкції на порушників; в) вилучати до бюджету незаконно отриманий прибуток.