Основи кошторисного фінансування

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа - кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:

· вихідні - об’єктивно існуючі на даний період;

· похідні - визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);

б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.

Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та пос­татейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад норми видатків на охорону здоров’я на одного жителя. Постатейні нормативи відображають норми витрат у розрізі окремих статей.

Нормативи поділяються:

· за методом обчислення -

розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо);

розраховані на основі статистичних спостережень;

· за характером використання -

обов’язкові(встановлюються органами державної влади та управління);

факультативні(визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).

Кошторис - цеплановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли.

Види кошторисів:

а) індивідуальний - для кожної бюджетної установи;

б) загальний - по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);

в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;

г) зведений - обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтер­натах, дошкільних закладах і на централізовані заходи).

У процесі складання кошторису всі витрати можуть бути поділені на дві групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандарт­ною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг і діючих цін і тарифів.

Фінансування освіти

Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів такого фінансування лежать два показники:

· вихідний - кількість учнів;

· похідний - кількість класів.

Ці показники відображаються на дві дати - 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.

Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

· 1-9 класи - 30 учнів;

· 10-11 класи - 35 учнів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники кількості класів або учнів за такою формулою:

Основи кошторисного фінансування - №1 - открытая онлайн библиотека .

Система зарплати вчителів складається з трьох складових:

а) оплата навчальних годин;

б) доплата за перевірку зошитів;

в) додаткові доплати.

Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:

Основи кошторисного фінансування - №2 - открытая онлайн библиотека ,

де С - ставка зарплати вчителя. Встановлюється залежно від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

Кг - кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Нг - норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1-4 класи - 20 годин, 5-11 класи - 18 годин).

Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:

Основи кошторисного фінансування - №3 - открытая онлайн библиотека ,

де Нз - норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмета.

Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою тощо.

Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі - тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.

Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:

· освіта, номер диплома;

· кваліфікаційна категорія;

· предмет;

· навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1-4, 5-9, 10-11);

· сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;

· додаткові доплати (по кожному виду).

Підсумкова графа - загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).

Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин, - ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження - максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год.).

Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:

1) педагогічного персоналу;

2) адміністративно-управлінського персоналу;

3) обслуговуючого персоналу.

Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати.

Планування фонду оплати педагогічного навантаженняздійснюється на основі двох показників:

1) кількості педагогічних ставок;

2) середньої ставки зарплати.

Педагогічна ставка - це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження.

Кількість педагогічних ставок розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів - праця, фізкультура, іноземна мова.

Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів.

Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів - за січень - серпень і вересень - грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні - серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по да­ній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяця). За вересень - грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.

Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.

Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:

· за класне керівництво - середньорічна кількість класів на норматив доплати;

· за керівництво кабінетами - кількість кабінетів на норматив доплати;

· за ведення позакласної фізкультурної роботи - залежно від чисельності класів у школі.

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

· директор;

· заступники;

· організатори масової роботи.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників - від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.

Нарахування на зарплатувключають відрахування юридичними та фізичними особами таких розмірів внесків на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, а саме:

1) обов’язкове державне пенсiйне страхування:

· для роботодавців - 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

· для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

1 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень;

2 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату понад 150 гривень;

2) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, спричиненими народженням і похованням:

· для роботодавців - 2,5 % від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

· для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

0,25 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень;

0,5 % - для найманих працівників, які мають заробіт­ну плату понад 150 гривень;

3) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

· для роботодавців з 1 січня 2001 року - 2,0 %, з 1 липня 2001 року - 2,5 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

· для найманих працівників - 0,5 % суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

4) для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов’язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають:

· з 1 січня 2001 року - 5,5 %;

· з 1 липня 2001 року - 6,0 % суми оподатковуваного доходу (прибутку), у тому числі:

3,0 % - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, спричиненими народженням і похованням;

з 1 січня 2001 року - 2,5 %, з 1 липня 2001 року - 3,0 % - на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

5) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,розміри страхових внесків страхувальників обчислюються з 1 квітня 2001 року:

· для роботодавців відповідно до 1-20 класів професійного ризику виробництва - у диференційованому розмірі 0,2-13,8 % до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробіт­ної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

· для добровільно застрахованих фізичних осіб - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом - у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску.

Уфінансуванні дошкільних закладівіснують певні особливості. Планування фонду зарплати здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширеніше - 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами, виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

Система вищої освіти в Україні включає дві групи закладів:

· І-ІІ рівнів акредитації - коледжі, технікуми (училища) та інші прирівнені до них навчальні заклади;

· ІІІ-ІV рівнів акредитації - інститути, університети, академії.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет;

2) платне навчання.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1) професорсько-викладацький склад;

2) адміністративно-управлінський персонал;

3) навчально-допоміжний персонал;

4) обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

Фонд зарплати професорсько-викладацького складувизна­чається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

Фонд погодинної оплати праці викладачіврозраховується за нормативом (1-2 %) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.

Фонд зарплати адміністративного, навчально-допоміжно­го та обслуговуючого персоналувизначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором.