Управління школою. Функції управління та функції керівників школи

Основними функціями управлінської діяльності є педагогічний аналіз стану навчально-виховного процесу в школі, планування роботи, організація діяльності школи, внутрішкільний контроль та регулювання життєдіяльності колективу школи.

Цикл управління школою розпочинається з педагогічного аналізу роботи за попередній період та оцінки її ефективності, а саме: що дала певна діяльність керівникам, учителям; що нового з'явилося в діях педагогів, житті класів, учнів; як проведена робота сприяла вихованню в учнів національної свідомості й високоморальних якостей; які помилки були допущені керівниками; наскільки оптимальним був контроль; чи своєчасним було регулювання процесу. Функція педагогічного аналізу закладає основи для здійснення планування.

Планування - основний визначальний момент управління, який означає проектування навчально-виховного процесу і процесу керівництва ним, визначення мети й завдань.

Організація внутрішкільного управління є наступною функцією - це приведення в дію управлінського рішення, утілення плану в житія. Ця робота складається з вибору найдоцільніших форм і методів залежно від термінів виконання, розстановки виконавців, їхніх ділових якостей і досвіду та надання настанов.

Контроль - один з головних засобів забезпечення надійної й достовірної інформації про стан навчально-виховної роботи. При проведенні контролю потрібно дотримуватися взаємозв'язку і взаємопогодженості форм і часу зі змістом навчально-виховного процесу, диференційованого підходу до об'єктів, всебічності й глибини охоплення об'єкта контролю, систематичності й послідовності, перевірки виконання й гласності, динамічності форм і методів, залучення до контролю громадськості. Сьогодні потрібне глибоке вивчення навчально-виховного процесу, проникнення в суть взаємодії вчителя й учнів, діагностика рівнів активності учнів у навчанні, праці та спілкуванні й надання своєчасної допомоги організаторам навчально-виховного процесу, внесення корективів у їхню діяльність.

Регулювання - підтримання об'єкта управління на необхідному рівні, перевід його в якісно новий стан. Демократизація в процесі регулювання проявляється в тому, що керівник залучає вчителів і учнів до збору та аналізу інформації про стан навчально-виховного процесу. Регулювання буває оперативне (оперативні наради при директорові, заступниках), тематичне (виробничі наради, педагогічні ради), підсумкове (педагогічна рада за підсумками навчального року, семестру, конференції). Функції управління виступають в організаційній єдності, випадання однієї з функцій негативно впливає на перебіг управлінського циклу або призупиняє його виконання.

Безпосереднє управління середньою загальноосвітньою школою як державною установою здійснює ії директор, який призначається на посаду органом державного управління. Його обов'язки чітко визначені в Положенні про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад (Освіта, 1993, 3 вересня), де вказано, що директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики, розпоряджається шкільним майном і коштами в установленому порядку, затверджує кошторис та його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в банках, розпоряджається кредитами, видає накази та розпорядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу, організовує і контролює навчально-виховний процес, відповідає за якість роботи педагогічного колективу, охорону дитинства і праці, створює умови для позакласної та позашкільної виховної роботи, призначає і звільняє своїх заступників і педагогічних працівників, затверджує їхні посадові обов'язки та правила внутрішнього розпорядку (разом із профспілковим комітетом), створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, несе відповідальність за свою діяльність перед колективом школи, батьками, місцевими органами влади. Успіх управління школою залежить від позиції директора, стилю його роботи, компетентності, переконаності в необхідності демократизації управління. Директор-демократ усвідомлює потребу в шкільній раді, терплячий до критики, уміє вести діалог, не протиставляє себе колективу, спирається на колективну думку, діє обдумано і послідовно. Таким директором, відомим в Україні був, Гоголь Володимир Васильович (ЗОШ №12, м. Рівне). Він самостійний у прийнятті рішень, творчий в розв'язанні педагогічних завдань, ініціативний в керівництві навчально-виховним процесом. Нормативність і мистецтво, дотримання мети, науковість і творчість - ось якості цього директора школи, який очолював обласну раду директорів та школу десятки років.

Прикладом демократичного стилю управління навчально-виховним процесом була діяльність директора Мізоцької середньої школи на Рівненщині М.Я.Овсійчука, який головною лінією своєї діяльності як керівника вважав створення необхідних умов для ініціативи, творчості вчителів, підвищення їхнього професіоналізму. Колективні форми роботи, самоосвіта, факультатив "Людинознавство", науково практичний семінар "Творча особистість. Як її виховувати?" - ця та інша робота сприяли досягненню високих навчально-виховних показників у школі.