Забезпечення позову

Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Клопотання про забезпечення позову може бути подане також третіми особами із самостійними вимогами на предмет спору, оскільки ці особи користуються правами позивача в процесі ( ч. 3 ст. 26 ГПК).

Перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, наведений у ст. 66 ГПК, є вичерпним.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або в касаційному порядку.

Умовою застосування заходів щодо забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент подання позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК).

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилене повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінилися певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатися до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається органам Державної виконавчої служби, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або податковим органам, установам банків, кредитно-фінансовим установам, у яких знаходиться виконавчий документ. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Обираючи, який саме засіб забезпечення позову слід застосувати в тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

У позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

За позовами про визнання права власності або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

У провадженні зі справ про банкрутство арешт може бути накладений на все належне боржникові (закріплене за ним) майно незалежно від поділу його на основні чи оборотні засоби.

Арешт на майно громадянина-підприємця може бути накладений на загальних підставах, за винятком майна, на яке згідно з Цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернене стягнення.

За позовами про витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак ("Волга", "Лада", "Москвич" тощо), державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі[48].

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його в будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.

Таке правило слід застосовувати й до інших осіб, яким на підставі ст. 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено (ст. 67 ГПК). У цих випадках господарський суд має дотримуватися правил, передбачених розділами XII і ХІІ-1 ГПК.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову[49].

Згідно зі ст. 66, 67 ГПК господарський суд має право за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову в разі, якщо невживання цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Аналіз практики застосування господарськими засобами забезпечення позову свідчить, що найчастіше застосовуються накладення господарським судом арешту на майно або грошові суми, які належать відповідачеві на праві власності. Застосовуючи арешт, господарський суд забороняє відповідачеві, а також іншим особам, у яких перебуває майно відповідача, розпоряджатися ним: воно не може бути продане, передане в користування або управління іншим особам, обміняне, подароване, здане в оренду, заставлене тощо. Але накладення арешту, як правило, не є перепоною в користуванні майном, на яке такий арешт накладений, якщо це не тягне за собою знищення або зменшення його цінності[50].


Питання для самоконтролю

1. Що таке позов?

2. Охарактеризуйте елементи позову – предмет, підставу, зміст.

3. Які вимоги висувають до позовної заяви?

4. Як визначається ціна позову?

5. Які вимоги висувають до відзиву на позовну заяву?

6. У якому разі можлива відмова в прийнятті позовної заяви?

7. У яких випадках повертається позовна заява?

8. Що таке об’єднання позовних заяв?

9. Як ви розумієте зустрічний позов?

10. Які передбачені заходи забезпечення позову?

11. Яка умова застосування заходів забезпечення позову?

Практичні завдання

1. Складіть позовні заяви до господарського суду:

а) за поставку неякісної продукції;

б) за поставку продукції з нестачею.

2.Вирішіть завдання.

Завдання 1. Між ТОВ "Спектр" і приватним підприємством із виготовлення меблів укладений договір про виготовлення для офісу товариства столів. Товариство перерахувало аванс, як і передбачалося договором. Однак підприємство роботу з виготовлення столів не розпочало, а переказані гроші повертати відмовилося. Товариство вирішило подати позов до господарського суду. Однак у прийнятті документів йому було відмовлено з посиланням на те, що копії документів, на підставі яких заявник обґрунтував свої вимоги, не були засвідчені нотаріусом.

1. У яких нормативно-правових актах регламентується порядок оформлення і подання копій процесуальних документів?

2. Чи підлягають нотаріальному посвідченню копії документів, що подаються до господарського суду? Перелічіть, яких саме документів.

3. Що можна порадити в цій ситуації заявнику?

Завдання 2.З вини орендаря сталася пожежа, якою було пошкоджено частину орендованого приміщення. За договором оренди в разі пожежі чи іншого пошкодження майна з вини орендаря він повинен відшкодувати суму орендної плати за час виконання ремонтних робіт, а також вартість ремонтних робіт, що повинні здійснюватись орендодавцем. Однак орендар відмовився відшкодувати збитки.

1. Хто несе ризик випадкової загибелі майна?

2. Чи відповідають законодавству наведені положення договору оренди?

3. Чи задовольнить господарський суд вимоги орендодавця?

Завдання 3. Один із банків м. Києва звернувся до господарського суду із позовом про визнання неправомірними дій арбітражного керуючого. Неправомірні дії арбітражного керуючого, на думку позивача, полягали в невнесенні вимог банку, які, крім того, частково були забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів. Заперечуючи проти вимог позивача, арбітражний керуючий пояснив, що не вніс вимоги банку в реєстр, тому що банк не повідомив про свої грошові вимоги до боржника в місячний строк після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство і не надав документів на підтвердження цих вимог.

1. Які повноваження має арбітражний керуючий згідно з чинним законодавством?

2. Який порядок виявлення грошових вимог кредиторів?

3. Який порядок задоволення грошових вимог кредиторів при ліквідаційній процедурі?

4. Яким має бути рішення суду?

Завдання 4. Між ТОВ "Атлант" і державним підприємством укладений договір оренди складських приміщень строком на один рік. Плату за користування приміщенням передбачалося вносити щомісяця. Оскільки впродовж п’яти місяців орендар не сплачував орендних платежів, орендодавець надіслав йому повідомлення про дострокове розірвання договору з вимогою звільнити приміщення. У відповіді орендар повідомляв, що одностороння відмова від виконання зобов’язань заборонена, і погрожував звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні приміщенням.

1. Чи передбачає законодавство випадки дострокового розірвання договору оренди?

2. Чи може таке розірвання відбуватися в односторонньому порядку?

3. Що можна порадити орендодавцю в цій ситуації?

Завдання 5.Приватне підприємство впродовж року торгувало горілчаними виробами, не придбавши ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Податкова інспекція подала до господарського суду позов про ліквідацію підприємства. Підприємство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що торгівля без ліцензії не може бути підставою для ліквідації підприємства.

1. Які підстави передбачені законодавством для ліквідації суб’єктів господарювання?

2. Чи може торгівля без ліцензії бути підставою для ліквідації підприємства?

3. Чи має право податкова інспекція подавати такий позов?

4. Яке рішення має прийняти суд?

3. Складіть опорно-логічну схему за зразком