Ознайомлення з робочим рядком

- Я маю два малюнки: на першому - букви різного розміру, написані по всій площині зошита; на другому - всі букви однако­вого розміру, написані у робочому рядку.- На якому малюнку вам легше прочитати запис? (На другому)- Як ви вважаєте, чому? (Букви всі одного розміру і написані в одному рядку.)- З яких же ліній утворився рядок? (Верхньої і нижньої робо­чої лінії)- Чому вони називаються «робочі»? (Ми будемо працювати саме на них.)- Наш рядок теж називається «робочим рядком». Здогадалися чому?- Давайте ще раз покажемо верхню та нижню робочі лінії, ро­бочий рядок.

Практичне завдання. Робота в сітці зошита

Виконання вправ для розвитку окоміру та вільної орієнтації учнів у зошиті (в косу лінію).

1) Постав крапки за зразком на нижній робочій лінії (рис. 5а).

2) Постав крапки за зразком на верхній робочій лінії (рис. 5б).

3) Постав крапки за зразком. Зверни увагу: вони знаходяться на середині робочого рядочка (рис. 5в).4) Постав крапки за зразком. Зверни увагу: вони знаходяться близько до середини робочого рядка (рис. 5г).- А зараз ми будемо вчитися писати на верхніх та нижніх ро­бочих лініях, утворюючи короткі та довгі горизонтальні лінії.Горизонтальними називаються лінії, що проводяться зліва на­право (вчитель демонструє на дошці).

3 Підготовка до роботи в зошиті

- Щоб красиво і правильно написати в зошиті, нам потрібно згадати вимоги до посадки під час письма, правила тримання руч­ки та розміщення зошита.

Зошит свій я розгортаю,Навкосець його кладу.Ручку правильно тримаю,-Все у мене до ладу.

Сяду прямо, не зігнуся,До роботи я беруся.

Вправи з ручкою

5 Письмо горизонтальних ліній у повітрі на рахунок раз

Робота у прописах на с. 6 (чотири рядки)

1) Аналіз завдання першого рядка

- Що ви бачите у першому рядку? (Горизонтальні лінії)- Зверніть увагу на те, що це короткі горизонтальні лінії.- Згадайте, де можна побачити такі лінії у житті? (Дорожня розмітка)- Утворіть свою дорожню розмітку на першому рядку вашого зошита.

2) Самостійна робота на другому рядку зошита

3) Аналіз завдання третього рядка

4) Самостійна робота на четвертому рядку

4) Самостійна робота на четвертому рядку

ФізкультхвилинкаПід берези, під дубки Заховалися грибки. Поливали їх дощі, Щоб смачні були борщі. червоних шапочках Мухомори в крапочках. Хай вони собі стоять Ми не будем їх чіпать Краще будем танцювать.Звучить музика, учні виконують довільні рухи.

V.Узагальнення вивченого матеріалу

Виконання завдання на останньому рядку зошита

- Зверніть увагу на останній рядок. Які лінії зображено? (Го­ризонтальні, короткі та довгі)

- У якій послідовності вони зображені? (Вони чергуються.)- Виконайте завдання останнього рідка самостійно2 Розфарбовування- Дістаньте малюнок, на якому різними видами ліній зобра­жено предмети. Розфарбуйте ті малюнки, предмети на яких зобра­жені кривими лініями.

3 Вправа на безвідривне письмо (с. 8)- Жуку необхідно перелетіти через річку. Намалюйте, як ле­тів жучок. Намагайтеся провести лінію, не відриваючи олівця від сторінки.

VI. Підсумок уроку- З якими лініями ви сьогодні ознайомилися?- З якими ще лініями ви зустрічалися сьогодні на уроці?- Що вам найбільш запам’яталося?- Що сподобалося?- Які завдання вам здалися важкими?

Модуль 1.

Самостійна робота 7

Тема: Робота над подоланням неправильної вимови звуків Вплив діалектного оточення на вимову звуків. Прийоми наслідування, спостереження за артикуляцією звуків мовлення, їхнє активне голосне артикулювання. Збагачення словникового запасу учнів. Активізація словникового запасу учнів під час моделювання і конструювання звукової та складової будови слів. Робота над реченням та зв'язним висловлюванням. Вправи на розвиток уміння правильно сприймати емоційно-оцінну інформацію висловлення. Розвиток уміння розуміти значення загального тону (підвищення, пониження), уповільнення, прискорення темпу, регулювання сили голосу, формування на цій основі власного інтонування речень у тексті під час читання і в усному діалозі. Методика опрацювання тексту та сюжетного малюнка.

Кількість годин: 2 год.

Знати: Причини неправильної вимови звуків, діалектні особливості даної місцевості

Вміти: застосовувати прийоми подолання діалектного впливу

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія, К.»Вища школа»,1997.

Дудик П.С. Украхнська мова.-К., «Вища школа», 1993, – с.30

План:

Причини неправильної вимови звуків

Прийоми, що забезпечують подолання орфоепічних помилок .

Збагачення словникового запасу учнів. Активізація словникового запасу учнів під час

моделювання і конструювання звукової та складової будови слів.

Робота над реченням та зв'язним висловлюванням.

Вправи на розвиток уміння правильно сприймати емоційно-оцінну інформацію висловлення.

Розвиток уміння розуміти значення загального тону (підвищення, пониження), уповільнення, прискорення темпу, регулювання сили голосу, формування на цій основі власного інтонування речень у тексті під час читання і в усному діалозі.

Методика опрацювання тексту та сюжетного малюнка.

Методичні рекомендації

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект.

2. Занотуйте діалектні особливості нашого регіону

3. Доберіть практичний матеріал (скоромовки, віршики тощо, зразки малюнкового та друкованого диктанту) для подолання орфоепічних помилок у мовленні учнів

4.Доберіть вправи на розвиток уміння правильно сприймати емоційно-оцінну інформацію висловлення.

5.Потренуйтеся читати тексти , зберігаючи необхідну інтонацію

Запитання для самоперевірки:

Назвати причини помилок у мовленні учнів.

Назвати основні фонетичні помилки, пританманнів нашій місцевості

Продемонструвати правильність вибору вправ (ділова гра)

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

Оцінка якості добору та проведення практичних вправ.

Робота над подоланням неправильної вимови звуків.

До школи учні приходять уже зі сформованими деякими уміннями і навичками , і це не означає, що вони правильні, адже на мовлення учнів має вплив оточуючих однолітків, дорослих, мовлення котрих не є бездоганним. Це стосується і помилок у вимові звуків. Вчитель , приступаючи до вивчення звуків та букв, що їх позначають повинен знати, які причини помилок у звуковому мовленні, - особливості тієї місцевості, де він працює та правильні орфоепічні вимоги.

Причини помилок у вимові звуків :

- фізична вада ( заяча чи вовча губа - подолати вчителеві наслідки хвороби неможливо; шепелявість чи гаркавість – подолати вчитель може допомогти)

- вплив графіки та орфоепію ( вплив читання на звукову вимову : грається, у клітці – на перших етапах навчання читанню к –лі-т-ці_

- вплив діалектного оточення на мовлення

Наприклад, ми перебуваємо в умовах білінгвісттики , коли вплив російської мови на наше мовлення надто велике . І саме ця причина е найсерйознішою перепоною на шляху до правильної вимови.

Вчитель повинен над подоланням недоліків у вимові працювати з першого класу, з навчання добукварного періоду , а особливо інтенсивно з букварного_ саме в цей період учні знайомляться зі звуками та буквами, що їх позначають, тому велике значення має такий прийом як детальний опис вимовляння кожного звука і спостереження за артикуляцією кожного звука( спостерігати можна за вчительським вимовлянням , товариш по парті, врешті – реш був такий прийом як вимовляння перед дзеркалом . Поміркуйте, чому його зараз не застосовують ?)Після спостереження , звичайно ж, буде прийом наслідування (можна застосовувати і в індивідуальній роботі )

Здійснюється і робота по подоланню мовних вимовних помилок, а для цього слід проводити орфоепічні хвилинки. Їх можна провести такими прийомами :

- причитування скоромовок : На дворі трава, на траві дрова

- виучування віршиків : Білий падає сніжок , заміта доріЖкиЮ вибіг зайчик погулять, заморозив ніЖки

- чистомомок : Фет-фет-фет, дружно ми пішли в буфет

Фір-фів=фір – там ми випили кефір

- показ малюнків( предметних, учні правильно їх називають ( гуси,

дзиґа, Гаваяк варіант причитування слів – слова на картках, які намалювати не можна

- складання таблиць, асоціативних розповідей (Газдиняспускалася зганкуз кошикомагрусу. Вгорікричала ґава, гули ґедзі, ґелкотали гуси .Задивилася, заслухалася, перечепилася обгирлигу, закрутилася,як дзиґа. Гвалт нема ґудзика , гуля )

- вправи з наголошування ( таблиці на тиждень.вправляння),

- асоціативних розповідей Дочка українськогонароду11 чи 14зробилапомилку у вимовіслів:кропива, дрова, кілометр,за це отрималазавдання :на уроках писанняповторювати ці слова.Черговий гуртожиткуповинен перевіритивиразну вимову слів та ознакиправильного читання)

Організація орфоепічних хвилинок:скласти план помилок у вимові і по черзі повторювати, добираючи нові прийоми

Помилки : ненаголошені Е-И; О-у ; хв.-ф: дз, дж; дзвінкі та глухі в середині та кінці слова; тверді Ж.Ч.Ш ; Г-Г; ться, шся

Чапля чапа до водички, в неї чорні черевички.Чистий дощик площу полоще. В кущах вітрище свище, кусає морозище

Демосфен із самого дитинства був кволим і хворобливим. Одного разу він побачив виступ відомого оратора Калістрата і, захоплений силою слова, присвятив увесь свій час вправам із красномовства, щоб з часом і самому стати оратором. Він улаштував собі в підземеллі кімнату для занять, де вчився акторської гри й зміцнював голос, а часто усамітнювався на два-три місяці, поголивши собі половину голови, щоб із сорому неможливо було вийти надвір, навіть якщо дуже захочеться. Неясну, шепеляву вимову він виправив, вкладаючи до рота камінці й читаючи напам'ять уривки з поезій, а голос укріплював бігом, розмовою на крутосхилах і тим, що, не переводячи дихання, промовляв декілька віршів або довгі фрази

Модуль 1

Самостійна робота 8

Тема: Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі.

Кількість годин: 2 год.

Знати: особливості навчання грамоти в малокомплектній школі

Вміти: будувати план - конспект в м/к школі

Література: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2010_1/10kissms.pdf

http://knowledge.allbest.ru/pedagogics/3c0a65635b3ad68a4d43a88421316d37_0.html Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.А. Чуйка,«Вища школа», 1975

План.

1.Організаційні питання навчання в м/к школі

2.Роль самостійної роботи у навчанні в м/к школі .

Методичні рекомендації:

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників,сайтів, занотувавши найголовніше у конспект.

2. Розгляньте зразок побудови конспекту в малокомплектній школі.

3.Доберіть завдання до уроку читання ( письма) за варіантами

Запитання для самоперевірки:

1.Як планується робота в м/к школі ?

2.Як організовується навчання самостіно працювати в 1 класі ?

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів, тестування

Особливості побудови навчально-виховного процесу в малочисленних школах

Істотні особливості навчально-виховного процесу у малочисленних школах зумовлені в

основному:- специфікою роботи у класах з малою наповненістю;- специфікою сільськогосподарського природного оточення, економічними, соціальними умовами, характерними для невеликих населених пунктів сільської місцевості. одного боку, це сприяє індивідуалізації навчання, диференційованому підходу до учнів. З іншого - різко зростає навантаження на кожного учня, який під час уроку постійно перебуває під контролем учителя і змушений багато разів відповідати на запитання. Одноманітні методи і прийоми, які нерідко застосовують різні учителі-предметники (а надто - один учитель, викладаючи по 2-3 навчальних предмети), призводять до емоційного перевантаження та швидкої втомлюваності учнів.Науковці стверджують, що тривалість самостійної роботи учнів у малокомплектній школі значно перевищує наявні оптимальні нормативи і становить від 43,1 до 83,9 відсотка навчального часу, тоді як для учнів 1-2-х класів вона не повинна перевищувати 25 хвилин, 3 - 4-х класів - 30 хвилин. Навчання тут супроводжується постійними додатковими зоровими, мовними та іншими подразниками, що вкупі із монотонною самостійною роботою негативно позначається як на розумовій працездатності учнів під час уроку, так і на рівні їхніх знань у цілому. Внаслідок цього знижується інтерес до навчання, воно стає важкою, малоефективною роботою Тому в умовах сільської малокомплектної школи слід використовувати різноманітні організаційні форми, методи, прийоми навчання, які б активізували розумову діяльність, допомагали ефективно реалізувати триєдину мету уроку. Особливого значення набувають інноваційні технології, які враховують особливості малокомплектних шкіл, інтерактивні методики навчання.Особливу увагу варто звернути на те, щоб учитель, який викладає по 2-3 і більше навчальних предметів, на всіх уроках використовував, зокрема, методичні прийоми, які відповідають тому чи іншому навчальному предмету.Домінантним залишається принцип диференційованого індивідуального підходу до навчання і виховання. З двох можливих форм диференціації навчально-виховного процесу - профільної та рівневої - у малокомплектній школі варто надавати перевагу рівневій, тобто внутрішній диференціації. Бажано використовувати групову форму навчання. Склад груп - динамічний, тобто учні можуть переходити з однієї групи в іншу. Крім того, багато які питання розглядаються колективно. На певних етапах уроку кожна з груп по черзі працює самостійно, і таким чином зменшується психологічний тиск учителя.

3.2 Майбутнє малочисленної школи: пріоритети розвитку

У роботі сільської малокомплектної школи чимало нерозв'язаних проблем. Справа в тому, що в малої

школи звичайно невелике приміщення. І в цьому приміщенні поруч один з одним живуть і малюки, і підлітки. Але при всьому цьому малюкам і підліткам потрібне різне середовище життя. Якщо для малюків краще, щоб приміщення, у якому вони знаходяться, було б м'яким, затишним, ніжним, то підлітки потребують більше простору, більше можливості «ламати і будувати». Ну, наприклад, зрозуміло, якщо в родині є малюк, то звичайно він на стіни своєї кімнати вішає малюнки з іграшками, ляльками чи машинками. А підліток уже вішає плакати рок-ідолів. Те, що цікаво підліткам, ще рано малюкам і часто просто руйнує стійкий світ молодших школярів, а те, що потрібно малюкам, обмежує простір, потрібний підліткам для розвитку.І тут виникає істотна проблема для малих шкіл: як у невеликому приміщенні ще й поєднати можливість загального активного життя різних поколінь та необхідність різних середовищ для їхнього розвитку? Не дивлячись на це, у невеликій школі набагато простіше, ніж у великій, відмовитися від традиційної системи оцінювання (і разом з нею від її численних негативних наслідків) просто через те, що дітей менше і, відповідно, менше необхідності всіх нівелювати і винаходити технологічну, однакову для всіх систему.У невеликій школі більше можливостей для словесного; змістовного оцінювання, підтримання, зворотного зв'язку з кожною дитиною. Учителі мають більше можливостей бути терплячими до дітей, їхньої поведінки, реальних проблем і складнощів дорослішання. У малій школі більше можливостей тісно спілкуватися з батьками, а не обмежуватися записами в щоденнику [17, 4].

Невелика кількість учнів у класах і в школі в цілому породжує і це одну проблему – соціально

психологічну. Мало дітей - мало спілкування, мало вибору, мало різномаїття в спілкуванні. У великих класах більше шансів «мирного співіснування» кількох лідерів: більше учнів - більше груп, більше можливостей вибору друзів чи подруг (посварившись з однією подружкою, дівчинка не залишається самотньою - є шанс знайти іншу), набагато різноманітніший вибір для формування досвіду спілкування з протилежною статтю... Усе це - істотна проблема. Оскільки саме досвід спілкування з однолітками, старшими і молодшими, дівчатками і хлопчиками стає у певному віці головним для школярів, і аж ніяк не навчання.

Але навчання в маленьких класах має свої «підводні рифи». Мала наповнюваність класів

традиційно позитивно сприймається (і батьками, і педагогами) як можливість більш якісної

організації індивідуального підходу до організації навчання і більш якісного навчання школярів. З одного боку, звичайно ж, це так - учителю простіше підготувати індивідуальні завдання різних рівнів кожному учневі в класі з 5-10 учнями, ніж у класі, де навчаються 30 дітей. Але справа в тому, що індивідуальний підхід - це не тільки індивідуально організоване співнавчання, а освіта взагалі - це не тільки індивідуальна навчальна робота. Ось і виникають проблеми.Коли в навчальній групі мало учасників, зменшується різноманіття в групі, набагато складніше створити атмосферу взаємного емоційного пошуку відповідей на складні питання, настільки необхідну для справжньої освіти. Адже відомо, що чим строкатіший колектив, тим корисніший він для росту кожного його члена. У гарному класі, як правило, є й інтелектуальні лідери, на яких можна рівнятися іншим; є емоційні лідери, які створюють потрібний настрій, атмосферу; є більш слабкі в навчанні учні, турбота про успіхи яких дуже корисна і в моральному і в навчальному плані для «завжди успішних» лідерів. Різноманіття думок, позицій, підходів, вражень - от що створює насичену атмосферу взаємного навчання. Усього цього важко досягти в невеликому класі.Крім того, у маленькому класі, як це не дивно, ще різкіше починають виявлятися відмінності дітей. Один інтелектуально сильний і рветься вперед, інший мислить у чотири рази повільніше, але глибше і не встигає за швидкістю проходження матеріалу першим; третій дуже слабкий у роботі а навчальним матеріалом і т.д. І якщо у великому класі така різниця нівелюється, зокрема, завдяки диференціації учнів на якісь групи, то в маленькому класі вона різко «виходить назовні».І тут у вчителя виникає проблема методу. Справа в тому, що вчителів у педінститутах учать працювати фронтально з великими класами чи індивідуально (один на один з учнем). Дуже рідко майбутніх педагогів озброюють засобами роботи з малими групами. І вже зовсім не зрозуміло, як працювати з класом, де ніяких груп не створиш. Стояти біля дошки і викладати матеріал у лекційному стилі, коли в класі сидять п'ятеро учнів, смішно. Посадити кожного учня носом у підручник і переходячи від одного до другого розмовляти індивідуально - теж погано. Деякі не витримають і кількох місяців такого «нудного навчання» Знову потрібні індивідуальні маршрути. У великій школі цю проблему можна розв'язати за рахунок створення профільних груп. А як бути маленькій школі, у якій ніяких груп не створиш? Педагоги малих шкіл, які намагаються впоратися із цими труднощами, стають на шлях інновацій, пошуків Інших способів організації навчального процесу, іншого способу організації життєдіяльності школи в цілому. Інколи малі школи опиняються в цих процесах попереду великих, адже саме життя змушує їх шукати інші шляхи організації навчання. Крім того, відомо, що чим організація менша, тим легше проводити в ній зміни.

Модуль1

Самостійна робота 9

Тема: Наукові основи методики розвитку мовлення дітей в період навчання грамоти. Взаємозв'язок розвитку мовлення з розвитком мислення. Вчення І.П. Павлова про типи мовлення і мовців.

Кількість годин: 2 год.

Знати: завдання і напрямки роботи з розвитку мовлення в початкових класах, розуміння

зв’язку мовлення і мислення, основні положення вчення Павлова про типи мовлення і

Знати: основи навчання грамоти, розуміти зв’язок мови з мисленням

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.- К.,»Вища школа».- 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.А. Чуйка.-«Вища школа».- 1975

Програма загальноосвітньої середньої школи, «Пояснювальна записка»

План:

Напрямки роботи з розвитку мовлення учнів

Вчення Павлова про типи мовлення і мовців

Методичні рекомендації:

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект.

2. Випишіть вимоги щодо розвитку мовлення з програми,(«Пояснювальна записка»)

3. Законспектуйте вчення І, Павлова про типи мовлення

Запитання для самоперевірки:

1 Що лежить в основі методики розвитку мовлення молодших школярів ?

2.В яких напрямках ведеться робота з розвитку мовлення?

3.Як пов’язується мова і мислення ?

4.Які типи мовлення і мовців визначає І.П.Павлов

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.