Економічні виробничі відносини, в які вступають всі економічні агенти і складають предмет економічної теорії

Економічна історія і сучасна господарська практика свідчать, що економічні агенти в процесі своєї діяльності постійно вирішують три основні питання:

Що і скільки виробляти?

За якою ціною виробляти?

Для кого виробляти?

Така дисциплінаяк„Економікс”- дозволяє найбільше ефективно вирішувати ці питання.

Результатом (прямої або непрямої) діяльності економічних агентів виступають блага: товари і послуги.

Соціально-економічні відносини - це ті відносини, які виникають між агентами з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ.

Організаційно-економічні відносиниявляють собою певну систему господарського механізму, а саме: систему форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства. Чим більш розвинене суспільство, тим вища питома вага і значущість послуг.

Щоб здійснювати виробництво, необхідні капітальні блага, або фонди, які поділяються на:

· предмети праці ( безпосередньо сирі матеріали і напівфабрикати);

· знаряддя праці (машини, верстати, хімічні установки, ПЕОМ, транспортні засоби і т. ін.).

Найважливіші характеристики економіки - це її ефективність, ступінь матеріалізації в ній досягнень науково-технічного прогресу (НТП), місце людини в економіці. Але головне - товари, що виробляються і послуги, які відповідають потребам споживача.

Методи пізнання економічних явищ і процесів - це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем. Економічна теорія застосовує:

1) загальнонаукові методи (діалектичний, наукової абстракції, історичний, логічний, функціональний);

2) спеціальні методи (статистичний, спостереження, порівняльний, експеримент, економіко-математичне моделювання , тощо).

Економічні категорії - це узагальнюючі поняття, що відбивають суттєві сторони економічних явищ і процесів, наприклад: ринок, власність, економічна система, потреби, суспільне багатство, виробництво, гроші, обіг, товарне виробництво, прибуток, попит, кон'юнктура, відтворення, нагромадження, споживання, доходи і т. ін.

Економічні категорії виражають окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства.

Економічні законивідбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ, вони виражають сутність економічних відносин. Закони бувають всезагальні, що функціонують в усіх економічних системах (закон зростання потреб, закон зростання продуктивності праці, закон відтворення, закон нагромадження тощо); загальні (функціонують в окремих економічних системах – ринкові закони) і специфічні, які функціонують лише у межах однієї економічної системи (закони середнього або монопольного прибутку, закон додаткової вартості, тощо.)

Економічна теорія посідає особливе місце в системі економічних наук. Вона є основою галузевих (економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка транспорту та ін.), функціональних (економіка фінансів, статистика, економіка праці тощо) наук, а також наук, що перебувають на межі різних галузей знань (економічна географія, менеджмент, демографія, маркетинг та ін). Економічна теорія як наука виконує низку функцій:

1. Теоретико-пізнавальна - пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Полягає в:

- розробці методологічних підходів і принципів аналізу соціально-орієнтованої ринкової економіки;

- розгортанні фундаментальних досліджень механізмів господарювання, соціо-економічної культури розвитку тощо.

2. Методологічна функція – розробка методів, засобів, наукового інструментарію, що необхідні для досліджень.

3. Практична функція - це цілісне бачення економічних процесів, керування виробництвом на різних „поверхах” економіки. Націлена на сучасний етап розвитку нашої країни.

4. Виховна функція - вироблення та формування економічного мислення, економічної психології кожної людини, соціальної групи. Дана функція більш пов'язана з практичною функцією, ніж з теоретичною.

Економічна теорія є обґрунтуванням економічної політики. Економічна політика – це система економічних заходів держави, які мають розроблятися на основі врахування досягнень світової економічної науки, наявних ресурсів та специфічних умов економічного розвитку, кон’юнктури ринку. Вона має сприяти економічному розвитку країни, підтримувати соціальну справедливість у суспільстві, запобігати всім виявам тіньової економіки, кризовим явищам.

Таким чином, економічна наука – це суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічних систем та діяльність економічних суб’єктів, спрямовані на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення безмежних потреб людства.