Матеріали для самоконтролю

3.4.1. Питання для самоконтролю.

  1. Будова та властивості збудника содоку.
  2. Стійкість Spirillum minus у оточуючому середовищі та чутливість до дезинфектантів.
  3. Джерело та шляхи інфікування збудниками содоку.
  4. Групи ризику відносно зараження збудниками содоку.
  5. Патогенетичні ланки перебігу інфекційного процесу при содоку.
  6. Клінічна симптоматика содоку.
  7. Шкірні прояви при першому нападі та рецидивах содоку.
  8. Ускладнення содоку.
  9. Зміни у загальному аналізі крові та сечі при содоку.
  10. Методи специфічної діагностики содоку.
  11. Критерії діагностики содоку.
  12. Етіотропна терапія содоку: препарати, дози, шляхи введення.
  13. Принципи патогенетичної та симптоматичної терапії содоку.
  14. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару та профілактика содоку.

Тести для самоконтролю.

Вибрати правильні відповіді: (а-2)

  1. Хвороба від укусу щурів - це:

А Лептоспіроз.

Б Ящур.

В Содоку.

Г Гіменолепідоз.

Д Феліноз.

  1. Збудником содоку є:

А Treponema refringens.

Б Spirillum minus.

В Borrelia microti

Г Leptospira interrogans

Д Treponema denticola

  1. Збудники содоку чутливі до:

А Пеніциліну, тетрацикліну.

Б Канаміцину, аспірину.

В Гентаміцину, пеніциліну.

Г Тетрацикліну, гентаміцину.

Д Левоміцетину.

  1. Джерелом зараження при содоку є:

А Людина, рідше корови, вівці.

Б Людина, рідше коні, свині

В Корові, рідше вівці, коні.

Г Щури, рідше кішки, собаки.

Д Коні, рідше кішки, собаки.

  1. Зараження людини S.minus відбувається при:

А Вживанні інфікованої іжи.

Б Вживання води з випадкових водоймищ.

В Укусу інфікованих щурів, кішок, собак.

Г Попадання у рану слини інфікованих людей.

Д Вдихання інфікованого пилу.

  1. Рецидиви содоку визначаються:

А Періодичною бактеріемією із вториних вогнищ.

Б Періодичною бактеріемією із місця первинного проникнення.

В Здатністю збудника утворювати L-форми.

Г Здатністю збудника до пожиттєвої пересистенції у кістковому мозку.

Д Повторним інфікуванням.

  1. Інкубаційний період содоку у середньому триває:

А 1 – 3 дні.

Б 4 – 9 днів.

В 10 – 14 днів.

Г 15 – 21 день.

Д 22 – 30 днів.

  1. Шкірні прояви у місці укусу при першому нападі содоку:

А Панарицій.

Б Виразка.

В Фурункул.

Г Карбункул.

Д Поліморфний висип.

  1. Шкірні проявипри рецидивах содоку:

А Поліморфий, найчастіше макуло-папульозний висип.

Б Мономорфний розеольозний висип

В Мономорфний геморагічний висип.

Г Завжди везикульозно-пустульозний высип.

Д Почервоніння шиї, кистей рук, стоп.

  1. Тривалість першого нападу содоку у середньому складає:

А 3 – 5 днів.

Б 4 – 7 днів.

В 5 – 9 днів.

Г 6 – 11 днів.

Д 7 – 13 днів.

ЕТАЛОНЫ ВІДПОВІДЕЙ

1. В. 6. А.
2. Б. 7. В.
3. А. 8. Б.
4. Г. 9. А.
5. В. 10. Б.

Заповнити таблицю: (а-3)

Динаміка клінічних симптомів содоку

  Строк хвороби Симптоми Перший напад хвороби Ремісія Рецидиви
Підвищення температури тіла до високих цифр. + - +
Нормальна температура тіла, субфебрилітет - + -
Знобіння + - +
Головний біль + - +
Біль у попереку - - -
Біль у м’язах та суглобах + - +
Выражена слабкість - + -
Парестезії + - +
Парези, паралічі - - +
Первинний афект + - -
Регіонарний лімфаденіт, лімфангіт + - -
Экзантема - - +
Кон’юнктивіт - - +

Задачі для самоконтролю

Задача 1 (а-2)

Хворий П., 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до высоких цифр, головний біль, біль у м’язах так суглобах. Хворіє на протязі 3-х днів. Захворювання розпочалося гостро через 2 тижні післе укусу щура. При об’єктивному обстеженні: температура тіла 37,2°С, гемодинаміка стабільна. У ділянці променевозап’ястного суглоба правої руки глибока виразка з підритими краями, пальпуються пахвові лімфатичні вузли. З боку інших органів патологічних змін не виявлено. Пацієнт відмічає, що виразка утворилась на місці загоєної рани від укусу щура.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Зразок рішення:

1. Содоку, середнього ступеню важкості.

2. Заг. аналіз крові,

заг. аналіз сечі,

дослідження крові на RW,

дослідження крові на HBsAg,

дослідження калу на я/глистів,

огляд хірурга

3. Режим палатний,

дієта № 15,

пеніцилін1000000 ОД ×6 разів на добу в/м’язево після проби на чутливість,

перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,

лоратадин 0,1 ×1 раз на добу,

індометацин 0,05×3 рази на добу,

обробка місця укусу антисептичними засобами.

Задача 2 (а-2)

Хвора Г., 49 років, працює дезинфектором-дератизатором, хворіє близько 2-х тижнів. Захворювання розпочалось гостро з підвищення температури тіла до високих цифр, знобіння, головного болю, болю у м’зах та суглобах. На 7-й день хвороби температура тіла різко знизилась і на протязі 5-ти днів, на фоні вираженої слабкості, трималась у межах фізіологічної норми. Потім симптоматика початку хвороби ввідновилась знову. При об’єктивному обстеженні: температура тіла 37,7°С, АТ 125/75, пульс 80 у хв., Виявлено підвищення чутливості при пальпації лівої гомілки і макуло-папульозний висип на шкірі лівої гомілки, стегна і сідниці. Тони серця звучні, ритмічні. Задишки, набряків на тілі немає. У легенях визначається везикулярне дихання. Печінка та селезінка не збільшені. Стул, діурез не порушені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Зразок рішення:

1. Содоку, середнього ступеню важкості.

2. Заг. аналіз крові,

заг. аналіз сечі,

дослідження крові на RW,

дослідження крові на HBsAg,

дослідження калу на я/глистів,

глюкоза крові,

ЕКГ,

УЗД органів черевної порожнини.

3. Режим палатний,

дієта № 15,

пеніцилін1000000 ОД ×6 разів на добу в/м’язево після проби на чутливість,

перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,

лоратадин 0,1 ×1 раз на добу,

індометацин 0,05×3 рази на добу.

Задача 3 (а-3)

Хвора Г., 25 років, звернулась по допомогу до сімейного лікаря на 5-му тижні хвороби, до цього лікувалась самостійно. Скарги на періодичні напади гарячки із ознобом, головним болем, болем у м’зах та суглобах, тривалостю більше тижня, які міняються з такими ж періодами апірексії. Під час третього нападу з’явився біль у ділянці серця, задишка та серцебиття. З анамнезу відомо, що пацієнтка захворіла гостро, приблизно через 10 днів після укусу щура. При об’єктивному обстеженні: стан середнього ступеню важкості. У відомості, температура 38,1°С, АТ 120/70, Ps 80 у хв., на тілі виявлено поліморфний, переважно макуло-папульозний висип на шкірі правої верхньої кінцівки, вислуховується ритм галопу. На ЕКГ спостерігається блокада ніжок пучка Гіса та шлуночкові екстрасистоли. З боку інших внутренних органів дані без особливостей.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Зразок рішення:

1. Содоку важкий перебіг. Міокардит. Серцева недостатність І-ІІст.Недостатність кровообігу 0-І.

2. Заг. аналіз крові,

заг. аналіз сечі,

дослідження крові на RW,

дослідження крові на HBsAg,

дослідження калу на я/глистів,

біохімічний аналіз крові (глюкоза, КФК, ЛДГ, ревмопроби, АЛТ, АСТ),

ЕКГ,

ЕхоКС,

УЗД органів черевної порожнини, огляд кардіолога.

3.Режим палатний,

дієта № 15,

пеніцилін1000000 ОД ×6 разів на добу в/м’язево після проби на чутливість,

перорально аскорутин 0,5 ×3 рази на добу,

лоратадин 0,1 ×1 раз на добу,

індометацин 0,05×3 рази на добу,

дигоксин 0,025×1раз на добу,

мілдранат 10% 5,0 ×2 рази на добу в/венно крапельно на фізрозчині 200,0,

рибоксин 2% 10,0×2 рази на добу в/венно струминно повільно .

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.**

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • Оволодіти методикою обстеження хворого на содоку.
  • Провести курацію хворого содоку.
  • Провести диференціальну діагностику содоку з фелінозом та іншими захворюваннями шкіри.
  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на содоку.
  • Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на содоку.
  • Розпізнати ускладнення содоку.
  • Скласти план лікування хворого на содоку.
  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Содоку”.
  • Розвязувати ситуаційні задачі.