Оцінка нововведення й ухвалення рішення

Після того, як керівник отримав уявлення про основні характеристики нововведення, виникає завдання оцінки доцільності його впровадження, виходячи з потреб і можливостей школи.

Строгих методів такої оцінки нововведень не існує. Вона багато в чому базується на інтуїції, установках і здоровому глузді керівників. Але надійність оцінки буде більш високою, якщо вона одночасно базується і на логічних підставах. Такі підстави припускають оцінку за критеріями актуальності, корисності і реалізованостінововведення.

Актуальність нововведення

Наявність актуальної проблеми, що може бути вирішена цілком або частково за рахунок освоєння оціненого нововведення, - необхідна умова його вибору (хоч і недостатня). Ця умова, на жаль, частіше не виконується, і нововведення вибирають, тому що воно модно або його вже ввели в інших школах.

З іншого боку, проблеми, яки виникнуть при виборі нововвведення, не завжди добре усвідомлюються і поява нововведення може породити процес виявлення об'єктивно існуючої проблеми.

Усвідомлення проблеми відбувається тоді, коли людину щось не задовільняє, вона хоче щось змінити, тобто коли виявляється невідповідність між тим щоє в дійсності, і тим, що повинно бути.Наявність такої невідповідності є симптомом проблемної ситуації. Але якщо людина знає, як усунути цю невідповідність, то проблеми не виникає – постає стандартне завдання.

Проблема -це невідповідність між об'єктивно існуючою потребою і відомими суб'єкту можливостями її задоволення.

Проблеми виникають по двом причинам. Перша причина - коли дійсність змінюється і перестає відповідати встановленим вимогам (нормам). Наприклад, може різко впасти успішність у класі чи звільнитися вчитель, якого немає ким замінити. Друга причина - коли змінюються вимоги, і те, що раніше задовільняло, перестає задовільняти.

Основними джерелами інформації про наявність симптомів проблем служать:

· суспільна думка просклад і якість освітніх послуг школи і, насамперед, думка споживачів;

· директивні і нормативні документи державних, регіональних органів влади, що відображують зміни змісту і номенклатуру вимог;

· передовий педагогічний досвід інших шкіл;

· досягнення, розробки комплексу наук про людину (педагогіки, психології, соціології, нейрофізіології, медицини та ін.), що дозволяють розгледіти змістовні, організаційні чи технологічні недоліки процесів функціонування школи.

Реалізованість нововведення

Яким би високим не був очікуваний ефект нововведення, воно може виявитися неприйнятним через те, що вимагає такого ресурсного забезпечення, яким школа не володіє. Тому при оцінці нововведення повинно розглядатися, яка його трудомісткість, які вимоги воно пред'являє до кадрового матеріально-технічного, програмно-методичного, фінансового забезпечення і наскільки ці вимоги відповідають наявним можливостям школи.

Якщо освоєння нововведення вимагає значних зусиль від колективу школи протягом тривалого часу, а учителі достатньо завантажені, то це може стати основною перешкодою, що призведе до відмови від прийняття нововведення.

Важливою умовою ефективного освоєння нововведення є професійна підготовленість до нововведення колективу школи. При оцінці нововведення необхідно визначити, який буде потрібний обсяг підготовки вчителів і чи існують можливості такої підготовки.

Матеріально-технічна база школи - фактор, що не тільки сприяє чи обмежує можливість освоєння конкретного нововведення, але і найчастіше відіграє вирішальну роль в цьому процесі. Школи, оснащені сучасними технічними комплексами (аудіо-, відео-, електронною обчислювальною технікою), мають можливість опановувати освітні технології, що інтенсифікують і якісно змінюють освітній процес.

Ступінь психологічної й організаційної готовності також доцільно оцінювати за одинадцятибальною шкалою (0 - дуже низька... 10 - дуже висока). Оцінка за різними показниками реалізованості нововведення приведені в табл. 1.

Таблиця 1