Стереотипні вислови як важливий складник ділового та наукового стилів

Будь-який різновид мови: професійна мова, функціональний стиль літературної мови, жаргон чи просторіччя – характеризується наявністю різноманітних стереотипних структур. Процес комунікації передбачає застосування цих стереотипів у типових ситуаціях.»

Стереотипи досліджує багато лінгвістичних і суміжних дисциплін. Досі немає єдиного погляду на стереотипність у мові, не уніфікована термінологія на позначення стійких (регулярних, стереотипних) мовних явищ.

В українській лінгвістиці серед мовних стереотипів традиційно виділяють кліше і штампи – різноманітні відтворювані сполучення слів, стандартні звороти. Так, «Словник лінгвістичних термінів» Д.І.Ганича й І.С.Олійника подає таку дефініцію терміна кліше: «Кліше, клише (фр. сlichй – відбиток). Мовний стереотип*, готовий зворот, що використовується в певних умовах і подібних контекстах. На відміну від мовних штампів, що становлять заяложений вираз із послабленим лексичним значенням і стертою експресивністю, кліше утворює конструктивну одиницю, яка зберігає свою семантику, а часто і виразність…»2 [

«Розрізняють С.-кліше – вони виконують у мовленні позит. функцію, є лог. прокладками, готовими словесними формулами, які економлять мовні зусилля і полегшують процес спілкування (згідно з ухвалою, за наказом); С.-штампи – слова і словосполучення зі стертим лекс. значенням чи експресивністю, які виникли в результаті втрати образності чи мех. перенесення кліше ділового стилю.., термінол. сполук у неприродне для них середовище (розвідники земних надр, трудівники полів). Зустрічаються гол. чин. у канцелярсько-діловій мові». Подібне трактування цих понять бачимо і в словнику лінгвістичних термінів С.Я.Єрмоленко, С.П.Бибик, О.Г.Тодор5.

У мовній практиці українських мовознавців переважно спостерігаємо ототожнення понять стереотип, кліше, штамп, напр.: «Офіційно-діловий або інакше – адміністративний стиль формує стереотипні синтаксичні конструкції, уникаючи можливих варіантів висловлення, які б породжували неоднозначність сприймання, розуміння тексту»6, «Штампи формулювань характеризують не лише діловий стиль. Значно більша кількість їх зустрічається в інших типах писемних пам’яток. Особливо багаті на штампи літописи (пор., наприклад, специфічні зачини щорічного опису подій, типи формул для опису воєнних походів та інших міжкнязівських стосунків)»7, «М. п. [мова преси] орієнтується на загальноліт. норми. В ній виробляються певні соціальні та мовні стереотипи. Існують мовні кліше як специф. форми швидкої подачі й сприймання інформації»8, «Негативне сприймання офіційно-ділового стилю, недоречного в неформальній, неофіційній сфері спілкування, асоціюється з т. зв. канцеляритом – зневажливою оцінкою мови, насиченої штампами, стереотипами. вони призначені для ефективного обміну діловою інформацією»9, «Для офіційно-ділового стилю характерні лексичні сполуки – канцелярські штампи»10, «Однією з найхарактерніших структурних рис офіційно-ділового стилю є широке використання стійких мовних зворотів, або усталених частин (блоків) тексту. За обсягом і синтаксичною будовою вони досить різні: словосполучення, мовні формули, надфразні єдності, моделі речень. Усі вони мають характер мовних штампів, причому не в негативному (як, приміром, у художньому стилі), а в позитивному значенні цього слова, виступаючи засобом оптимізації документних текстів»11.

2.Документ як специфічний текст.Поняття про документ.Типи документів.Вимоги до тексту документів.

Документ - це матеріальний об’єкт,що містить закріплену певним способом на спеціальному матеріалі інформацію для її фіксації та передавання у часі й просторі.

Класифікація документів:

1.За способом фіксації інформації:

-письмові(усі рукописні,машинописні документи)

-графічні(креслення,графіки,карти,схеми і т.д)

-фото,-кінодокументи(фотокартки,фільми)

-фонодокументи(записи на плівці,касеті,диску)

-відеодокументи(відеофільми)

2.За змістом інформації:

-документи з адміністративних питань

-комерційні документи

-документи з питань планування оперативної діяльності

-документи бухгалтерського обліку

-документи з кадрових питань

-фінансово-кредитні документи

-документи зовнішньо-економічної діяльності

3.За походженням:-офіційні;особисті

4.За спеціалізацією:-загальні;з адміністративних питань;спеціалізовані

5.За призначенням:

-організаційні

-розпорядчі

-інформаційні

-колегіальних округів

6.За місцем виготовлення:-внутрішні;зовнішні

7.За напрямом походження:-вхідні;вихідні

8.За способом виготовлення:-типові;трафаретні;індивідуальні

9.За ступенем складності:-прості;складні

10.За ступенем гласності:-звичайні;таємні;цілком таємні

11.За терміном виконання:-звичайні;термінові

12.За стадіями створення:-чернетки;оригінали;копії.

Вимоги до тексту документів

Текст - головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких - достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.

Текст складається з таких логічних елементів:

1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання та ін.);

2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, по­силаннями на законодавчі акти й інші матеріали);

3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).

Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, - складним.

Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотній (спочатку викла­дається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

Документи є основними видами текстів,що репрезентують офіційно-діловий стиль мови. При укладанні будь-якого документа потрібно дотримувати найголовніших вимог до текстів офіційно-ділового стилю.При оформленні документа його укладач повинен пам’ятати ,що висловлює не власний погляд,а виступає від імені юридичної особи.Передовсім треба визначити план викладу. При написанні структурно повного тексту у вступі треба подати інформацію,що готує адресата до сприйняття.Основна частина міститиме виклад суті проблеми з необхідним аргументуванням.Заключна частина мусить містити положення,заради якого й укладено весь документ.Залежно від конкретної ситуації текст документа може й не містити всіх загальноприйнятих структурних елементів,також,автор може змінювати їх порядок.При написанні великих за обсягом документів,доречніше дотримуватися прямого порядку розташування структурних елементів.Чернетка документа мусить бути ретельно опрацьована,проаналізована.Після від друкування тексту укладач ще раз опрацьовує документ,вичитує його і лише тоді підписує,чи подає на підпис.

3.Формуляр-зразок.Реквізити,їхня характеристика,норми дотримання.