Висновки до другого розділу

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

1. Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про Україну у констатуючому експерименті;

2. Використання різноманітних шляхів формування ціннісного ставлення старших дошкільників до держави Україна у формуючому експерименті;

3. Виявлення динаміки рівнів знань про Україну дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

На формувальному етапі експеременту була проведена цілеспрямована яка включала 3 напрями:

- Роботу з педагогічним колективом: семінар-практикум, виготовлення дидактичних ігор і добірки художньої літератури з патріотичного виховання старших дошкільників.

- Роботу з дітьми: відкрите інтегроване заняття на тему «Україно! Краю милий! Ми всі твої доньки й сини», тематичні заняття з патріотичного виховання, конкурс малюнків на тему « Мій рідний край».

- Роботу з батьками: батьківські збори, виготовлення брошури з патріотичного виховання дітей, індивідуальні завдання з дітьми, презентація диска з мультфільмами патріотичного змісту.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту:

- кількість дітей, що мають низький рівень знань про державні символи зменшились до 2, тому,що 6 дітей перейшло на середній рівень;

- кількість дітей, що мають високий рівень, збільшилася на 5 дітей.

- на середньому рівні залишилося 9 дітей.

ВИСНОВКИ

Метою проведеного дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективні методи та засоби формування ціннісного ставлення старших дошкільників до України як держави.

У процесі роботи з працями науковців було встановлено основний категоріальний апарат, яким користуються психологи та педагоги при розкритті проблеми патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку у сучасному дошкільному навчальному закладі:

Моральне виховання дітей дошкільного віку – це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Патріотичне виховання – виховання любові до Батьківщини, відданість їй і своєму народові. Одним із основних напрямів патріотичного виховання є краєзнавство.

Краєзнавство – комплексне вивчення рідного краю (природа, побут, господарство, культура) шляхом включення дітей у навчальну, пошуково-дослідницьку діяльність, суспільно корисну працю;

Народознавство – вивчення традицій та культури українського народу.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про Україну (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

1. Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про Україну у констатуючому експерименті;

2. Використання різноманітних методів і засобів формування ціннісного ставлення до України у формуючому експерименті;

3. Виявлення динаміки рівнів сформованості ціннісного ставлення до України у дітей ЕГ на контрольному етапі експерименту.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту.

Результати проведеної експериментальної роботи із старшими дошкільниками ЕГ дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дитячих садків, спрямованих на

виховання у дітей ціннісного ставлення до держави Україна в сучасному дошкільному навчальному закладі. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином:

1. Виховання ціннісного ставлення до держави у дошкільному навчальному закладі являє собою цілісну систему різноманітної роботи. Тут тісно переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (пізнавальні заняття, інтегровані заняття, музичні, ознайомлення з природою, ознайомлення з творами мистецтва тощо), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та заочні подорожі, цільові прогулянки, дидактичні ігри, індивідуальні завдання та багато інших форм роботи з дошкільниками. Щоб використані форми і методи роботи були ефективними, вони повинні бути цікавими для дітей, затримувати дитячу увагу, спонукати дітей до роботи.

2. Розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про Україну. Зміст її полягає у вихованні у дітей любові до батьків, рідної домівки, свого дитячого садка. Дітей вчать турбуватися про батьків та відповідати на їх турботу, допомагати їм. Це породжує прихильність, відданість дорогим людям, потребу в духовній та емоційній близькості з ними. Починаючи з четвертого року життя значно розширюється кругозір дитини, розвиваються пізнавальні інтереси. Обсяг інформації, яку дитина одержує з різних джерел, інтенсивно формує допитливість і спостережливість. Завдання вихователя полягає в тому, щоб систематично і послідовно стимулювати й підтримувати ці процеси, поглиблювати і розвивати їх.

3.Найсприятливішим періодом для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, період, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, в тому числі й до суспільних явищ. В середній групі ці знання розширюються: діти дізнаються про професії батьків, їх працю, про обов’язки членів сім’ї та ін. Поняття «Батьківщина» вводиться на основі усвідомлення дітьми зв’язку між поняттями «батьки», «родина», «рідна домівка». В старшому дошкільному віці дітям потрібно не просто давати нові знання, а формувати ціннісне відношення до своєї держави, мови, народу. Виховувати у дітей стійкі патріотичні почуття, збагачувати їх життєвий досвід. Старші дошкільники – це уже маленькі громадяни своєї великої Батьківщини.

4. До роботи по формуванню у дошкільників ціннісного ставлення д держави необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні занять, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього (закласти основи моральних уявлень) і почуттів. Робота вихователя з дітьми та їхніми батьками особливо впливає на творчу атмосферу перед заняттями, святами, справляє глибокі враження, бентежить душі дітей і дорослих таємністю оберегів та їхньою магічною силою, привносить відчуття радості за дотримання народних традицій у їх повному обсязі. Дошкільники збагачуються знаннями народних традицій, у них формується повага до предків, їх життя, історична пам’ять.

5. Бажано обладнати в кожній групі спеціальний куточок, де будуть і ляльки, одягнені в національні костюми, і народні українські іграшки, фотографії пам’яток рідного міста та столиці, державні символи України, український посуд і т.ін.

6. Українська світлиця допоможе поглибити знання дітей про предмети українського національного побуту: ковдру, рядно, хідники, скриню, вишивані подушки та ін. Адже все це несе дітям доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Це є тією ниточкою, яка з’єднує дитину з історією її Батьківщини.

7. Вихованців доцільно залучати до участі у святкуванні Обжинок, Стрітення, Святого Миколая, Різдва, виготовленні писанок на Великдень. Участь дітей у святах, на яких вони вдягнені у народний одяг формує у дошкільників почуття належності українському народові, гордість за свою державу, за її традиції та повагу до народних традицій інших націй.

8. Паралельно з ознайомленням дітей з історією міст Рівне, Дубно, Львів, та інших відомих міст України, необхідно формувати у дошкільників повагу до звичаїв і традицій, устрою життя, національного одягу, ігор тощо мешканців різних регіонів України.

9.Також необхідно дати дітям знання про герб та прапор України, найбільших міст України, пояснити значення символів (тризуб, кольори прапорів тощо).

10. Знання та враження дошкільників необхідно постійно збагачувати та розширювати, підтримувати інтерес дитини до пізнання історії та сьогодення рідного краю у різних видах діяльності.

Список використаної літератури:

1. Бабій Н. Особливості етнопсихологічних уявлень дітей старшого дошкільного віку / Н. Бабій // Освіта регіону. – 2011. – № 2. – С. 253 – 257.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Дитина»/ наук. кер.проекту О. В. Огневюк, К.І.Волинець; наук. кер. програмою:О. В. Проскура, Л. П.Кочина, В.У. Кузьменко, Н.В. Кудикіна;авт..кол.: Г.В.Бєлєнька, Е.В.Бєлкіна,О.Л.Богініч, Н. І. Богданець - Білоскаленко, С.А. Васильєва, М.С. Вашуленко[та інші];Мін.осв. і наук., мол. та спорту України, гол. упр. осв. і наук. викон.орг.Київміськради(КМДА); Київ. ун-т ім..Б. Грінченка.- 3-тє вид. доопр. і допов. – К.:Київ. ун-т ім. Б Грінченка, 2012.- 492 с.

3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. кер. та заг. ред. О. Л. Кононко. – 3-иє вид., випр. – К. : Світич, 2013. – 430 с.

4. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) // Дошкільне виховання. – 2012. - № 7. – с. 4 – 19.

5. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі : Навч. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів / А. М. Богуш, Н. В. Лисенко. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Вища шк., 2002. – 407 с. – Бібліогр.: с. 395-396.

6. Боровська О. Формування громадянської компетентності дошкільників / О. Боровська, Г. Токарєва // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2014. – № 3. – С. 58-64.

7. Браславська С. О. Калина - рослинний символ України. Комплексне заняття в різновіковій групі (5-6-й роки життя) / С. О. Браславська // Дошкільний навчальний заклад. – 2013. – № 3. – С. 12-13.

8. Ганник Н.Виховуємо патріотів / Н. Ганник.// Палітра педагога. – 2009. - № 4. – С.6 – 7.

9. Глевенко Н. Добрий приклад - кращий за сто слів. / Н. Глевенко // Дошкільне виховання. – 2006. – №8. – С. 8-9.

10. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави: студії виховання/ В. Гонський // Рідна школа. – 2001.- № 2. - С. 9-14.

11. Гончаренко О. Р. Громадянське виховання дошкільнят та його морально-етичний компонент / О. Р. Гончаренко // Обдарована дитина. – 2014. – № 1. – С. 2-7.

12. Гончаренко О. Р. Шляхи впровадження ідей В. О. Сухомлинського у практичну роботу ДНЗ для вирішення проблем громадського виховання дошкільників / О. Р. Гончаренко // Обдарована дитина. – 2014. – № 2. – С. 8-20.

13. Граєва А. "І живу я в Україні,і з неї я родом..." / А. Граєва, Л. Мініна // Дошкільне виховання. – 2006. – №8. – С. 10-11.

14. Денисюк О. М. Формування уявлень дітей старшого дошкільного віку про історію України : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / О. М. Денисюк ; [наук. кер. Артемова Л. В.] ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ : [б. в.], 2000. – 20 с.

15. Дроб'язко О. В. Маленьким українцям - про державні символи і не тільки... / О. В. Дроб'язко // Дошкільний навчальний заклад. – 2010. – №3. – С. 10-35.

16. Дронова О. О. Розвиток у дошкільників ціннісного ставлення до рідного міста засобами мистецтва архітектури / О. О. Дронова // Дошкільна освіта. – 2010. – №1. – С. 43-52.

17. Закон України «Про дошкільну освіту» – К ., 2001.

18. Закон України «Про освіту»// Освіта. - К., 991

19. Захарова Л. Воспитание патриотизма в дошкольном возрасте / Л. Захарова, Т. Ларина // Воспитание дошкольников. – 2009. – №1. – С. 9-23.

20. Ігнатенко Л. П. Художня література як засіб виховання патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку / Л. П. Ігнатенко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне : РДГУ, 2005. – Вип. 31. – С.81-83.

21. Їм будувати майбутнє України. Круглий стіл з проблеми громадянського виховання // Дошкільне виховання ,2006, №8. С 3-9.

22. Калугина Н. Патриотическое воспитание дошкольников и младших школьников / Н. Калугина // Дошкольное воспитание. – 2008. – №4. – С.66-71.

23. Калуська Л. Виховання патріотизму у старших дошкільнят // Палітра педагога. – 2006. – № 4. – С. 7-14.

24. Клименко Л. Ігри патріотів: Пізнавально-спортивний турнір для старших дошкільнят / Л. Клименко // Дошкільне виховання. – 2006. – №8. – С. 18-19.

25. Коваленко А. Ми - українці. Заняття для старших дошкільнят / А. Коваленко, Ю. Сікало // Дошкільне виховання. – 2013. – № 8. – С. 31-32.

26. Козакова І. «Особливості патріотичного виховання дошкільнят»/ І.Козакова / /Обруч. 2003. № 6. С. 8-12.

27. Концепція дошкільного виховання в Україні. – К. : Освіта, 1993. – 16 с.

28. Костянтинова О. "Я - Українець", або Ідеї козацької педагогіки в дії / О. Костянтинова, О. Харитонович // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 8. – С. 22-29.

29. Костянтинова О. Виховуємо патріотів / О. Костянтинова, О. Харитонович, П. Абба // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 10. – С. 11-24.

30. Кузьмук Л. Як плекати патріотів : [педагогічний міст для педагогів та батьків] / Л. Кузьмук // Палітра педагога. – 2015. – № 4. – С. 7-9.

31. Лаврик О. С. Маленькі українці. Методичні поради та серія занять з патріотичного виховання / О. С. Лаврик // Дошкільний навчальний заклад. – 2014. – № 9. – С 15-20

32. Лепеха Т. Українознавство: Навчальний посібник./ Т. Лепеха – К.: Просвіта, 2005. – 376 с.

33. Лобчук Л. О. Традиції мого народу : Комплексне заняття у старшій групі / Л. О. Лобчук // Дошкільний навчальний заклад. – 2011. – № 11. – С. 11-12.

34. Лозко Г. Українське народознавство. Друге доповнене вид. / Г.Лозко: К., АртЕК, 2004. – 470 с.

35. Макаренко О. П. Українознавство у дошкільному закладі : Навч. посіб. для студ. вищ. пед. закладів освіти та працівників дошкільних установ / О. П. Макаренко ; М-во освіти України. Ін-т змісту і методів навчання. Кременецький пед. коледж ім. Т.Г. Шевченка. – Т., 1997. – 279 с. – Бібліогр.: с.276-278.

36. Матвієнко П. Живодайні джерела патріотизму/ П. Матвієнко //Дошкільне виховання. – 2001. - № 8. - С. 8-9.

37. Машовець М.А. Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку в сучасних умовах розвитку суспільства / М. А. Машовець // Вісник Інституту розвитку дитини [Текст] : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова - 2009. – Вип. 5. - С .125 – 130. [Електроннийресурс] режимдоступу:http://www.zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/pages/vip5.html

38. Мостіпанська Т. Україна - рідний дім! (Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку) / Т. Мостіпанська // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 6. – С. 50-54.

39. Павленко М. "Україна в кожного своя" : Особистісно-зорієнтований підхід у патріотичному вихованні / М. Павленко // Початкова школа. – 2002. – №8(398). – С.43-45.

40. Паранічева А. В. Учимося в народу / А. В. Паранічева, З. О. Брежко, Н. О. Чіпа // Дошкільний навчальний заклад. – 2010. – №3. – С. 2-9.

41. Пентій О. Виховання патріотично налаштованої особистості дошкільника / О. Пентій, І. Новосьолова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 8. – С. 16-21.

42. Переходько О. А. Використання українозавства та етнопедагогіки у національному вихованні дошкільників / О. А. Переходько // Дошкільний навчальний заклад. – 2013. – № 9. – С. 2-22.

43. Повалій Л. Патріотичні традиції родинного виховання/ Л. Повалій //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матер. Звітної наук.-практич. конф. – К., 1999. - С. 66-68.

44. Понго Л. Від батьківського порогу - у широкий світ: Громадянське виховання дошкільника / Л. Понго, О. Добош // Дошкільне виховання. – 2004. – №5. – С.20-21.

45. Поніманська Т. Виховання людяності: програмні вимоги / Т. Поніманська // Дошкільне виховання. – 2008. – № 5. – С. 7.

46. Поніманська Т. Дошкільна педагогіка. – К., 2013. – С. 261-266.

47. Поніманська Т. І.Завдання гуманістичного виховання дітей дошкільного віку / Т. І. Поніманська // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне : РДГУ, 2001. – Вип. 14. – С.15-18.

48. Прищепа Т. Рідний край знати - свій народ шанувати / Т. Прищепа // Палітра педагога. – 2006. – №2. – С.6-8.

49. Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля” / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. - Тернопіль: Мандрівець, 2012. - 264 с.

50. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт” / О. О. Андрієтті, О. П. Голубович, О. П. Долинна, Т. В. Дяченко, Т. С. Ільченко, Г. Є. Іванова, Г. М. Лисенко,Т. В. Панасюк, Г. В. Петрова, Т. О. Піроженко, Н. М. Романко,Н. А. Случинська, Н. І. Трикоз. - Тернопіль: Мандрівець,2013. - 104 с.

51. Проніна Л. О. Формування чуття національної свідомості у дітей дошкільного віку / Л. О. Проніна // Дошкільний навчальний заклад. – 2010. – №3. – С. 36-50.

52. Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи/ С.Ф. Русова // Світло.- 1913.- Кн. 8.

53. Ситнюк Н. М. Система роботи з патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку / Н. М. Ситнюк // Обов'язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи [Текст] : зб. метод. матеріалів / [авт.-упоряд.: О. П. Долинна, А. П. Бурова, О. В. Низковська, Т. П. Носачова]. – Т. : Мандрівець, 2011. – С. 144-158.

54. Стаєнна О. О. Формування основ громадянськості у дітей старшого дошкільного віку / О. О. Стаєнна // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. / Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне : Рівненський держ. гум. ун-т, 2011. – Вип. 1 (44). – С. 102–106

55. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка./ М.Г. Стельмахович - К., 1996.

56. Сухомлинський В. Народження громадянина/В.Сухомлинський. – К., 1971.

57. Ушинський К. Д. Про народність у громадянському вихованні/ К.Д. Ушинський // Вибрані твори: В 2-х т. – Т . 1.- К., 1983.

58. Фоменко Е. Ф. Виховуємо народною іграшкою. Система роботи / Е. Ф. Фоменко // Дошкільний навчальний заклад. – 2015. – № 3. – С. 19-26.

59. Хітько Л. Рідний край знати - свій народ шанувати / Л. Хітько // Дошкільне виховання. – 2009. – №8. – С.20.

60. Хорламова О.Л. Виховання у дітей в сім'ї патріотизму як життєвої цінності/О.Л.Харламова, Т.В. Кравченко //Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: Матер. Звітної наук.- практич. конф. – К., 1999. – С. 34–37.

61. Цехмістера О. М. Формування патріотизму та виховання людяності в дітей дошкільного віку. / О.М. Цехмістер // лекційне заняття методиста кафедри педагогіки та психології ЛОІППО. – С. 7-9.:

62. Чижевич Н. В ігри грай - свою країну знай: Дидактичні ігри для старших дошкільників. / Н. Чижевич // Дошкільне виховання. – 2006. – №8. – С. 26-27.

63. Чорна К.І. Патріотизм - духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В. Сухомлинської. - К., 1997. - С. 209-212.

64. Якименко Т. Як народжується любов до Батьківщини? / Т. Якименко // Дошкільне виховання. – 2014. – № 11. – С. 8-11.

65. Якубенко В. Від народознавства - до свідомого патріотизму : Патріотичне виховання / В. Якубенко // Дошкільне виховання. – 2002. – №8. – С.12-13.

66. Ясєв Н.Ю. «Виховання основ патріотичних почуттів дошкільнят»./ Н.Ю Ясєв – Могильов. 2000. 59 с.

Додаток А

Списки дітей, що брали участь у експериментальному дослідженні

Експериментальна група

1. Максим. В

2. Леонід В.

3. Максим Д.

4. Захар Д.

5. Марк З.

6. Катя К.

7. Віка К.

8. Вероніка К.

9. Еля Л.

10. Діма Л.

11. Мирослава М.

12. Матвій М.

13. Діма М.

14. Матвій Мич.

15. Артем М.

16. Богдан П.

17. Софія П.

18. Данило С.

19. Рустам Х.

20. Марк Я.

Контрольна група

1. Ірина В.

2. Настя В.

3. Артем В.

4. Каріна Д.

5. Микола Г.

6. Вероніка І.

7. Максим К.

8. Діана К.

9. Рома К.

10. Остап Н.

11. Міша Н.

12. Домінік О.

13. Марійка О.

14. Влад П.

15. Давид С.

16. Стас Ч.

17. Рома Ч.

18. Поліна Ш.

19. Вероніка Ш.

20. МаксимЯ.



21.

Додаток Б

Діагностичні методики

Методика «Закордонний гість» (дослідження когнітивного компоненту)

Мета: з’ясувати знання дітей про Україну, їх ставлення до Батьківщини, рідної оселі, сім’ї, українських звичаїв.

Завдання для дітей. Під час бесіди до дітей завітав хлопчик (лялька ) із Америки . Він подорожує світом і завітав на Україну. Марк нічого не знає про нашу державу і йому цікаво послухати розповіді дітей про Україну. Кожна дитина повинна висловити свою думку і розповісти закордонному гостю, що вона знає про Україну.

Оцінювання проводилося в такому порядку:

0 балів- дитина не змогла розповісти або ж розповідає на тему не пов'язану з Україною;

1 бал – розповідь коротка, складає декілька слів;

2 бали – дитина розмірковує, розповідає цілими реченнями, називає характерні особливості і риси України і українського народу.

Додаток Б (продовження)

Методика «Оцініть вчинок» (дослідження емоційно-ціннісного компоненту)

Метою даної методики є виявити здатність дітей шести – семи років аналізувати ситуацію, оцінити вчинок як « позитивний» чи «негативний», пояснити своє ставлення до ситуації.

Завдання для дітей: кожній дитині читається три ситуації, вона повинна оцінити вчинок, описаний у ситуації, притому пояснити своє ставлення до ситуації на патріотичному змісті.

Ситуації:

1) Хлопчик, який переїхав до Америки в садочку говорив українською мовою. Через це інші діти часто сміялись з нього і кепкували. Оцініть вчинок дітей.

2) Сашко і Петрик взяли без дозволу вихователя ілюстрацію Прапора України і помалювали його олівцями.

3) На день Перемоги діти приготували подарунки для ветеранів війни.

Оцінювання проводилося в такому порядку:

0 бал – дитина не змогла оцінити вчинок .

1 бал – дитина оцінила вчинок, проте не змогла пояснити його.

2 бали – дитина розмірковувала, оцінила вчинок і висловила свою думку.

Додаток Б (продовження)

Методика 3 (дослідження діяльнісного компоненту)

«Спостереження в спеціально організованій ситуації»

Метою стостереження є дослідження особливостей поведінки дітей по відношенню до державних символів, аналіз стану використання дітьми української мови у різних видах діяльності.

В першій ситуації не очікувано для дітей вмикається запис Гімну України і ведеться спостереження за поведінкою дітей.

0 балів- дитина не впізнала Гімн України;

1 бал – дитина впізнала гімн України;

2 бали– дитина впізнала гімн України і знає як потрібно поводитись при його звучанні.

В другій ситуації ведеться спостереження за дитиною в різних видах діяльності і визначається рівень оволодіння українською мовою.

0 балів- дитина не знає української мови;

1 бал – знає, але використовує лише на заняттях;

2 бали – знає і використовує українську мову завжди.

Додаток В

Зведена таблиця результатів констатуючого етапу дослідження

Рівні сформованості ціннісного ставлення дітей до України ( КГ)
П.І.П Когнітивний компонент (макс. 2 б) Емоційно– ціннісний к. (макс .6 б) Поведінковий к. (макс.4 б.) Рівень сформованості ціннісного ставлення
1. Ірина В. 7 (середній)
2. Настя В. 9 (високий)
3. Артем В. 3 (низький)
4. Каріна Д. 10 (високий)
5. Микола Г. 6 (середній)
6. Вероніка І. 3 (низький)
7. Максим К. 5 (середній)
8. Діана К. 4 (низький)
9. Рома К. 11 (високий)
10. Остап Н. 6(середній)
11. Міша Н. 7 (середній)
12. Домінік О. 3 (низький)
13. Марійка О. 7 (середній)
14. Влад П. 6 (середній)
15. Давид С. 10 (високий)
16. Стас Ч. 7 (середній)
17. Рома Ч. 2(низький)
18. Поліна Ш. 10 (високий)
19. Вероніка Ш. 2(низький)
20. Максим Я. 7 (середній)

Додаток В (продовження)

Рівні сформованості ціннісного ставлення дітей до України (ЕГ)
П.І.П. (ЕГ) Когнітивний компонент(2б.) Емоційно-ціннісний к.(6 б.) Поведінковий к.(4б.) Рівень сформованості ціннісного ставлення
1. Максим. В 7 (середній)
2. Леонід В. 2 (низький)
3. Максим Д. 3 (низький)
4. Захар Д. 10 (високий)
5. Марк З. 6 (середній)
6. Катя К. 11 (високий)
7. Віка К. 2(низький)
8. Вероніка К. 1 (низький)
9. Еля Л. 5 (середній
10. Діма Л. 2 (низький)
11. Мирослава М. 6 (середній)
12. Матвій М. 10 (високий)
13. Діма М. 6 (середній)
14. Матвій Мич. 3 (низький)
15. Артем М. 3 (низький)
16. Богдан П. 7(середній )
17. Софія П. 4 (низький)
18. Данило С. 6 (середній)
19. Рустам Х. 7 (середній)
20. Марк Я. 9(високий)

Додаток Ґ

Анкета для вихователів

Додаток Д

Семінар-практикум для вихователів
«Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності»

Учасники:

§ педагоги, практичний психолог дошкільного закладу.

Тривалість:

§ 3 години (три засідання).

Мета:

Лекційний модуль -

§ підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;

§ розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у дошкільних закладах України.

Семінарський модуль -

§ удосконалити знання педагогів щодо змісту, принципів, закономірностей, методів та організаційних форм патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Практичний модуль -

§ розроблення ключових позицій освітніх проектів циклу «Виховуємо патріота».

Завдання:

Методичні -

§ сприяти оволодінню педагогами основними засобами цілеспрямованого впливу на формування особистості дошкільників, методикою організації дитячого колективу;

§ розширити та уточнити знання з основних напрямів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Пізнавальні -

§ ознайомити із засобами формування наукової світоглядної та

громадської позиції, суспільної активності, залучення до виховного процесу батьків;

§ ознайомити з новими виховними технологіями, зокрема із застосуванням засобів масових комунікацій та ІКТ.

Практичні -

§ удосконалити уміння і навички організації патріотичного виховання дошкільників.

Змістові модулі:

Лекційний модуль (1 година) -

§ актуальність патріотичного виховання;

§ можливості та особливості патріотичного виховання дошкільників.

Семінарський модуль (1 година) -

§ завдання та принципи патріотичного виховання;

§ зміст та основні напрями патріотичного виховання;

§ пріоритетні методи і форми патріотичного виховання.

Практичний модуль (1 година) -

§ розроблення педагогічних проектів «Виховуємо патріотів».

Наочні матеріали:

§ документальний фільм«Діти-герої сучасної України»;

§ репродукції картин -

ü «Гетьмани України» (комплект), Ірина Шашук;

ü «На панщині», Тарас Шевченко;

ü «Дружба», Дмитро Шавикін;

ü фотостенд «Герої спорту», фото-колаж «Герої України».

Хід семінару-практикуму:

Вихователь-методист: Тема нашого семінару-практикуму - «Патріотичне виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності». Ми розглядатимемо цю тему протягом трьох засідань.

За цей час ми визначимо:

ü сутність процесу патріотичного виховання;

ü принципи організації патріотичного виховання;

ü зміст та основні напрями патріотичного виховання дошкільників;

ü пріоритетні методи і організаційні форми патріотичного виховання.

А головне - розробимо освітній проект «Виховуємо патріотів».

Скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи є у сьогоднішньому житті місце подвигу, героїзму, патріотизму? (Відповіді педагогів.) Підтвердженням ваших відповідей може стати документальний фільм «Діти-герої сучасної України» (перегляд відеозапису).

Питання, як виховати справжнього патріота, громадянина України, постає все частіше. Протягом семінару кожен з нас спробує дати на нього відповідь.

І. Лекційний модуль

Актуальність патріотичного виховання

На думку академіка Семена Гончаренка, «педагогічна драма виховання стрімко переростає в загальнонаціональну трагедію». За даними Державного інституту розвитку сім’ї та молоді майже 30% українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання, а ще 25% хотіли б поїхати на заробітки за кордон. У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.

Щоб досягти цієї мети, виховувати патріотів слід вже з дошкільного віку. Які ж завдання стоять перед педагогами дошкільного закладу? (Відповіді учасників.

Так, патріотичне виховання дошкільників має вирішувати широке коло завдань. Це не лише виховання любові до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, з якої зароджується любов до рідної країни, а й виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Тож сьогодні ми з’ясуємо зміст патріотичного виховання дошкільників та засоби, якими потрібно його здійснювати.

У наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів доведено важливість дошкільного періоду у становленні особистості. Ця теза є ключовою і в змісті державних нормативних документів. Окреслимо можливості та особливості патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Можливості та особливості патріотичного виховання дошкільників

Як ви гадаєте, які особистісні якості та риси характеру притаманні свідомому громадянину й патріоту? (Відповіді учасників.)

Так, йдеться про повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Звичайно, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте створити фундамент, на основі якого можна формувати майбутнього громадянина-патріота, не лише можливо, а й потрібно.

Психологи аргументовано наголошують на вирішальному значенні дитинства для становлення особистості. Зокрема, на думку відомого українського вченого, доктора психологічних наук Івана Беха, виховання дитини має розпочинатися уже з першого року її життя. А дошкільне дитинство, згідно з його висновками, є віковим періодом, коли починають формуватися високі соціальні мотиви і благородні почуття. Від того, як вони будуть сформовані в перші роки життя дитини, багато в чому залежить увесь її подальший розвиток.

Зважаючи на те, що в період дошкільного дитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також ті риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для патріотичного виховання. На думку вчених, уже наприкінці дошкільного віку дитина здатна усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона на цей час займає в житті. Уже з перших днів життя особистість дитини формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи, дитина бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу народної творчості, переймаючи досвід попередніх поколінь рідного народу. Дитина усвідомлює суспільні цінності, починає керуватись у своїй поведінці моральними нормами. Цей час є найсприятливішим для формування в неї першооснов національної самосвідомості, а саме:

ü розуміння своєї приналежності до нації;

ü любові та поваги до національної мови, традицій, символіки;

ü основ фундаментальних рис національного характеру.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни - завдання надзвичайно складне, особливо, коли йдеться про дітей дошкільного віку. Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься

почуття патріотизму. Для того щоб визначити специфіку процесу формування у дітей любові до Вітчизни, необхідно визначитися у природі самого патріотичного почуття, зокрема на основі яких почуттів воно формується або, точніше, без якої емоційно-пізнавальної основи не може з’явитися це складне інтегральне почуття. Справді, якщо патріотизм - це почуття приязні, любові до своєї Батьківщини, відповідальності за неї, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до когось чи до чого-небудь), любити (рідних, красу довкілля тощо), бути відповідальною (в її малих справах,

вчинках).

Людське життя складається з періодів, кожний з яких призначений для сприйняття певного роду інформації, створює сприятливі умови для дії чинників психологічного, соціального та емоційного впливу. З огляду на це, головне - не запізнитися, не пропустити той момент, коли виховні зусилля будуть найефективнішими, коли робота, проведена педагогом, дасть високий результат.

ІІ. Семінарський модуль

Вихователь-методист: Нині як ніколи гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами. Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову.

Завдання 1

Вихователь-методист: Патріотизм - це інтегральна якість особистості. Давайте спробуємо визначити завдання патріотичного виховання дошкільників, керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти.Для цього утворимо сім робочих груп за кількістю освітніх ліній, використовуючи

кольорові фішки:

червона - освітня лінія «Особистість дитини»;

жовта - освітня лінія «Дитина в соціумі»;

зелена - освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»;

синя - освітня лінія «Дитина у світі культури»;

фіолетова - освітня лінія «Гра дитини»;

коричнева -освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;

жовтогаряча - освітня лінія «Мовлення дитини».

Утворені групи педагогів працюватимуть над визначенням завдань щодо

патріотичного виховання дітей дошкільного віку за схемою відповідно до змісту кожної освітньої лінії. (Робота у групах.)

Вихователь-методист: Ми визначили завдання, реалізуючи які, можна сформувати повноцінну, національно-свідому особистість, громадянина-патріота України.

Завдання 2

Вихователь-методист: Патріотичне виховання як цілісна система грунтується на фундаментальних принципах. У вас на столах лежать картки, на яких записано загально-дидактичні принципи. З них треба вибрати ті принципи, які забезпечать найефективнішу організацію патріотичного виховання, і створити схему «Принципи патріотичного виховання». Презентуючи обрані принципи, потрібно розкрити їх зміст та аргументувати вибір.

Висновок: Кожен з перелічених принципів патріотичного виховання більшою чи меншою мірою стосується всіх напрямів виховання. Ці принципи є методологічною основою організації патріотичного виховання.

Завдання 3

Вихователь-методист: Різні форми та методи виховання дітей дошкільного віку забезпечують засвоєння ними знань про рідний народ, Батьківщину і на цій основі дають змогу розвивати національні риси і якості підростаючого покоління. Зараз вам потрібно визначити ті методи і форми організації патріотичного виховання, які, на вашу думку, найефективніше забезпечать очікуваний результат (педагоги працюють з картками, утворюючи схему «Форми та методи організації роботи з патріотичного виховання»).

Вихователь-методист:Патріотичне почуття за своєю природою інтегральне, воно об’єднує всі якості особистості: моральні, трудові, розумові, естетичні тощо. Тож його формування передбачає всебічний вплив на особистість для отримання очікуваного результату. А зараз пропоную створити модель патріотичного виховання як інтегрованої системи, керуючись схемою «Патріотичне виховання як інтегрована система». Для цього слід утворити

робочі групи, кожна з яких буде працювати над своєю складовою моделі. (Роздає кожному педагогу картку із зазначеним напрямом виховання: розумове, фізичне, громадянське, правове, екологічне, трудове та естетичне виховання). Завдання для педагогів - розкрити сутність кожного напряму виховання у системі патріотичного виховання. По закінченні роботи кожна група презентує свою складову створеної моделі. Всі схеми вивішують на великому аркуші і у результаті утворюють «Модель патріотичного виховання».

Презентація моделі патріотичного виховання

Вихователь-методист:Виховання у дитини свідомого патріотизму неможливе без розумового виховання. Адже це - діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення дітей з метою прищеплення культури розумової праці. Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань, але не зводиться до їх нагромадження. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини.

Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення:

ü до природи рідного краю, рідної країни;

ü до людей, які живуть в рідній країні;

ü до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

ü до державного устрою.

Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньої діяльності з дітьми, і кожен зробить свій внесок в соціалізацію особистості кожної дитини за умови врахування особливостей її розвитку.

Найважливіша складова потенціалу нації - здоров’я і фізична підготовка дітей. Основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства. Збереження та зміцнення здоров’я кожного малюка, формування відповідального ставлення до здоров’я як найвищої індивідуальної та суспільної цінності є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу.

Фізкультурно-оздоровча робота у дошкільному закладі включає різні види діяльності. Найбільш актуальними для патріотичного виховання є заняття у Козацькій школі. Козацька педагогіка - феноменальне явище і складова української етнопедагогіки, яка зберегла, передаючи з покоління до покоління, найкращі духовні цінності народу:

ü досвід виховання, формування і навчання особистості;

ü любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ціннісне ставлення до Батьківщини - України;

ü шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

ü непохитну відданість ідеям, принципам народної моралі, духовності - правдивість і справедливість, скромність і працьовитість тощо;

ü турботу про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, рідного краю;

ü цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму.

Вагомою складовою роботи Козацької школи є краєзнавчо-туристична

діяльність. Це досить різноманітна, інтегрована робота, яка створює найбільші можливості для розв’язання оздоровчих, навчальних, виховних завдань.

Одним із критеріїв і результатів патріотичного виховання є громадянськістьособистості.

Патріотизм постає як глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетності до її історії, традицій, культури, вболівання за її майбутнє.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Старших дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв’язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, прищеплюють інтерес до родинних і народних традицій.

Формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру. У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти зазначено, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо. Вони мають свою культуру, звичаї, мову. Діти мають усвідомлювати, що всі народи світу прагнуть миру і щасливого життя, процвітання рідної країни і всієї планети, турбуються про майбутнє дітей.

Важливим напрямом патріотичного виховання є правове вихованнядітей, яке полягає у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової поведінки. Правове виховання передбачає ознайомлення дітей старшого дошкільного віку зі змістом їхніх прав, розвиток критичного ставлення до спроб їх порушити (використання авторитарного стилю спілкування, приниження гідності тощо).

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Саме в цей період становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки й моральні якості особистості, зокрема:

ü почуття власної гідності - дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;

ü почуття сорому - виявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини - спочатку під впливом зауважень дорослого на кшталт «Як тобі не соромно!», а в старшому дошкільному віці почуття сорому поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким - «Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»).

ü почуття обов’язку - виявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке дитина 3–4 років відчуває при схваленні дорослим її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення (у 5–6 років), у дітей 6–7 років почуття обов’язку є мотивом їхніх учинків, переживається глибоко, стає стійким. Це почуття впливає на поведінку, спонукає до вияву турботи про товаришів, чуйності, симпатії, відповідальності, сприяє подоланню егоїстичних тенденцій у поведінці.

Формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів - важливий напрям у вихованні патріотичної особистості. При ознайомленні з природою рідної країни слід акцентувати увагу дітей на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти отримують уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна одразу визначити Україну - «Без верби і калини нема України», які квіти квітнуть на українських полях і луках - кульбабки, волошки, маки. Необхідно виховувати у дітей бажання не лише помічати красу рідної природи, а й зберігати та примножувати її, адже це - найголовніше завдання екологічної освіти. Саме тому з дітьми старшого дошкільного віку слід організовувати такі акції і проекти, як «Екологічний десант», «Турбота про природу» тощо.

Перш, ніж людина навчиться працювати на благо Вітчизни, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Трудове виховання- цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Його завдання полягає у формуванні в дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Дитяча праця, на думку Софії Русової, є основою виховання. Старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов’язку.

Одним із засобів патріотичного виховання є ознайомлення дошкільників із творами образотворчого мистецтва та видатними українськими художниками. При ознайомлені дітей з творами побутового й історичного жанру, в яких відтворені події та сцени з повсякденного життя, казок, билин, потрібно звертати увагу на час, коли відбувається подія, місце, де вона розгортається, взаємини між дійовими особами. Картини дають змогу показати дітям традиції, побут, спосіб життя наших предків, знайомлять дітей з історичними подіями та національними героями.

Естетичне виховання - педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. Саме у складному вимірі цілісності, єдності прекрасного, у багатоманітності його національних вимірів особистість знаходить місце для реалізації свого художнього потенціалу. Велике значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності.

Ще одним важливим напрямом роботи з виховання любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Насамперед слід ознайомлювати дітей з тими людьми, які прославили нашу країну - композиторами, письменниками, винахідниками, вченими, мандрівниками, філософами, лікарями (на вибір вихователя).

Діти мають знати, що український народ - один з найпісенніших народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце посідає пісня, яка відображає визначні історичні події, героїчну боротьбу проти соціального і національного гноблення, розкриває глибину української душі, передає впевненість і надію на майбутнє. Тож варто з дитинства прищеплювати любов до української народної пісні, адже виховання у дітей естетичних почуттів має велику гуманістичну мету - виховання щирості душі, доброти та доброзичливості. Людина, яка вміє бачити та розуміти прекрасне, не зможе спотворити красу.

Висновки до другого розділу - №1 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №2 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №3 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №4 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №5 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №6 - открытая онлайн библиотека

Додаток Е

Дидактичні ігри Висновки до другого розділу - №7 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №8 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №9 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №10 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №11 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №12 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №13 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №14 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №15 - открытая онлайн библиотека

Додаток Ж

Добірка художньої літератури з патріотичного виховання для старших дошкільників

Висновки до другого розділу - №16 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №17 - открытая онлайн библиотека

Висновки до другого розділу - №18 - открытая онлайн библиотека Висновки до другого розділу - №19 - открытая онлайн библиотека

Додаток З

Інтегроване заняття для старшої групи

Тема: «Україно! Краю милий! Ми всі твої доньки й сини»

Мета: розширювати уявлення про Україну, в доступній формі продовжувати ознайомлювати дітей з державними і народними символами України, символічним значенням кольорів прапора та знака Тризуба, збагатити уявлення про народні ремесла; прищеплювати почуття гордості за свою Україну, за свій народ, за свою мову, розвивати зв’язне мовлення дітей, вміння змістовно висловлювати свої думки, міркувати, виховувати патріотів своєї України.

Матеріали: зображення державних і народних символів України, вироби народних майстрів, карта України, інтегровані картки, глина, серветки.

Хід заняття:

1.Ігрова ситуація.

Дзвінок із мобільного телефону від хлопчика з Німеччини з проханням до дітей розповісти про свою країну, головне місто.

Вихователь. Діти, всі ви, звичайно, знаєте, як називається та країна, де ми з вами народилися і живемо. Ану всі разом дружно скажемо: «У кра-ї-на!».А щоб гарно розповісти про свою країну, ми вирушимо в подорож.

2. Імпровізована екскурсія Україною.

Вихователь. А що таке Україна? Давайте скажемо про неї словами вірша, який ви знаєте.

Дитина. Україна - рідний край,

Поле, річка,синій гай.

Любо стежкою іти -

Тут живемо я і ти!

Вихователь. Подорожуватимемо по Україні пішки, як ходили наші діди-прадіди. Згодні, діти? Нумо, рушаймо ! А в дорогу ми візьмемо з собою вірші, українські пісні та гарний настрій.

Діти і вихователь підходять до карти України (у формі дерева).

Вихователь. Народ склав багато прислів’їв про рідну землю – про рідну Україну. Скажіть, які ви знаєте.

Діти. «Люби і знай свій рідний край», «За рідний край життя віддай», «Україна рідненька, як батько і ненька».

Вихователь. Які міста ви знаєте? В якому місті виживете? Як називається столиця України?

Вихователь. А зараз візьміть листочки, на яких написані міста України і покажіть це міста на карті.

Вихователь: Пограємо в гру «Такі різні слова».

Мета: закріплювати знання дітей про те,що в словах є різна кількість звуків, учити знаходити довгі та короткі слова.

Діти стоять у колі на килимі. Вихователь починає промовляти слова, діти чітко повторюють їх та визначають, довге слово чи коротке. Якщо довге – стоять, якщо коротке – присідають.

Слова: народ, країна, Батьківщина, українець, національність, мова, герб, прапор, лелека, край.

Вихователь. Діти, ми вже говорили, по чому впізнають українців у всьому світі?

Діти. По наших вишивках, по нашому українському національному одязі.

Вихователь. Так, правильно, а ще кожна країна має державні і народні символи, за якими впізнають її в усьому світі. Державні – Державний прапор, Державний герб, Державний гімн. Народні – верба, калина, хліб, вишита сорочка і рушник, барвінок, віночок. Ось вони перед вами. Розглянемо наш герб – Тризуб.

Вихователь. Ось ви бачите золотий тризуб на синьому тлі. Тризуб має давню історію. Послухайте давню історію.

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу

найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син,завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів ім’я Гімн. І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

-Діти, а ви знаєте яку загадку ховає в собі Тризуб? А його можна прочитати? Хочете побачити як? ( діти пробують прочитати слово ВОЛЯ у Тризубі)

- Якої форми наш прапор?Які кольори на прапорі?Що вам нагадує жовтий колір?

Діти. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, хліба, зерна, що дарує всім життя. Жовтий колір - ще й колір сонця. Без сонячного тепла не дозрів би хліб, не жили б ні люди, ні рослини.

Вихователь. А що вас нагадує синій колір?

Діти. Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А ще це колір цариці-води, без якої теж не визрів би хліб, не б життя.

Вихователь. Де ви зустрічали зображення наших державних символів: герба та прапора? (На грошах, на урядових будинках, по телевізору, на спортивних змаганнях).

Вихователь. А тепер, діти, я вам розповім ще про один символ нашої держави – про гімн. Гімн – це урочиста пісня. Гімн звучить під час відзначення державних свят, вшанування переможців на спортивних змаганнях. Гімном розпочинає і закінчує свою роботу радіо. Коли звучить гімн, треба встати і стояти слухати чи співати гімн. Музику до нашого гумну написав М. Вербицький на слова вірша П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Зараз всі встанемо і послухаємо державний гімн України. (Звучить запис гімну України)

Молодці, а зараз відгадайте загадки

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(Калина)

В мене є великий хист:

Я співаю, як артист.

Спів той радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

(Соловей)

Сплелися у коло

Усі квіточки з поля.

Барвисті, душисті,

В стрічках шовковистих.

І кличе в танок

Український…

(Вінок)

Говорить доріжка -

Два вишитих кінця:

«Умий своє личко,

Щоб грязюка зійшла,

Щоб мене не забруднити,

Треба вчасно лице мити».

(Рушник)

Усе це - українські народні символи.

Зупинка із народнми ремеслами України.

-Діти, які народні ремесла ви знаєте? Давайте розглянемо вироби народних умільців і назвемо їх.

- Які ремесла вам відомі, а які нові?

Наш народ вміє не тільки працювати, але і відпочивати. Ось ми підійшли до зупинки із українськими святами. Давайте назвемо свята.

- Діти, а ви знаєте, що усі свята поділяються на календаро-обрядові, сімейні і державні. Давайте спробуємо розділити свята, які ми знаємо.

Вихователь. Тепер ви зможемо розповісти іноземцю про нашу державу?

А давайте спробуємо, в цьому нам допоможуть індивідуальні картки, які лежать перед вами. (Складання розповіді «Україна – це..»)

Вихователь.

Підсумок заняття: діти чи сподобалась вам наша подорож? Які державні символи ви знаєте? Тепер ви зможете розповісти іноземцям про нашу державу?

Додаток И