Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.

Поняття додаткового судового рішення

2. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

3. Якщо суд додатковим судовим рішенням усуває неповноту постанови, тоді таке рішення називається додатковою постановою, якщо ж неповноту ухвали, тоді додатковою ухвалою.

За структурою і змістом додаткова постанова повинна відповідати вимогам статті 163, а додаткова ухвала - вимогам частини першої статті 165 КАСУ.

Від додаткової постанови слід відрізняти постанову щодо частини позовних вимог, яка приймається в ході судового розгляду, а не після його закінчення, і не є наслідком помилки суду (див. статтю 164 КАСУ).

Підстави для прийняття додаткової постанови

4. Додаткову постанову суд приймає, якщо у його постанові внаслідок недогляду:

1) було вирішено не всі вимоги адміністративного позову, щодо яких було досліджено докази;

2) не встановлено способу виконання судового рішення (наприклад, визнано правовий акт незаконним, але нічого не сказано про його скасування чи нечинність, про поворот його виконання тощо);

3) не вирішено питання про судові витрати.

Для прийняття додаткової постанови достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав. Додаткова постанова з першої підстави можлива лише тоді, коли для її прийняття немає необхідності знову досліджувати докази. Якщо ж суд дослідив не всі необхідні докази, то він неповністю з'ясував обставини у справі, а таке процесуальне порушення може усунути лише суд апеляційної інстанції в порядку оскарження.

Підстави для постановлення додаткової ухвали

5. Додаткову ухвалу постановляє суд, якщо в його ухвалі внаслідок недогляду:

1) було вирішено не всі клопотання (наприклад, в ухвалі про призначення експертизи немає жодної відповіді на клопотання сторін призначити експертом певну особу);

2) не встановлено способу виконання ухвали (наприклад, в ухвалі про забезпечення адміністративного позову задоволено відповідне клопотання позивача, але не визначено, як саме необхідно забезпечити позов);

3) не вирішено питання про судові витрати, якщо йдеться про кінцеві ухвали у справі (повернення позовної заяви, відмова у відкритті провадженні, залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі) або, наприклад, про ухвалу про призначення експертизи, де суд має визначити, хто й у який строк має оплатити експертизу (див. частину третю статті 92 КАСУ).

Для постановлення додаткової ухвали достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав.

Порядок ухвалення додаткового рішення

6. Відповідно до частин першої і другої коментованої статті питання про ухвалення додаткового судового рішення суд вирішує за заявою особи, яка брала участь у справі, або з власної ініціативи. Розгляд цього питання може бути ініційовано не пізніше закінчення строку на виконання судового рішення (статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено трирічний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який відраховується з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його ухвалення; рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі).

7. Розгляд і вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення здійснюється судом у кількісному складі, визначеному для ухвалення судового рішення, щодо якого може бути ухвалене додаткове рішення, і бажано й у тому ж персональному складі, якщо це можливо.

За частиною третьою коментованої статті це питання розглядається в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов'язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені (тобто повідомлені з дотриманням правил глави 3 розділу III КАСУ), не перешкоджає розгляду питання. Якщо ж когось з осіб, які беруть участь у справі, не було належним чином повідомлено про судове засідання, тоді суд повинен відкласти проведення судового засідання, призначивши нову дату і час його проведення.

8. КАСУ не встановлює строків проведення судового засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення, тому, на наш погляд, тут допустимо за аналогією застосувати положення частини третьої статті 170 КАСУ, щодо десятиденного строку розгляду відповідної заяви.

Відмова в ухваленні додаткового судового рішення та її оскарження

9. За наслідками розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд може дійти висновку про відсутність підстав для такого рішення. Тоді суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні відповідного додаткового рішення - постанови чи ухвали.

Таку ухвалу особи, які беруть участь у справі, відповідно до частини п'ятої коментованої статті мають право оскаржити. Ухвала про відмову в ухваленні додаткового судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (для тих, хто був присутній у судовому засіданні) чи отримання копії ухвали (для тих, хто не був присутній у судовому засіданні) заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Набрання законної сили додатковим судовим рішенням та його оскарження

10. Кодекс не встановлює особливого порядку набрання законної сили додатковою постановою чи додатковою ухвалою та порядку їх оскарження. Тому додаткове судове рішення набирає законної сили згідно з вимогами статті 254 КАСУ та може бути оскаржене за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.

Додаткова ухвала може бути оскаржена окремо від постанови у справі лише тоді, коли такому оскарженню підлягає ухвала, неповноту якої було усунуто.

Співвідношення зі статтею 263 КАСУ

11. Стаття 263 КАСУ також дає можливість суду встановити спосіб виконання судового рішення, якщо цього не зроблено у самому судовому рішенні. Але потрібно брати до уваги, що стаття 263 КАСУ застосовується лише під час виконавчого провадження. Таким чином, коментована стаття не може застосовуватися під час виконавчого провадження для встановлення способу виконання судового рішення.

При вивченні другого питання (Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні) необхідно звернути увагу на те, що

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 169. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні 1. Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. 2. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. 3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. 2. Судді, як і будь-які люди, внаслідок неуважності при виготовленні та підписанні рішення можуть пропустити повз очі помилки технічного характеру. Для швидкого й ефективного усунення цих помилок, замість оскарження і перегляду судових рішень, стаття передбачає простішу процедуру розгляду цього питання судом, що ухвалив відповідне судове рішення. Поняття описки і очевидної арифметичної помилки 3. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру. 4. Описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях (постановах чи ухвалах) не можна вважати процесуальними порушеннями, тому їх виправлення не потребує оскарження і перегляду судового рішення судом вищої інстанції. Коментована стаття містить простіший порядок усунення таких помилок судом, що їх допустив. Порядок виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні 5. Відповідно до частини першої коментованої статті питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні суд вирішує з власної ініціативи або за заявою особи, яка брала участь у справі. Розгляд цього питання може бути ініційовано незалежно від того, чи набрало судове рішення законної сили. 6. Розгляд і вирішення питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки здійснює суд у кількісному складі, визначеному для ухвалення судового рішення, у якому виявлено описку чи помилку, і бажано й у тому самому персональному складі, якщо це можливо. За частиною другою коментованої статті це питання розглядається в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов'язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені (тобто повідомлені з дотриманням правил глави 3 розділу III КАСУ), не перешкоджає розгляду питання. Якщо ж когось із осіб, які беруть участь у справі, не було належним чином повідомлено про судове засідання, тоді суд повинен відкласти проведення судового засідання, призначивши нову дату і час його проведення. 7. КАСУ не встановлює строку проведення судового засідання для вирішення питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки, тому, на наш погляд, тут допустимо за аналогією застосувати положення частини третьої статті 170 КАСУ, щодо десятиденного строку розгляду відповідної заяви. 8. Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки згідно із зазначеною процедурою необхідно відрізняти від внесення до тексту судового рішення виправлень відповідно до частини восьмої статті 160 КАСУ. Перше проводиться через постановлення ухвали після того, як будуть проголошене судове рішення і видані (надіслані) його копії особам, які беруть участь у справі. Друге дає можливість внести виправлення безпосередньо до судового рішення після того, як воно буде виготовлене (роздруковане), але до проголошення судового рішення, видачі або направлення його копії особам, які беруть участь у справі. Ухвала щодо внесення виправлень у судове рішення та її оскарження 9. За наслідками розгляду питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки суд постановляє ухвалу про внесення виправлень у відповідне судове рішення (постанову чи ухвалу) чи відмову у внесенні виправлень. Ухвалу за наслідками розгляду цього питання може бути оскаржено (частина третя коментованої статті). Кодекс не встановлює особливого порядку набрання законної сили ухвалою суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень та порядку їх оскарження. Тому така ухвала набирає законної сили згідно із вимогами статті 254 КАСУ та може бути оскаржена за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.

При вивченні третього питання (Роз'яснення судового рішення) необхідно звернути увагу на те, що

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України