Екологічні основи раціонального природокористування

154. Природоохоронне виховання, освіта та культура.

Екологічне виховання - невід'ємна складова навчально-виховної роботи,спосіб впливу на почуття людей, їх свідомість, погляди і уявлення. Але будь-яке виховання, в тому числі екологічне, повинне ґрунтуватися на освіті, насамперед екологічній. Мета освіти - формування фізичного та психічного, духовного здоров'я людини і всього суспільства. Освіта сама по собі не гарантує захисту від нерозумного, а то і злочинного ставлення до природи, а отже, і до людей. Свідомість людини - безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті. Екологічна освіта охоплює сферу знань, умінь і навичок, необхідних для дбайливого відношення до природного середовища. Вона - основа професійної підготовки фахівців у будь-якій сфері, зв'язаній, навіть побічно, із природою. В цьому процесі важливі певні принципи.

Принцип загальності - означає, що екологічна освіта та виховання повинні охоплювати все суспільство з урахуванням індивідуальних особливостей - вік, стан психіки, зокрема темпераменту, освітній ценз, інтереси та стимули різних груп соціально-професійних категорій населення.

Принцип комплексності екологічної освіти та виховання, як принцип загальності, має правові (юридичні) і методичні аспекти.

Екологічне виховання, освіта - єдиний процес впливу на свідомість людей і він повинен здійснюватися в комплексі, з врахуванням науково обґрунтованих методичних вимог.

Принцип безперервності - зобов'язує всіх суб'єктів діяльності в сфері екологічної освіти та виховання забезпечити узгоджений процес на всіх ступенях освіти та виховання - дошкільного, шкільного, вузівського і післядипломного, чого вимагають Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Концепція екологічної освіти та виховання в Україні".

Природоохоронна освіта і виховання - це проблема першочергового значення, без якої неможливо поліпшити стан навколишнього природного середовища.

Екологічні проблеми в сучасних умовах переходу суспільства до ринкової економіки викликали кризу моральності, а екологія і моральність взаємообумовлені. Тому екологічні проблеми необхідно розглядати у взаємозв'язку з моральним вихованням. Ця проблема ставиться не вперше. Великий внесок в розвиток теорії морального виховання в процесі спілкування з природою зробили відомі діячі педагогічної науки та освіти - К.Д. Ушинський, В.Г. Городників, В.А. Сухомлинський.

Виховання та освіта з питань екології, охорони природи є важливим елементом загальної екологічної підготовки майбутніх фахівців, у тому числі вчителів гуманітарних, фізико-математичних, біолого-географічних, економічних та інших спеціальностей. Для підвищення рівня екологічної поінформованості, кваліфікованості сучасних фахівців - педагогів, інженерів у навчальні плани всіх вищих навчальних закладів будь-якого профілю введені курси: "Актуальні проблеми охорони природного навколишнього середовища", "Основи екології", "Екологія і раціональне природокористування" та інші, які вивчають екологічні проблеми в тісному зв'язку із суспільними, психолого-педагогічними, загальноосвітніми дисциплінами, що базуються на знаннях історії, географії, біології, хімії, фізики, інших наук.

Курс "Охорона природи" почали викладати в Україні на початку 50-х рр. в Одеському університеті. Про необхідність такої дисципліни для всіх вищих навчальних закладів йшла мова вже в 1959 рр., а в 1961 було прийняте рішення про його факультативне вивчення не тільки в університетах, педагогічних, медичних, технічних вузах, а й в сільськогосподарських, юридичних, економічних. У 1970 р. були затверджені програми обов'язкового курсу "Охорона природи" для педагогічних інститутів і для факультетів спеціальностей "Біологія і хімія", "Дошкільна педагогіка", "Педагогіка і методика початкового навчання". Тепер це загальнообов'язковий нормативний предмет у всіх вищих навчальних закладах для всіх спеціальностей. Проблеми охорони природи відбиваються в наукових дослідженнях педагогічних та інших навчальних закладів з напрямків: "Методика організації і проведення масових природоохоронних заходів в школі", "Природа як метод естетичного виховання", "Охорона природи і школа" тощо.

Задача 179

Чи буде шкідливою сумарна дія SO2 та NO2, якщо їх концентрація на рівні C1(SO2) та C2 (NO2) ?

Дано:

C1(SO2) = 0,01 мг/м2

C2 (NO2) = 0,016 мг/м2

G н.п. = ?; G р..з. = ?; G м.р. = ?

Рішення:

ГДК н.п. (SO2) = 0,05 мг/м2

ГДК н.п. (NO2) = 0,04 мг/м2

ГДК р..з. (SO2) = 10 мг/м2

ГДК р..з. (NO2) = 2 мг/м2

ГДК м.р (SO2) . = 0,5 мг/м2

ГДК м.р. (NO2) = 0,085 мг/м2

Сумарна дія речовин для населених пунктів не буде шкідливою.

Сумарна дія речовин для робочої зони не буде шкідливою.

Максимально разова сумарна дія речовин не буде шкідливою.

Задача 204

До водойми санітарно-побутового призначення надходить Q, м2/годину стічної води. У воду потрапляє щогодини G, тривалентного миш’яку. Яка концентрація C, мг/л миш’яку буде у воді і чи небезпечна ворна?

Дано:

G = 6 г/годину

Q = 200м2/годину

C1= ?

Рішення:

ГДКAS3=0,05 мг/л

Відповідь: концентрація миш’яку у воді, яка складає 0,03 мг/л вважається безпечною.

Задача 229

Розрахуйте кількість сечовини, фосфатшлаку мартенівського та сульфату калію, які необхідно внести восени у вигляді основних під капусту на площі 0,005 га.

Дано:

Площа = 0,005 га

Культура, режим внесення Середня норма поживних елементів під культури, кг/га   Мінеральні добрива Вміст споживних елементів у мін. добр. %
N2 P2O5 K2O N2 P2O5 K2O
Капуста, основний 75%       Сечовина Фосфатшлак мартенівський Калію сульфат   19-30       58-62

Рішення:

m (N2) = 0,75×15 кг/га × 0,005 га = 0,06 кг

m (P2O5) = 0,75×15 кг/га × 0,005 га = 0,06 кг

m (K2O) = 0,75×15 кг/га × 0,005 га = 0,06 кг

Відповідь: під капусту на площу 0,005 га у вигляді основного добрива необхідно внести сечовини – 0,29 кг., фосфатшлаку мартенівського – 0,24 кг., калію сульфату – 0,10 кг.

Задача 254

Промислове підприємство розмістило відходи виробництва масою Мл на відстані 10 км від адміністративних меж населеного пункту. Визначити розмір платежів за розміщення відходів. Коефіцієнт кратності за понадлімітне розташування відходів Кn = 2.

Дано:

Нбі = 0,1 грн/тонна

Клас небезпечності відходів V

Мл = 500 тон

М = 1000 тон

Ко = 1,0

Ке = 0,7

Кn = 2

Кm = 1

Прв=?

Рішення:

Мni = М – Мл

Мni = 1000-500=500 тон

Відповідь: розмір платежу за розміщення відходів складає 105 грн.
ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейцев Ю.Ю., Пустовойт М.А. Экологическая экспертиза, право и практика. К., 1992. – 152 с.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підруч. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.

3. Введение в экологию / Ю.А. Казанский, И.И. Крышев, Н.С.Работнов и др. – М.: Изд. АТ, 1992. – 112 с.

4. Гавриленко Б.Б. Соціальна екологія: Навчальний посібник. – Запоріжжя.: Дике Поле, 2001. – 240 с.

5. Корсок К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навч. Посібник, - 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 240 с.

6. Методичні вказівки по курсу з дисципліни «Основи промислової екології». – Запоріжжя, ЗДТУ. – 75 с.

7. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 191. – 319 с.