Методичні підходи до аналізу даних

3.1 Стратегії підприємств у конкурентній боротьбі (за Ф. Котлером)

Стратегії конкуренції в залежності від ролі підприємств у конкурентній боротьбі мають такі різновиди.

1. Стратегії лідера (в основі захист позиції):

1.1 фронтальна оборона – створення захисних бар’єрів (цінових, ліцензійних тощо);

1.2 попереджувальна оборона – дії, які попереджують активність конкурентів;

1.3 контрнаступ – відповідь на дії конкурента;

1.4 мобільна оборона – розширення зони дії за рахунок диверсифікації, задоволення більш суттєвих потреб споживачів;

1.5. стискаюча оборона – відступ у другорядних напрямках з одночасним посиленням дії в головних.

2. Стратегії претендентів на лідерство (основу становить наступ на позиції лідера):

2.1 фронтальна атака – комплексний наступ за багатьма напрямками;

2.2 флангова атака – наступ на сегмент ринку, який займає лідер;

2.3 оточення – наступ на територіальну частину ринку з надією на швидку перемогу;

2.4 обхід – випуск новинок, освоєння нових ринків;

2.5 «атака горили» – невеликі атаки з метою деморалізації конкурента.

3. Стратегії відомих (слідування за лідером, мирне співробітництво з ним).

4. Стратегії займаючих ніші (спеціалізація на невеликих не цікавих для інших сегментах ринку).

3.2 Сили конкурентного середовища (за М. Портером)

Аналіз конкурентного середовища доцільно проводити шляхом вивчення дії п’ятьох його сил.

1. Потенційні конкуренти. Їх поява веде до зростання виробничих потужностей і відповідно пропозиції товарів, зниження цін або підвищення витрат на маркетинг, зменшення норм прибутку.

Перепонами (бар’єрами) для проникнення на ринок нових конкурентів є:

· потреби у великих сумах початкового капіталу чи забезпеченні значних обсягів збуту;

· необхідність значних витрат на конверсію;

· дефіцит каналів розподілу або складність доступу до них;

· необхідність значних витрат на ліцензії, реєстрацію, патенти тощо;

· високий імідж існуючих на ринку товарів.

2. Товари-субститути – це продукція інших галузей, яка може замінити товари підприємства, оскільки виконує однакові функції для однієї і тієї ж групи споживачів.

Проникненню на ринок товарів-субститутів перешкоджають їх висока вартість, недостатня розрекламованість, низький розвиток сервісу, досить високий рівень привабливості існуючих на ринку товарів.

3.Покупці. Їх конкурентний вплив означає можливість зниження цін, посилення уваги до інших конкурентних пропозицій. Цей вплив тим сильніший, чим більше покупці сконцентровані і поінформовані, чим більші обсяги закупівель ними даної продукції.

4.Постачальники. Їх конкурентний вплив проявляється у можливості підняти ціни на свої товари, знизити їх якість. Сила постачальників визначається їх кількістю (чим їх менше, тим вони сильніші), концентрацією, відсутністю товарів-субститутів.

5. Конкуренція в галузі. Вона сильна тоді, коли конкуренти відчувають складнощі або бачать можливості поліпшити свій стан. Чинниками, які визначають інтенсивність конкуренції в галузі, є:

· велика кількість конкурентів або приблизна рівність їх сил;

· повільні темпи зростання галузі;

· високий рівень постійних витрат або вартості товарно-матеріальних запасів;

· відсутність умов для диференціації діяльності;

· високі бар’єри виходу з ринку тощо.

3.3 Види конкурентних ситуацій на ринку

1. Чиста конкуренція.Така ситуація виникає тоді, коли на ринку існує велика кількість продавців, якій протидіє значна кількість покупців. При цьому жодна з цих груп не має сили суттєвим чином вплинути на рівень цін. Товари на такому ринку мають чітко визначені характеристики, повністю взаємозамінні, а ціни на них визначаються лише співвідношенням попиту і пропозиції.

При чистій конкуренції головним є дослідження обсягів виробництва конкурентів.

2. Олігополія – це ситуація, коли число конкурентів невелике або коли декілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність. При цьому взаємозалежність між конкурентами тим сильніша, чим менш диференційовані їх товари. Ситуації олігополії найчастіше зустрічаються на ринках товарів у стадії зрілості, коли первинний попит неможливо розширити.

В олігопольній ситуації головним є дослідження реакції конкурентів на дії підприємства. Це може бути здійснено через розрахунки коефіцієнтів еластичності реакції (Ер):

Методичні підходи до аналізу даних - №1 - открытая онлайн библиотека ,

де і – підприємство-конкурент, j – власне підприємство, М – змінні маркетингу (ціна, реклама, якість тощо).

Значення Ер інтерпретуються так:

· Ер ≈0 – реакція конкурентів відсутня;

· Ер 0,2 – 0,8 – наявність часткової адаптації;

· Ер 0,8 – 1,0 – необхідність повної адаптації до дій конкурентів;

· Ер > 1,0 – агресивна поведінка конкурентів.

3. Монополістична (недосконала) конкуренція –це ситуація, коли кількість конкурентів невелика, а їх сили приблизно рівні, але разом з тим їх товари диференційовані. Вона спонукає підприємство використовувати стратегію диференціації, яка базується на зовнішніх конкурентних перевагах (відмінних якостях товарів, які створюють відповідну цінність для покупців).

Монополія – це ситуація, коли на ринку домінує єдиний товаровиробник, якому протидіє велика кількість покупців. Дослідження такого конкурентного середовища включає в першу чергу визначення очікуваної тривалості монополії, а також бар’єрів, які заважають появі нових конкурентів.