Активний експеримент

4.1 Ортогональні плани першого порядку

Активний експеримент на відміну від пасивного полягає не в простій фіксації вхідних і вихідних величин з нас тупною с татис тичною обробкою, а в активному втручанні в хід процесу або активній дії на об’єкт за раніше вибраним планом. План експерименту передбачає умови і числа проведення дослідів і, головним чином, вимагає точної одержаної в результаті експерименту математичної моделі. Математична модель одержується на основі проведення регресійного аналізу.

Розглянемо приклад, що ілюструє ефективніс ть активного експерименту. Нехай за допомогою звичайних двочашкових ваг нетреба зважити три предмети. Шаблонний підхід до проведення експерименту полягає в наступному: викорис товуються чотири вимірювання, в першому з яких на чашку вагів нічого не кладеться (оцінюється систематична похибка зважування), а потім предмет зважується по черзі.

Введемо позначення:

X0- систематична похибка вагів,

Xi - вага i-го предмета, i=1,2,3,

- випадкова похибка i-го зважування i = 0,1,2,3.

Вважається, що кожні вимірювання супроводжуються випадковою похибкою з дисперсією. Схема проведення експерименту зображена в табл.4.1.

Обробка результатів зважування проводиться наступним чином. Нехай yi - результат i-го зважування, i=1,2,3. При цьому

Таблиця 4.1

№ зважування X0 X1 X2 X3
+      
+ +    
+   +  
+     +

Тоді оцінку ваги кожного з предметів одержимо за формулами:

Дисперсія похибок в оцінюванні ваги предмета дорівнює:

З іншого боку, експеримент по зважуванню предметів можна організувати інакше. При першому зважуванні покласти всі три предмети на одну чашку вагів і виконати їх зважування. У другому зважуванні ці три предмети розподіляємо на чашках наступним чином: перший з них поміс тимо на одну чашку, а два других – на другу. Наступні два зважування проведемо аналогічно, відокремивши спочатку другий предмет із групи, а потім - третій.

Схема проведення такого експерименту зображена в таблиці 4.2.

Обробку результатів зважування виконуємо аналогічно попередньому

Таблиця 4.2

№ зважування X0 X1 X2 X3
+ + + +
+ + - -
+ - + -
+ - - +

Звідси

Тоді дисперсія похибок в оцінюванні предметів дорівнюватиме:

Розрахуємо виграш у точності яких одержані за рахунок більш

раціональної організації експерименту:

Якщо б в експерименті необхідно було провести зважування n предметів, то виграш в точності такий: при одній і тій же кількості зважувань була б 2n . Для реалізації активного експерименту треба виконати нас тупні умови:

Результати спостережень повинні являти собою незалежні, нормально розподілені випадкові величини: випадкові перешкоди на виході об’єкта в кожному i- му досліді повинні бути незалежні одна від одної, а також від значення вхідних змінних xjі коефіцієнтів рівняння дисперсії спостереження вихідної величини повинні дорівнювати однаодній (виборочні оцінки однорідні) або, іншими словами, якщ виконувати багаторазові повторні спостереження над величиною i y при деякому визначеному наборі значень 1 i x ,2i2..., xin ,то дисперсія не повинна відрізнятися від дисперсії , одержаної при повторних спостереженнях для будь-якого іншого набору значень незалежних змінних xk1 ,x k 2 ..., xkn ; незалежні змінні x1, x2...,xn повинні вимірюватися з нехтуючи малою похибкою у порівняні з визначенням.

Ці дані умови свідчать, що між вхідними і вихідними величинами існує функціональний зв’язок і метою експерименту є визначення оцінок параметрів, які будуть відрізнятись від їх математичного очікування через наявніс ть похибок вимірювання вихідної величини, а також вплив неврахованих некерованих факторів.