Зарахування роботи

Виконана у відповідності з наведеними вище вимогами робота самостійно подається студентом на кафедру (705-1), де вона реєструється, перевіряється викладачем. Виконана відповідно до вище зазначених вимог робота зараховується і студент допускається до іспиту по даній дисципліні.

У випадку виконання роботи не у відповідності з вимогами, недостатніх відповідей на запитання, хибних розрахунках робота повертається із зауваженнями викладача на доопрацювання.

Студент повинен самостійно дізнатись про результат виконаної роботи. Рекомендується подати роботу на перевірку до 1 січня поточного року, щоб у випадку не зарахування був час на її доопрацювання.

6. Завдання до виконання контрольної роботи

Варіант 1

1. Ризик як об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія.

2. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «ВАТУТІНСЬКИЙ КОМБІНАТ ВОГНЕТРИВІВ»)

Варіант 2

1. Джерела економічного ризику

2. Якісний аналіз ризику

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «АЗОТ»)

Варіант 3

1. Класифікація ризиків

2. Кількісні методи аналізу ризику

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХIМВОЛОКНО»).

Варіант 4

1. Засади системного аналізу ризику в спектрі економічних проблем

2. Основні засади управління економічним ризиком

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «ЗАКОРДОНЕНЕРГОКОМПЛЕКТБУД»).

Варіант 5

1. Об’єкт, суб’єкт, джерело ризику

2. Процес прийняття економічних рішень з урахуванням ризику

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «УКРНАФТОПРОДУКТ»).

Варіант 6

1. Фінансовий ризик

2. Аналіз ризикованості підприємства на підставі показників фінансового стану.

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «УКРСОЦБАНК»).

Варіант 7

1. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання.

2. Принципи управління ризиком

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»).

Варіант 8

1. Причини та фактори виникнення ризиків.

2. Комерційний ризик.

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «ВИДУБИЧІ»).

Варіант 9

1. Системні показники ступеня ризику.

2. Управління фінансовим ризиком.

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПрАТ «ЗАПОРІЗЬКЕ КАР'ЄРОУПРАВЛІННЯ»).

Варіант 0

1. Аналіз ризику можливих збитків.

2. Загальні підходи до зниження ступеня ризику.

3. Оцінка ризиків на підприємстві (на матеріалах ПАТ «IНЖИНIРИНГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПIДПРИЄМСТВО «ВНIПIТРАНСГАЗ»).

Методичні рекомендації до виконання практичного завдання

Зареєструватися на smida.gov.ua, знайти дані фінансової звітності досліджуваного підприємства за 3 останні роки. Здійснити аналіз ризикованості підприємства на підставі показників фінансового стану. Спрогнозувати ймовірність банкрутства на підприємстві:

1.1. Дати оцінку фінансового стану підприємства;

1.2. Прогнозувати ймовірність банкрутства на підприємстві з використанням традиційних методів діагностики фінансової кризи, багатофакторного дискримінантного аналізу та інтегральних моделей діагностики українських підприємств.

1.3. Визначити основні ризики підприємства, представити у вигляді таблиці.

1.1.Оцінювати фінансовий стан підприємства пропонується за наступною схемою:

− оцінка майнового стану підприємства;

− аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності;

− аналіз доходів;

− аналіз рентабельності та витрат на виробництво;

− аналіз фінансової стійкості підприємства;

− аналіз ліквідності та платоспроможності;

− аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.

1 − Оцінка майнового стану підприємства. Оцінка майнового стану основних засобів визначається через показники зносу, оновлення та вибуття.

Розрахуємо коефіцієнт зносу основних засобів (К зносу), який показує їх фізичний стан. Він виражає частину вартості об’єктів, передану на вироблений продукт. Формула для розрахунку має такий вигляд:

К зносу = Зарахування роботи - №1 - открытая онлайн библиотека , (.1)

де: знос основних засобів, ум. о. (Ф.1: р.032);

первісна вартість основних засобів, ум. о. (Ф.1: р.031).

Оновлення характеризується коефіцієнтом оновлення (К оновлення), який визначає інтенсивність капітальних інвестицій і представляє собою відношення вартості об’єктів, які надійшли протягом звітного періоду, до їх загальної вартості на кінець звітного періоду:

К оновлення = Зарахування роботи - №2 - открытая онлайн библиотека , (2)

де: вартість основних засобів на кінець року, ум. о. (Ф.1: р.031 гр.4).

Важливим етапом аналізу активів є їх вивчення за динамікою вибуття.

При аналізі динаміки вибуття об’єктів користуються показником коефіцієнта вибуття (К вибуття ), який обраховується як відношення вартості об’єктів, які вибули за звітний період, до їх вартості на початок періоду. Він показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих об’єктів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого використання:

К вибуття = Зарахування роботи - №3 - открытая онлайн библиотека , (3)

де: вартість основних засобів на початок року, ум. о. (Ф.1: р.031 гр.3).

Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт мобільності активів (К мобільності ):

К мобільності = Зарахування роботи - №4 - открытая онлайн библиотека , (4)

де: мобільні активи, ум. о. (Ф.1: р.260 + р.270);

немобільні активи, ум. о. (Ф.1: р.280).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 1:

Таблиця 1

Зведена таблиця показників майнового стану

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Коефіцієнт зносу          
Коефіцієнт оновлення          
Коефіцієнт вибуття          
Коефіцієнт мобільності          

2 − Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності. Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання основних засобів.

Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби. Даний показник розрахуємо за формулою:

Ф в. = Зарахування роботи - №5 - открытая онлайн библиотека , (5)

де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);

основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Фондомісткість (Фм.) є оберненим показником до фондовіддачі, характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу. Розраховується за формулою:

Ф м. = Зарахування роботи - №6 - открытая онлайн библиотека , (6)

де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);

основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Для визначення ступеня забезпеченості підприємства основними засобами необхідно проаналізувати фондоозброєність (Фо.) праці робітників. Він розраховується як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньооблікової річної чисельності працівників:

Ф о. = Зарахування роботи - №7 - открытая онлайн библиотека , (7)

де: основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного періоду).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 2:

Таблиця 2

Зведена таблиця показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності підприємства

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Фондовіддача          
Фондомісткість          
Фондоозброєність          

3 − Аналіз доходів. Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

Прибуток − це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи.

Розрахунок показника прибутку включає визначення наступних його складових:

− чистого доходу від реалізації продукції;

− валового прибутку (збитку);

− фінансового результату від операційної діяльності;

− фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування;

− фінансового результату від звичайної діяльності;

− чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Далі необхідно проаналізувати динаміку показників прибутку підприємства. Аналіз проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період зі звітними даними за попередній період.

4 − Аналіз рентабельності та витрат на виробництво. Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. Показники рентабельності можна об’єднати в кілька груп:

1) показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат виробництва й інвестиційних проектів;

2) показники, що характеризують рентабельність продажів;

3) показники, що характеризують прибутковість капіталу і його складових.

Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування й чистого прибутку.

До основних показників рентабельності, які використаємо для аналізу фінансового стану підприємства, належать:

1. Рентабельність сукупних активів (Р активів) характеризує рівень прибутку, генерована всіма активами підприємства, що перебувають у його використанні за балансом. Даний показник розрахуємо за формулою:

Р активів = Зарахування роботи - №8 - открытая онлайн библиотека , (8)

де: прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, грн. (Ф.2: р.170);

валюта балансу, грн. (Ф.1: р.280)

2. Рентабельність власного капіталу (Р власного капіталу) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат:

Р власного капіталу = Зарахування роботи - №9 - открытая онлайн библиотека , (9)

де: чистий прибуток, грн. (Ф.2: р.220);

власний капітал, грн. (Ф.1: р.380)

3. Рентабельність продажів показує, наскільки ефективно й прибутково підприємство веде свою операційну діяльність і розраховується відношенням суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використаного в розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту рентабельність продажів.

Валова рентабельність (Р валова) продажів показує ефективність виробничої діяльності й цінової політики підприємства, розраховується за формулою:

Р валова = Зарахування роботи - №10 - открытая онлайн библиотека , (10)

де: валовий прибуток, грн. (Ф.2: р.050);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Показник операційної рентабельності (Р операційна) характеризує здатність підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не має відносин до операційної ефективності. Формула для розрахунку має вигляд:

Р операційна = Зарахування роботи - №11 - открытая онлайн библиотека , (11)

де: операційний прибуток, грн. (Ф.2: р.100);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Чиста рентабельність (Р чиста) продажів характеризує ефективність всіх видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. Цей показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування підприємства на його рентабельність. Він розраховується за формулою:

Р чиста = Зарахування роботи - №12 - открытая онлайн библиотека , (12)

де: чистий прибуток, грн. (Ф.2: р.220);

виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

До комплексних статей витрат належать:

− „Загально-виробничі витрати”.

− „Адміністративні витрати”.

− „Витрати на збут”.

Найбільшу питому вагу в діяльності підприємства займають виробничі та адміністративні витрати.

В процесі виробничої діяльності аналізуються показники, що пов’язані з витратами виробництва, адміністративними та збутовими витратами.

Коефіцієнт витрат виробництва (К витрат виробництва) розраховується шляхом ділення суми собівартості реалізованої продукції на чистий доход (виручку) від реалізації продукції:

К витрат виробництва = Зарахування роботи - №13 - открытая онлайн библиотека , (13)

де: собівартість реалізованої продукції, грн. (Ф.2: р.040);

чистий доход (виручка) від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035)

Для оцінки адміністративних витрат використовується коефіцієнт адміністративних витрат (К адміністративних витрат ), який розраховується як відношення цих витрат до суми чистого доходу:

К адміністративних витрат = Зарахування роботи - №14 - открытая онлайн библиотека , (14)

де: адміністративні витрати, грн. (Ф.2: р.070);

чистий доход (виручка) від реалізації продукції, грн. (Ф.2: р.035).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 3:

Таблиця 3

Зведена таблиця показників рентабельності та витрат підприємства

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Рентабельність активів, %          
Рентабельність власного капіталу, %          
Валова рентабельність продажів          
Операційна рентабельність продажів, %          
Чиста рентабельність продажів, %          
Коефіцієнт витрат виробництва          
Коефіцієнт адміністративних витрат          

5 − Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Важливим показником фінансової стабільності є коефіцієнт автономії (К автономії ).

Зарахування роботи - №15 - открытая онлайн библиотека (15)

де: власний капітал, грн.. (Ф.1: ряд. 380);

сума активів підприємства, грн. (Ф.1: ряд. 640).

Рекомендоване значення цього показника складає 0,5.

Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел фінансування так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності (К маневреності), який характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.

Зарахування роботи - №16 - открытая онлайн библиотека (16)

де: власні оборотні кошти, грн.. (Ф.1: ряд. 380 – ряд. 80);

сума власних коштів, грн..(Ф.1: ряд. 380)

Спочатку визначимо власні оборотні кошти підприємства:

Об кошти =Джерела власного капіталу – Необоротні активи (17)

Знак „плюс” у розрахунках вказує на достатність власних оборотних коштів, який має тенденцію до щорічного збільшення. Це є позитивним для підприємства.

Коефіцієнт маневреності знаходиться в межах норми, що ще раз підтверджує вищесказане твердження.

Зворотним показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової залежності (К фін. залежності). Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

Зарахування роботи - №17 - открытая онлайн библиотека (18)

де: загальна сума активів, грн. (Ф.1: ряд. 280);

власний капітал, грн. (Ф.1: ряд. 380).

Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності (К фін. стабільності), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал.

Зарахування роботи - №18 - открытая онлайн библиотека (19)

де: власний капітал, грн..(Ф.1: ряд. 380);

залучений капітал, грн.. (Ф.1: ряд. 480 + ряд. 620).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 4:

Таблиця 4

Зведена таблиця показників фінансової стійкості підприємства

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Коефіцієнт автономії          
Коефіцієнт маневреності          
Коефіцієнт фінансової залежності          
Коефіцієнт фінансової стабільності          

6 − Аналіз ліквідності та платоспроможності.Здатність підприємства своєчасно повертати кошти кредиторам оцінюється шляхом аналізу балансу на ліквідність. Платоспроможністю підприємства називається можливість своєчасно здійснювати платежі кредиторам. Для оцінки платоспроможності використовують такі показники: коефіцієнт покриття (платоспроможності), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття (К покриття) характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легко реалізованої частини активів – оборотних коштів обчислюється як відношення оборотних активів (р. 260 Активу Балансу) до поточних зобов’язань (р. 620) Пасиву Балансу), показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасних розрахунків з дебіторами, продажу матеріальних обігових коштів і характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами:

Зарахування роботи - №19 - открытая онлайн библиотека (20)

де: поточні активи, грн. (Ф.1: р.260);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).

Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, то можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності (К шв. ліквідності). Він дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства.

Зарахування роботи - №20 - открытая онлайн библиотека (21)

де: грошові активи і дебіторська заборгованість, грн. (Ф.1: сума р.150-250);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1 р.620).

Для точної характеристики поточного стану підприємства необхідним є розрахунок частки грошових засобів та короткострокових цінних паперів на поточному активі. Це співвідношення, характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абсол. ліквідності).

Зарахування роботи - №21 - открытая онлайн библиотека (22)

де: гроші в національній валюті, грн. (Ф.1: р.230);

гроші в іноземній валюті, грн. (Ф.1: р.240);

поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).

Проаналізувавши показники ліквідності робимо висновки.

Розрахуємо частку оборотних виробничих фондів в обігових коштах підприємства (Ч о.в.ф.).

Ч о.в.ф. = Зарахування роботи - №22 - открытая онлайн библиотека , (23)

де: оборотні виробничі фонди, грн. (Ф1: р.100+120+270);

оборотні активи, грн. (Ф1: р.260+270).

Частку основних фондів в активах (Ч осн.ф.) знаходимо за формулою:

Ч осн.ф = Зарахування роботи - №23 - открытая онлайн библиотека , (24)

де: залишкова вартість основних виробничих засобів, грн. (ф1: р.030);

активи, грн. (ф1: р.280).

Результати розрахунків занесемо в таблицю 5:

Таблиця 5

Зведена таблиця показників ліквідності та платоспроможності підприємства

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Коефіцієнт покриття          
Коефіцієнт швидкої ліквідності          
Коефіцієнт абсолютної ліквідності          
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах          
Частка основних фондів в активах          

7 − Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості обумовлено неспівпадінням моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, одержання товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моменту їх оплати. Значні розміри дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до перерозподілу обігових коштів.

Розрахуємо декілька показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Коб. деб. заб) показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки:

Коб. деб. заб = Зарахування роботи - №24 - открытая онлайн библиотека , (25)

де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2: р.035);

дебіторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.150-160 + р.170-210 на початок та кінець звітного періоду).

Чим вище цей показник, тим краще, так як підприємство швидше одержує оплату за рахунками. Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник – період інкасації (Пі), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти. Для цього розділимо тривалість аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності за розрахунками:

Пі = Зарахування роботи - №25 - открытая онлайн библиотека , (26)

Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з оборотністю кредиторської заборгованості. Для цього необхідно визначити коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської заборгованості за товарними операціями.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Коб. .кред. заб) показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. Розрахуємо його за формулою:

Коб. кред. заб = Зарахування роботи - №26 - открытая онлайн библиотека , (27)

де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2: р.035);

кредиторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.520-р.600 на початок та кінець звітного періоду).

Період обороту кредиторської заборгованості визначається як частка від розподілу тривалості аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (По):

По = Зарахування роботи - №27 - открытая онлайн библиотека , (28)

Результати розрахунків занесемо в таблицю 6:

Таблиця 6

Зведена таблиця показників дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства

Показник нормат 2005 р. 2006 р. Абсолютне відхилення
2006- норм. 2006-2005 рр.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості          
Період інкасації дебіторської заборгованості          
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості          
Період обороту кредиторської заборгованості          

1.2. Прогнозувати ймовірність банкрутства на підприємстві пропонується на засадах використання традиційних методів діагностики фінансової кризи, багатофакторного дискримінантного аналізу, зокрема: моделі Е. Альтмана, універсальну дискримінантну функцію, коефіцієнт Бівера.

Модель Е.Альтмана – 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.

Z = 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6Д + 1,0Е, (29)

де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

А – робочий капітал (ф.1 к.260+270) / загальна вартість активів (ф.1 к.280);

В – чистий прибуток(ф.2 к.220) / загальна вартість активів (ф.1 к.280);

С – чистий доход (ф.2 к.035) / загальна вартість активів (ф.1 к.280);

Д – ринкова капіталізація компанії (риноква вартість акцій) (ф.1 к.380) / сума заборгованості(ф.1 к.480+к.620);

Е – обсяг продажу (ф.2 к.010) / загальна вартість активів(ф.1 к.280).

Значення показника Z ‒ Імовірність банкрутства:

До 1,8 ‒ Дуже висока

1,81 – 2,70 ‒ Висока

2,71 – 2,99 ‒ Можлива

3,00 і більше ‒ Дуже низька

Універсальна дискримінантна функція використовується для прогнозування банкрутства. Вона виражається такою моделлю:

Z = 1,5х1 + 0,08х2 + 10 х3 + 5х4 + 0,3х5 + 0,1х6, (29)

Де х1 – Cash-Flow(ф.2 220 або 225+аморт. ф.1 к.260) / зобов’язання (ф.1 к.480+620);

х2 –валюта балансу (ф.1 к.280) / зобов’язання(ф.1 к. 480+620);

х3 – прибуток (ф.2 к. 220 або 225) / валюта балансу (ф.1 к.280);

х4 – прибуток (ф.2 к.220 або 225) / виручка від реалізації (ф.2 к.035);

х5 – виробничі запаси (ф.1 к.від 100 до 140) / виручка від реалізації(ф.2 к.035);

х6 – оборотність основного капіталу (виручка від реалізації) (ф.2 к.035) / валюта балансу) (ф.1 к.280).

Одержані значення показника Z можна інтерпретувати так:

Z>2 – підприємство є фінансово стійким і йому не загрожує банкрутство;

1<Z<2 – у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;

0<Z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z<0 – підприємство є напівбанкрутом.

Коефіцієнт Бівера

Використовується для виявлення незадовільної структури балансу.

Розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:

Зарахування роботи - №28 - открытая онлайн библиотека (1.3.)

Де КБ – коефіцієнт Бівера

ЧП – чистий прибуток

А – амортизація

ДЗ – довгострокові зобов’язання

ПЗ – поточні зобов’язання

К6 = (Ф220 – Ф260) : (П480 + П620), (ф.2 к. 220 або 225 -ф.2 аморт. к.260),

де К6 – коефіцієнт Бівера;

Ф220, Ф260 – чистий прибуток і амортизація, наведені у рядку 220 і 260 форми № 2

“Звіт про фінансові результати” відповідно;

П480, П620 – довгострокові поточні зобов’язання (підсумки розділів ІІІ і IV), наведені у рядках 480 і 620 ф. 1 “Баланс”.

Ступінь ймовірності банкрутства підприємства за критерієм Бівера (KБ:

При KБ < 0.2 ‒ незадовільна структура балансу

При 0.17 – 0.4 ‒ Рекомендований інтервал

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, який направляється на розвиток виробництва.

В такій ситуації створюється незадовільна структура балансу, підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.

Для оцінки сили впливу чинників, що закладені в основу дискримінантних моделей необхідно розрахувати кореляцію між факторними та результуючими показниками.

1.3.З метою виявлення ризикових факторів та їх впливу на фінансовий стан підприємства побудувати діаграму Ісікави.

Діаграма Ісікави ‒ графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових взаємозв'язків між чинниками (факторами) та наслідками у досліджуваній ситуації чи проблемі.

Діаграма названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту професора Ісікави Каору (Ishikawa Kaoru ), який запропонував її 1952 року (за іншими даними ‒ 1943 року), як доповнення до існуючих методик логічного аналізу та покращення якості процесів в промисловості Японії.

Ісікава є одним з розробників нової концепції організації виробництва, втіленої на фірмі «Тойота». Запропонована професором Каору Ісікава схема унаочнює роботу над покращенням якості виробничих процесів. Вона, як і більшість інструментів якості, є засобом візуалізації та організації знань, який систематичним чином полегшує розуміння і кінцеву діагностику певної проблеми.

Така діаграма надає можливість виявити ключові взаємозв'язки між різними факторами та більш достеменно зрозуміти досліджуваний процес. Діаграма сприяє визначенню головних чинників, які спричиняють найзначніший внесок до проблеми, що розглядається, та попередженню або усуненню їх дії.

Зарахування роботи - №29 - открытая онлайн библиотека

Рис. 1. Діаграма Ішікави (риб’яча кістка)

Схема знаходить широке застосування при розробленні нової продукції, з метою виявлення потенційних факторів, дія яких викликає спільний ефект.

Зарахування роботи - №30 - открытая онлайн библиотека

Рис. 2. Приклад дворівневої діаграми Ішикави

Вигляд діаграми при розгляді поля досліджуваної проблеми справді нагадує кістяк риби (очі звичайно рухаються зліва направо, як при читанні рядка тексту). Проблема позначається основною стрілкою. Фактори, що посилюють проблему, відображають стрілками, похиленими до основної праворуч, а ті, що нейтралізують проблему ‒ з нахилом вліво. При поглибленні рівня аналізу до стрілок факторів можуть бути додані стрілки впливаючих на них факторів другого порядку і т. д. На рисунку 2 відображено такий приклад з двома рівнями кісток: червоним кольором позначено 1-й рівень ‒ головні (корінні): a, b, c, d, а синім 2-й рівень ‒ поглиблені (деталізуючі) причини (чинники) досліджуваного впливу на результат (серед чинників 2-го рівня є, як ті, що підсилюють дію 1-го рівня ‒ e, f, g, h, i, l, m, o, p, так також і ті, що її послаблюють ‒ k, n ). Далі поглиблюють розділення виявлених чинників за їх зростаючою специфічністю до тих пір, поки гілки проблеми піддаються додатковому поділу (при цьому необхідно виявляти справжні причини, а не симптоми).

Ключове завдання полягає у тому, щоб мати від трьох до шести основних категорій, які охоплюють всі можливі впливи. Фактично максимальна глибина такого дерева досягає чотирьох або п’яти рівнів. Коли така створювана діаграма є повною, вона відтворює досить повну картину всіх можливих основних причин визначеної проблеми.

Діаграма Ісікави використовується як аналітичний інструмент для перегляду дії можливих факторів та виокремлення найважливіших причин, дія яких породжує конкретні наслідки та піддається управлінню.

Робота з діаграмою Ісікави проводиться в кілька етапів:

· Виявлення та збирання всіх факторів та причин, що будь-яким чином впливають на досліджуваний результат.

· Групування факторів за смисловим та причинно-наслідковими блоками.

· Ранжирування цих факторів всередині кожного блоку.

· Аналіз отриманої картини.

· «Відкидання» факторів, на які ми не можемо впливати.

· Ігнорування малозначущих і непринципових чинників.

Щоб більш ефективно виявити і додати можливі причини до складу основних, а також більш конкретно деталізувати ймовірні першопричини відгалужень «основної кістки» традиційно застосовують метод стимулювання генерації творчих ідей, відомий як «мозковий штурм». Типовим застосуванням такого методу є виконання рисунку діаграми на дошці керівником команди, який першим визначає основні проблеми і просить про допомогу у групи співробітників з метою визначення основних причин, які схематично позначено на основній кістці діаграми, і їх деталізації. Група надає пропозиції поки, в кінцевому рахунку, буде заповнена вся причинно-наслідкова діаграма. Після завершення обговорення вирішують, що є найімовірнішою кореневою причиною проблеми.

За результатами проведеного дослідження зробити висновок про стан підприємства в досліджуваний період, визначити його основні ризики, „вузькі місця”, слабкі сторони. Результати оформити у вигляді матриці (рис. 3).

Зарахування роботи - №31 - открытая онлайн библиотека Зарахування роботи - №32 - открытая онлайн библиотека Зарахування роботи - №33 - открытая онлайн библиотека Зарахування роботи - №34 - открытая онлайн библиотека

Низька ймовірність настання/ Висока ймовірність настання/ незначний розмір збитків незначний розмір збитків     Низька ймовірність настання/ Висока ймовірність настання/ значний розмір збитків значний розмір збитків  
Ймовірність настання

 
  Зарахування роботи - №35 - открытая онлайн библиотека

Рис. 3. Матриця ризиків підприємства

На основі матриці ризиків скласти карту ризиків (таблиця 7).

Таблиця 7

Карта ризиків

  Збиток Імовірність
Низька Середня Висока
Низький      
Середній      
Високий      

Запропонувати стратегію управління ризиками, розробити заходи щодо їх зменшення, диверсифікації та мінімізації збитків.

7. Рекомендована література

Основна література

1.Вiтлiнський В. В. Ризикологія в зовнішньоекономічній діяльності : навч. посіб. / В. В. Вітлінський, Л. Л. Маханець ; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». ‒ Київ : КНЕУ, 2008. ‒ 424 с.

2.Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посібник. ‒ К.: КНЕУ, 2005. ‒ 252 с.

3.Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. ‒ К.: КНЕУ, 2006. ‒ 188 с.

4.Лук’янова В.В. Економічний ризик : навч. посіб. / В. В. Лук'янова, Т. В. Головач. - Київ : Академвидав, 2007. ‒ 462 с.

5.Юхимчук С. В., Азарова А. О. Математичні моделі ринку для систем підтримки прийняття рішень: Монографія. ‒ Вінниця: УНІВЕРСУМ. ‒ Вінниця, 2003. ‒ 88 с.

Додаткова література

6.Андрейчикова А. Н. Неопределенность как источник возникновения риска экономической деятельности // Академіч. огляд. ‒ 2002. ‒ № 1. ‒ С. 71-75.

7.Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. ‒ К: ЦУЛ, 2002. ‒ 420 с.

8.Вітлінський В. В., Верченко П. І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни. ‒ К.: КНЕУ, 2000. ‒ 292 с.

9.Воронцовский А. В. Управление рисками: Учеб. пособие. ‒ 2-е изд., испр. и доп. ‒ СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; ОЦЭМ, 2004. ‒ 458 с.

10. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навч. посіб. ‒ К.: ЦУЛ, 2003. ‒ 188 с.

11. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управления, портфель инвестиций: Монография. ‒ М.: Изд-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2003. ‒ 504 с.

12. Юхимчук С. В., Азарова А. О. Математичні моделі ринку для систем підтримки прийняття рішень: Монографія. ‒ Вінниця: УНІВЕРСУМ. ‒ Вінниця, 2003. ‒ 88 с.

Додаток А

Зразок титульного листа

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра фінансів

Контрольна робота

з дисципліни “Ризикологія”

Варіант №_____________________

(номер варіанту)

студент_______________________

(прізвище, ініціали)

група ________ курс___________

(№ групи) (№ курсу)

форма навчання________________

(вид)

Робота подана на кафедру _______

(дата)

Реєстраційний № _______________

Викладач______________________

(прізвище, ініціали)

Результат______________________

(зараховано, на доопрацювання)

__________________________(місце виконання роботи, рік)