Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час

У зимовий період часу розробку грунту необхідно виконувати у відповідності з ППР. Для розробки мерзлих грунтів застосовують такі методи: - вибуховий спосіб, - метод відтавання (гарячою водою, парою, електричним струмом), - застосування динамічного ударного навантаження. При цих способах розробки мерзлого грунту частіше за все мають місце травми робітників: удари відлітаючими шматками мерзлого грунту, опіки і поразка електричним струмом, а також можливі поразки людей і руйнування будівель і споруд ударною хвилею.

Метод руйнування мерзлих грунтів динамічним ударним навантаженням (сколюванням) є найбільш ефективним.

Для рихлення мерзлих грунтів динамічним ударним навантаженням застосовують крани і екскаватори, стріли яких забезпечені ударними інструментами у вигляді кулі - або клина-баби. Масу і форму їх вибирають в залежності від опору грунту рихлення.

Для забезпечення безпечної розробки мерзлого грунту динамічним ударним навантаженням необхідно захищати небезпечну зону. При рихленні грунтів в безпосередній близькості від будівель, споруд і механізмів, що знаходяться в зоні розлітання грунту, а також в межах населених пунктів, розроблювана площа грунту повинна бути прикрита від розлітання шматків грунту захисними сітками. Висота захисних сіток і відстань від місця їх установки до місця розрихлення грунту ударними інструментами повинні відповідати даним табл. 7.3

Таблиця 7.3.

Залежність розмірів захисних сіток від відстані до місця падіння робочого органу.

Відстань від місця падіння до місця установки захисних сіток, м. Висота захисних сіток в м, при падінні робочого органу під кутом
80° 70° 65°
1,0 1,5 1,8
1,0 2,0 2,5
1,5 3,0 3,5
1,8 3,2 4,0
1,4 3,4 4,0
1,0 2,8 3,8
1,0 2,5 2,5

Рихлення грунту із застосуванням ударних інструментів забезпечується при товщині мерзлого шара до 1 м.

При більш глибокому замерзанні грунту і при проведенні земляних робіт в зимовий час на великих площах, розташованих вдалині від промислових і житлових споруд, найбільш ефективним і економічним є вибуховий спосіб розробки мерзлих грунтів. Вибухові роботи виконуються в суворій відповідності з ППР.

Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №1 - открытая онлайн библиотека Істотним чинником безпеки провадження вибухових робіт є встановлення таких відстаней, на яких вибух тієї або іншої кількості вибухових речовин (ВР) при вибраному методі ведення робіт є безпечним. Безпечна відстань при дії ударної хвилі визначається за формулою:

RB= KB√ q

де: RB- відстань, на якій повітряна ударна хвиля вибуху втрачає здатність завдавати поразки заданої інтенсивності;

q - вага вибухового заряду, кг;

KB- коефіцієнт пропорціональності.

Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №2 - открытая онлайн библиотека КВ -приймається для п'яти ступеней інтенсивності руйнування і умов вибуху:

1 ступінь (KB=50ё150) - для зарядів на поверхні землі і при повній відсутності пошкоджень;

2 ступінь (KB=20ё30) - при випадковому пошкодженні заскління;

3 ступінь (KB=6ё8) - при повному руйнування заскління, частковому руйнуванні рам, дверей, сараїв;

4 ступінь (KB=4ё3) - при руйнуванні внутрішніх перегородок, рам, дверей сараїв.

5 ступінь (KB=1,5) - при проломі міцних цегельних стін, пошкодженні залізниць, мостів.

Спосіб відтавання грунту доцільно застосовувати при невеликих об'ємах земляних робіт, відсутності коштів механічного рихлення, при наявності підземних комунікацій, а також в обмежених умовах.

Основними причинами травмування робітників при цьому способі розробки мерзлого грунту є опіки і поразки електричним струмом. При виконанні робіт, пов'язаних з електропідігрівом грунту, площу, що прогрівається потрібно захищати так, щоб відстань між контуром дільниці, що прогрівається і обгороджуванням була не менше за 3 м. На обгороджуванні повинні бути вивішені попереджувальні сигнали, а в нічний час встановлене освітлення. За процесом електропідігріву грунту повинен стежити черговий електромонтер, забезпечений засобами індивідуального захисту від поразки електричним струмом.

При відтаванні грунту за допомогою пари, води або рідкого палива всі робітники повинні бути забезпечені спецодягом і засобами захисту від опіків. На робочих місцях вивішують попереджувальні знаки і написи.

Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №3 - открытая онлайн библиотека   Рис 7.4. Схема до примеру.2

Обслуговування установок дозволяється тільки робітникам, які пройшли спеціальне навчання і інструктаж з техніки безпеки. На дільницях, що прогріваються знаходитися людям категорично забороняється.

Приклад 2. Необхідно визначити безпечну установку екскаватора відносно брівки котлована глибиною 5м в глинистих грунтах.

Рішення:

1. За даними табл. 4.2 для заданих умов lн =3,5м.

2. Визначаємо допустиму відстань установки екскаватора за формулою оцінки можливого положення призми обвалення

lн=1,2ah+1=1,2ґ0,5ґ5+1=4м

Приймаємо lн=4м.

Приклад 3.Визначити безпечну відстань від відкритого складу вибухових речовин на 300кг. до будівельного майданчика, де є санітарно-побутові приміщення.

Рішення:

1. Оскільки на будівельному майданчику працюють люди, а тому навіть при випадковому пошкодженні скла можливо травмування людей, приймаємо 1-у ступінь безпеки (Кв=50).

2. Визначаємо безпечну відстань від території будівельного майданчика до складу ВВ

Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №4 - открытая онлайн библиотека Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №5 - открытая онлайн библиотека Rв= КвЦq = 50ґЦ300 =866м.

3. Розраховуємо безпечну відстань з урахуванням обвалювання

Безпека праці при веденні земляних робіт в зимовий час - №6 - открытая онлайн библиотека Rв=10ґЦ300 = 173м.

ЗЕМЛЯНЫЕ РАБОТЫ

9.1. До начала производства земляных работ в местах расположения действующих подземных коммуникаций должны быть разработаны и согласованы с организациям, эксплуатирующими эти коммуникации, мероприятия по безопасным условиям труда, а расположение подземных коммуникаций на местности обозначено соответствующими знаками или надписями.

9.2. Производство земляных работ в зоне действующих подземных коммуникаций следует осуществлять под непосредственным руководством прораба или мастера, а в охранной зоне кабелей, находящихся под напряжением, или действующего газопровода, кроме того, под наблюдением работников электро- или газового хозяйства.

9.3. При обнаружении взрывоопасных материалов земляные работы в этих местах следует немедленно прекратить до получения разрешения от соответствующих органов.

9.4. Перед началом производства земляных работ на участках с возможным патогенным заражением почвы (свалка, скотомогильники, кладбища и т.п.) необходимо разрешение органов Государственного санитарного надзора.

9.5. Котлованы и траншеи, разрабатываемые на улицах, проездах, во дворах нас ленных пунктов, а также местах, где происходит движение людей или транспорта, должны быть ограждены защитным ограждением с учетом требований ГОСТ 23407. На ограждении необходимо устанавливать предупредительные надписи и знаки, а в ночное время - сигнальное освещение.

Места прохода людей через траншеи должны быть оборудованы переходными мостиками, освещаемыми в ночное время.

9.6. Грунт, извлеченный из котлована или траншеи, следует размещать на расстоянии не менее 0,5 м от бровки выемки.

9.7. Разрабатывать грунт в котлованах и траншеях "подкопом" не допускается.

9.8. Валуны и камни, а также отслоения грунта, обнаруженные на откосах, должны быть удалены.

9.9. Рытье котлованов и траншей с вертикальными стенками без креплений в нескальных и незамерзших грунтах выше уровня грунтовых вод и при отсутствии вблизи подземных сооружений допускается на глубину не более, м:

1,0 - в насыпных, песчаных и крупнообломочных грунтах;

1,25 - в супесях;

1,50 - в суглинках и глинах.

9.10. Рытье котлованов и траншей с откосами без креплений в нескальных фунтах выше уровня грунтовых вод (с учетом капиллярного поднятия) или в грунтах, осушенных с помощью искусственного водопонижения, допускается при глубине выемки и крутизне откосов согласно табл. 4.

Таблица 4

Виды грунтов Крутизна откоса (отношение его высоты к заложению) при глубине выемки, м, не более
1,5
Насыпные неуплотненные 1:0,67 1:1 1:1,25
Песчаные и гравийные 1:0,5 1:1 1:1
Супесь 1:0,25 1:0,67 1:0,85
Суглинок 1:0 1:0,5 1:0,75
Глина 1:0 1:0,25 1:0,5
Лессы и лессовидные 1:0 1:0,5 1:0,5

Примечание. При напластовании различных видов грунта крутизну откосов для всех пластов надлежит назначать по наиболее слабому виду грунта.

9.11. Крутизна откосов выемок глубиной более 5 м во всех случаях и глубиной менее 5 м при гидрогеологических условиях и видах грунтов, не предусмотренных п. 9.10 и табл. 4, должна устанавливаться проектом.

9.12. При невозможности применения инвентарных креплений стенок котлованов или траншей следует применять крепления, изготовленные по индивидуальным проектам, утвержденным в установленном порядке.

9.13. При установке креплений верхняя часть их должна выступать над бровкой выемки не менее чем на 15 см.

9.14. Устанавливать крепления необходимо в направлении сверху вниз по мере разработки выемки на глубину не более 0,5 м.

Разборку креплений следует производить в направлении снизу вверх по мере обратной засыпки выемки.

9.15. Разработка роторными и траншейными экскаваторами в связных грунтах (суглинках, глинах) траншей с вертикальными стенками без крепления допускается на глубину не более 3 м. В местах, где требуется пребывание рабочих, должны устраиваться крепления траншей или откосов.

9.16. Производство работ в котлованах и траншеях с откосами, подвергшимися увлажнению, разрешается только после тщательного осмотра производителем работ (мастером) состояния грунта откосов и обрушения неустойчивого грунта в местах, где обнаружены "козырьки" или трещины (отслоения).

9.17. Перед допуском рабочих в котлованы или траншеи глубиной более 1,3 м должна быть проверена устойчивость откосов или крепления стен.

9.18. Котлованы и траншеи, разработанные в зимнее время, при наступлении оттепели должны быть осмотрены, а по результатам осмотра должны быть приняты меры к обеспечению устойчивости откосов или креплений.

9.19*. В случаях необходимости выполнения работ, связанных с электропрогревом грунта, должны соблюдаться требования пп. 6.4.1-6.4.12 СНиП 12-03.

Прогреваемую площадь следует ограждать, устанавливать на ней предупредительные сигналы, а в ночное время освещать. Расстояние между ограждением и контуром прогреваемого участка должно быть не менее 3 м.

На участках прогреваемой площади, находящихся под напряжением, пребывание людей не допускается.

9.20. Линии временного электроснабжения к прогреваемым участкам грунта надлежит выполнять изолированным проводом, а после каждого перемещения электрооборудования и перекладки электропроводок следует визуально проверять их исправность.

9.21. При извлечении грунта из выемок с помощью бадей необходимо устраивать защитные навесы-козырьки для укрытия работающих в выемке.

9.22.Погрузка грунта на автосамосвалы должна производиться со стороны заднего или бокового борта.

9.23. При разработке выемок в грунте экскаватором с прямой лопатой высоту забоя следует определять с таким расчетом, чтобы в процессе работы не образовывались "козырьки" из грунта.

9.24. При разработке, транспортировании, разгрузке, планировке и уплотнении грунта двумя или более самоходными или прицепными машинами (скреперами, грейдерами, катками, бульдозерами и др.), идущими одна за другой, расстояние между ними должно быть не менее 10 м.

9.25. Односторонняя засыпка пазух у свежевыложенных подпорных стен и фундаментов допускается после осуществления мероприятий, обеспечивающих устойчивость конструкции, при принятых условиях, способах и порядке засыпки.

Заменен ГОСТ Р 12.3.048-2002

9.27.При разработке грунта взрывным способом необходимо соблюдать Единые правила безопасности при взрывных работах, утвержденные Госгортехнадзором СССР.

9.28. При механическом ударном рыхлении грунта не допускается нахождение людей на расстоянии ближе 5 м от мест рыхления.