Причини, характер, рушійні сили, періодизація революції

План.

1. Утворення Київської Русі та основні етапи її розвитку.

2. Соціально-економічний і політичний устрій Київської держави.

3. Причини та наслідки занепаду Київської Русі.

1. Вивчаючи перше питання, слід звернути увагу перш за все на походження Самого терміну "Русь". Назва "Русь" у Х-ХІІ ст., була тісно пов'язана з Середнім Подніпров'ям (трикутник: Київ-Чернігів, Переяслав). Проте, що термін "Русь" має вітчизняне походження, свідчать також топоніми та гідроніми (це назви річок Рось, Росава, Русна, Роставиця і деяких урочищ), Прихильники норманської теорії виводили цей термін від фінської назви шведів. Існує також іранська версія походження терміну "Русь",

Після розпаду антського племінного союзу починається утворення нових протидержавних центрів, В результаті успішної етнічної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї (головна роль у цьому процесі належала племені полян з легендарним Києм, який разом з братами Хоривом і Щеком та сестрою Либіддю у кінці V ■ на поч. VI ст. засну вав Київ) наприкінці VIII - на поч, IX ст. постає стабільне державне об'єднання Руська земля, За років правління останнього нащадка династії Києвичів Аскольда Русь остаточно утвердилась як могутня середньовічна країна.

Студентам слід зупинитися на правлінні Олега в Києві, з якого починається перший період в історії Київської Русі. Необхідно вияснити інші періоди історії Київської держави, засвоїти їх хронологічні рамки та дати характеристику кожного з них.

Особливу увагу слід звернути на період князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого, який характеризується найвищим піднесенням Русі, вияснити значення хрещення Русі та інших реформ для поступального розвитку Давньоруської держави, Варто звернути увагу на внутрішню та зовнішню політику київських князів та її роль у зміцненні могутності Київської Русі. Окремо слід зупинитися на загостренні і постійному зіткненні у XII ст. доцентрових і відцентрових сил в країні та його ролі в політичному і воєнному ослабленні Київської держави. Варто звернути увагу на тс, що у кінці XII ст. Київ остаточно втрачає роль політичного центру, Перша половина XIII ст. характеризується смутою нових усобиць, втручанням поляків і угорців в справи Русі. Нормальний хід історичного розвитку руських земель був перерваний вторгненням у межі Русі монголо-татарських орд.

2. Розглядаючи друге питання, необхідно пам’ятати, що Київська Русь відкрила новий - феодальний - період в історії східних слов'ян, становлення якого припадає на ІХ-Х ст.

Слід зазначити, що з поглибленням процесів феодалізації на Русі ускладнювалась Ієрархічна структура панівного класу і, загалом, усього суспільства на її вершині у Х-ХІІІ ж знаходилися князі династії Рюрикович!»; главою держави був великий київський князь,

Численну категорію панівного класу становили бояри вихідці з місцевої родоплемінної знаті. Привілейоване становище належало князівській дружині (військо), що брала участь не тільки у воєнних походах, айв управлінні державою,

На іншому полюсі давньоруського суспільства знаходилося феодально залежне населення: смерди, закупи, рядович і, холопи, ізгої. Основна категорія - смерди, особисто вільні селяни, що вели власне господарство і сплачували данину. Закупи, рядович! - колишні смерди, що втратили власне господарство та взяли у феодала позичку (купу) або уклали договір (ряд) про найом. Соціальне становище холопів було тотожне рабському.

За користування землею селянин сплачував її власнику натуральну ренту чи відбував панщину або платив грошовий податок.

Данину сплачували у формі разових контрибуцій | регулярних податків на користь держави, відповідно до кількості землі, якою користувалась сім'я. Збирання данини отримало назву «полюддя», Після вбивства Ігоря у 945 р, Ольга змушена була ввести чітко фіксовану норму данини -«уроки».

Слід звернути увагу на те, що феодальна земельна власність формується на Русі вже у IX ст. Верховним власником землі вважався великий князь. У X ст. формується великокнязівська вотчина-домсн, а згодом-і домені альні володіння удільних князів.

Поступово формується і велике боярське землеволодіння. Великим землевласником була і православна церква.

Переважна більшість населення ( понад 80%) жила у селах. Уже в IX ст. арабські джерела вказують на значну кількість міст на Русі. У IX - X ст.; варяги називали Русь "Гардарика" - країна міст; тоді їх налічувалося близько 100, Більшість міст мали статус державних і залежали від князів і феодалів.

Основою економіки Русі було сільське господарство, головними галузями якого були землеробство і скотарство,

Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства посідало ремесло, яке досягло високого рівня і мало широку спеціалізацію. Головними центрами ремесла були давньоруські міста.

На Русі було понад 60 ремесел - від чорної металургії до ювелірного.

Зв'язу ючою ланкою економіки Русі була торгівля Руські купці вивозили хутро, мед, віск, хліб, м'ясо, льон, коноплі, а ввозили предмети розкоші, прянощі, посуд, вино, прикраси, оливкову олію тощо. Варто назвати найважливіші торгові шляхи, які пролягали через Русь та зв'язували її зі Сходом, Візантією, Європою.

Розглядаючи політичний устрій Київської держави, необхідно звернути увагу на інститути державної влади Верховна влада в країні належала князю. Він виконував законодавчо-судові функції, військові та зносини з іншими князівствами і державами.

Допомагала князю правити державою боярська рада, причому її роль посилювалася з ослабленням влади князів.

Студентам слід зупинитися також на ролі князівських з'їздів (снемів) та народного віча в у правлінні державою, прагненням боярства до зростання його ролі у політичному житті держави у період феодальної роздробленості.

3. Розглядаючи третє питання, слід зазначити вплив на занепад Руської держави як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. До перших слід віднести децентралізацію управління державою та пов'язані з нею проблеми сепаратизму, міжусобиць у боротьбі за великокнязівський стіл через відсутність чіткого механізму його успадкування, а також деструктивну роль володимиро-суздальських князів у їх боротьбі за Київ.

Поряд з політичними слід мати на увазі і господарські проблеми. З кінця XI ст. зменшується значення торгового шляху «із варяг у греки», який відігравав велику роль у піднесенні Києва, іноземні купці встановлюють зв'язки з Візантією, Близьким Сходом та Малою Азією в обхід Києва, якому важке було захистити шлях по Дніпру від кочовиків. На початку ХІІІ ст. торгові зв’язки Києва зазнали нового удару; 1204 р, хрестоносці розгромили Візантію; водночас почався занепад Багдадського халіфату торгового партнера Київської Русі,

Серед зовнішніх чинників чи не головне місце належить появі на початку XIII ст. надзвичайно потужного ворога - монголо-татар,

Студентам слід зупинитися на розгляді питання про виникнення монгольської орди, її переможні походи в Сибір, Середню Азію та перше зіткнення руських дружин з монголо- татарами на р. Кал ці у травні 1223 р. і його наслідки.

Особливо слід зупинитися на боротьбі руських князівств проти монголо-татар у 1237- 1242 рр„ звернувши увагу на надзвичайний героїзм руських людей, який врешті знесилив ворогів та змусив їх відмовитися від подальшого наступу на Європу. Територія Русі - України потрапила під монголо-татарськс іго.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні етапи державотворчого процесу в Київській Русі.

2. Дайте характеристику внутрішньої та зовнішньої політики руських князів.

З .Поясніть значення прийняття християнства Руссю.

4.Охарактеризуйте державну політику Ярослава Мудрого.

5 Назвіть основні причини занепаду Русі у XII - XIII ст.

Тестові завдання:

1. Київська Русь була утворена:

а) у VIII ст.

б) у IX ст.

в) у X ст.

г) в XI ст.

2. Норманська теорія була створена:

а) у ІХ ст.;

б) у XIV ст.;

в) у XVIII ст.

3. Хрнстиянство на Русі було запроваджене:

а) 950 р.,

б) 988 р.;

в) 978 р.

4.3апровадивши «уставу» і «уроки», спробував (ла) упорядкувати збір данини:

а) Ігор;

б)Ольга;

в)Святслав.

5.Назвіть роки піднесення Русі:

а) 882 -912:

б) 912-^45:

в) 962 -972:

г) 980 1054 рр.

Теми рефератів:

1.Історія заснування Києва.

2. Внутрішня та зовнішня політика князя Святослава

3. «Руська правда» Ярослава .Мудрого.

4. Русь у добу «Слова о полку Ігореві»,

5. Боротьба Русі зтатаро - монгольською навалою.

Література

Аркас М, .Історія України - Русі. - К., 1993.

Бойко О. Історія України - К.2005.

Гру шевський М, Історія України - Русі - В 11 томах, 12 книгах. - Т.2. - К., 1990.

Гру шевський: М.С. Очерк истории украинского народа - К., 1990.

Дорошенко Д, Нарис історії України. В. 2-х томах, - Т І. - К., 1992, 1 crop У р А Історія України, - Львів., 1998.

Історія України, - Альтернативи,, - К 2000,

Крип'яксвич І. Історія України. - Львів., 1990,

Полонська-Василенко Н. Історія України. - В 2 - х томах. - Т. І. - К, 1993. Субтсльний О. Україна: історія, К., 1991.

Семінарське заняття № 2.

Тема: Хід та наслідки національно-визвольної війни 1648-1676рр.

Мета: розкрити соціально-економічні та політичні процеси, які відбулися в XVII ет. на Україні, то привели до революції, яка активізувала нову політичну еліту - козацтво, сприяла створенню нової держави - Військо Запорізьке, висунула на світову арену таких велетів як Богдан Хмельницький та П,Дорошенко, які відстоювали цю державу. В цьому полягає велике пізнавальне значення теми, виховне значення теми полягає в тому, одо студенти знайомлячись з цими подіями і особами прагнуть виховувати в собі патріотизм та національну свідомість.

Основні поняття та терміни: Зборівський мир, Білоцерківський мир, Переяславська угода, Березневі статті, гетьманщина Руїна, Рибацький договір, Андрусівське перемир’я, «Вічний мир».

План

Причини, характер, рушійні сили, періодизація революції.

2. Богдан Хмельницький. Початок визвольної революції. Перший період національної революції.

3. Доба «Руїни» в соціально-політичній історії України другої половини XVII ст.

4. Боротьба національно-патріотичних сил за возз'єднання Української держави. II. Дорошенко.

1. Приступаючи де розгляду першого питання необхідно показати, що українська національна революцій була закономірним явищем, бо в українському суспільстві виник ряд протиріч в політичній, соціально-економічній та національно-релігійних сферах, які розв'язати правлячі кола Речі Посполитої були неспроможні, їх можна було вирішити шляхом боротьби українського народу.

Студенти, використовуючи відповідні розділи рекомендованих підручників, повинні детально розкрити ці протиріччя. В своїх виступах вони повинні показати, що польська шляхта намагалася:

а) позбавити український народ незалежного державного розвитку не тільки на даному етапі (XVI - XVII ст ), айв майбутньому:

б) посилила експлуатацію всіх верств українського населення (запровадила кріпосне право, заснувала фільваркове господарство), їх дискримінацію, ополячення та окатоличення українців;

в) змінила становище реєстрових козаків, які намагалися відстоювати «старожитні права і вольності» (треба розкрити «Ординацію» 1638 року). Українська еліта консолідувалась з польською шляхтою, тому козаки відстоюють національні та державні інтереси українського народу, стають політичною елітою, яка формує цілі українського руху, розробляє політичну програму, стає основною керівною і провідною силою революції. Далі необхідно розкрити характер революції (він визначається її цілями), національно-визвольний клерикальний, соціальний, Головною рушійною силою, ядром революції виступило козацтво. навколо якого згуртувалося селянство, міщани, духовенство.

Треба звернути увагу студентам на те, що між вченими-істориками немає єдності що до періодизації революції, датуванні її хронологічних меш.

Не викликає сумнівів її початок в 1648 року. Але що до закінчення існують різні точки зору (необхідно їх розкрити), Більшість вчених вважають, що революція закінчилась в 1676 року з падінням гетьманства П. Дорошенка.

Українська національна революція у своєму розвитку пройшла кілька етапі»:

I етап (період) (лютий 1648 - серпень 1657 рр.) - найбільше піднесення національно- визвольної та антифеодальної боротьби та утворення.

Української гетьманської держави;

І етап (вересень 1657 -- червень 1663рр.) - громадянська війна («Руїна»), що призвела до поділу

II козацької України на два гетьманства;

III етап (червень 1663 - вересень 1676 рр.) - період боротьби національно-патріотичних сил за возз'єднання Української держави, ліквідація державних інституцій на правобережжі та поразка революції.

2. Розглядаючи друге питання необхідно показати, що боротьбу українського народу проти поляків очолює козацький сотник Богдан Хмельницький.

Студентам слід знати основні біографічні дані цієї визначної особи. Слід зазначити, що повстання починається в лютому 1648р. На початку визвольної боротьби діяльність Б. Хмельницького і його сподвижників була спрямована на вирішення трьох основних завдань: 1) формування власних збройних сил і залучення на свій бік реєстрових козаків; 2) залучення до боротьби широких верств українського суспільства; 3) укладення військово- політичного союзу з Кримським ханством.

Далі студенти повинні знати основні битви, яку виграв Б Хмельницький в 1648 році спід Жовтими Водами, Корсунем, Пиливцями).

Влітку Іб48р, визвольна боротьба охопила майже всі українського землі і переросла в селянську війну, спрямовану проти феодального гноблення. Було ліквідовано кріпацтво, землеволодіння польських та полонізованих українських магнатів, католицької церкви. Утверджується дрібна власність иа землю селян, міщан, козаків,

Повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Лівобережну Україну, згодом Правобережжя. Поділля, Волинь На звільненій території українці створювали власні органи влади, формували нову модель соціально-економічних відносин.

Перемога армії Б.Хмельницького під Пилявцями створила сприятливі умови для визволення західних земель України. Місцеве населення разом з козацькими полками в листопаді 1648р. звільнили весь західноукраїнський регіон. Виникла можливість об'єднання українських земель в межах національної держави, розгрому Речі Посполитої.

Але Б, Хмельницький не пішов на ескалаціє бойових дій. прагнучи політичного врегулювання конфлікту. Студентам треба знати відповідь на те, чому Б.Хмельницький підписав перемир'я з польським королем, як змінюються погляди Б. Хмельницького в результаті спілкування з вищими представниками православного духовенства в Києві та виникає ідея про створення української суверенної держави.

Поляки не визнавали права українців і в 1649р. почали наступ на українські землі.

Студенти повинні показати бої з поляками, під Зборовим та Збаражем, Берестечком:, зраду кримських татар Б, Хмельницькому, підписання Зборівського (в серпні 1949р.) та Білоцерківського (вересень 1951р.) договорів, які фактично звели нанівець козацьку автономію і привели Б, Хмельницького до розуміння того, що вибитись власними зусиллями з-під польського панування без надійного союзника не вдається. Тому Хмельницький шукає покровителя. Найбільш сильною була Московська держава. В березні 1654р. було укладено Переяславсько-Московський договір, згідно з яким Україна переходила під протекцію і оборону московського царя, Обидві сторони, вкладали в нього різний зміст. Студенти детальна повинні вивчити і розкрити трактовку цього договору і зробити висновок, що цей договір: а) фактично визнавав козацьку державу як суб'єкт міжнародного права з власним устроєм, адміністрацією і політичною елітою; б) Московська держава в своїх діях була непослідовною (про це свідчить Віденський договір з поляками). В зв'язку з цим Б. Хмельницький шукає нових партнерів в боротьбі з Польщею.

При розкритті другого питання необхідно також висвітлити створення, територію, управління, соціально-економічну, зовнішню політику Української козацької держави.

Таким чином, в перший період Української національної революції відбулося піднесення національно-визвольної, антифеодальної боротьби, звільнення України від польського гніту', створення Української держави, різкого погіршення міжнародного становища України, яке призвело до ускладнення внутрішньої ситуації в країні.

3. Готуючись до третього питання студенти повинні зрозуміти складну' ситуацію, в якій опинилася Українська держава після смерті Б. Хмельницького, який дбав про створення такої форми державності, яка б забезпечила єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На його думку цим завданням відповідала спадкова монархія. Але у боротьбі за гетьманську булаву зіткнулися одразу кілька політичних угруповань у старшинському середовищі, котрі мали різне соціальне походження, зовнішньополітичну орієнтацію й погляди на майбутнє держави. Одне з них очолював генеральний писар Іван Виговський. проголошений старшинській раді гетьманом (1657р.), Він започаткував добу Руїни в Україні, яка тривала з 60-х до 80-х років ХЧН ст.. Студентам слід розібратися з цим поняттям та вміти пояснити його значення і причини.

Виговський змінив як внутрішню, так зовнішню політику держави у внутрішній політиці він зберіг ту модель суспільних відносин, що існували до 1648р. Зневірившись у московській підтримці й відчуваючи з боку царського уряду загрозу суверенітету козацької старшини й держави загалом, гетьман спробував повернутися під протекцію польського короля, 3 цією метою він підписав Гадяцький договір (вересень і 658р.). Необхідно розкрити на занятті зміст цього договору, який виявився нежиттєздатним, бо не задовольняв ні козацтво, ні поляків. Невдоволення політикою Виговського всіх верств населення приводить до проголошення новим гетьманом держави Юрія Хмельницького (1659р.), який підписав Переяславський договір з Московією, що фактично перетворював Україну на автономну складову частину Росії.

Згодом Ю. Хмельницький підписує Слободищенський договір з Польщею, відповідно до якого Україна поверталася під владу Речі Посполитої на правах автономії. Студентам слід звернути увагу нате, що хоча цей договір нагаду вав Гадяцький, однак в ньому обмеження політичної незалежності України були більш значними. Найтрагічнішим наслідком цього договору став початок територіального розділу України. Нездатного до проведення самостійної політики Ю. Хмельницького в 1663р. змінив на гетьманстві Павло Тетеря (на Правобережжі), Тим часом незадоволена цим лівобережна старшина проголосила (в червні 1663р.) своїм гетьманом І. Брюховецького, крім територіального розколу держави пройшов і політичний, Таким чином. Українська держава розкололася на два державних утворення з протилежною орієнтацією на зарубіжні держави (Росію та Польщу), з окремими урядами, які перебували у стані війни.

4, Розкриваючи четверте питання семінарського заняття студенти повинні звернути увагу на те, що цей період (1663 -1676рр.) в історії України був надзвичайно складним, бо в справи козацької держави втручались іноземні держави. Росія, Польща, Туреччина, Крим. Війна між Правобережжям і Лівобережжям за активної участі цих держав набула затяжного, складного і трагічного характеру і закінчилася підписанням Андрусівського договору між Росією 1 Польщею (в січні 1667р.) Росія і Польща поділили українські землі: Лівобережжя з Києвом відійшло до Росії, правобережжя - до Польщі, Запорізька Січ перебувала під владою обох держав.

Боротьбу національно - патріотичних сил за об'єднання України очолив гетьман Петро Дорофійович Дорошенко. Починати реалізацію своїх планів гетьманові доводилося в дуже складних умовах. Тому він проводить ряд реформ у внутрішній політиці, а для боротьби з Польщею укладає договір з Туреччиною,

Студентам необхідно змалювати історичний портрет Дорошенка П.Л., а також показати складну ситуацію в державі. Коли П. Дорошенку удалося об'єднати Право - та Лівобережжя в 1668р. та іноземні держави не могли примиритися з цим. Крім цього постійна боротьба козацької верхівки за булаву; помилки гетьмана, зрада союзників, намагання Польщі, Росії та Туреччини контролювати хід подій в українських землях привели до втрати підтримки народними масами Дорошенка, (Взаємовідносини, договори Дорошенка з Росією. Польщею, Туреччиною з 1668 по 1676 рр. повинні студенти висвітлити в своїх виступах на занятті).

Падіння гетьманства П. Дорошенка ознаменувало кінець національно - визвольної революції та її поразку. Українська державність була ліквідована на Правобережжі. Державність вдалося зберегти лише на Лівобережжі, яка на правах автономії входила до Росії.

Національна революція 1643 - 1676 рр. мала велике історичне значення, Вона зумовила формування ідеї створення незалежної соборної української держави та призвела до відтворення цієї держави: вплинула на розвиток національної самосвідомості українців, збагатила традиції боротьби українців за національне і соціальне вид вол єн н я,

Контрольні питання:

1.Які зміни відбулися в соціально - правовому становищі козацтва у пері од Хмельниччини?

2.Які факти свідчать про посилення соціального та національно - релігійного гноблення напередодні визвольної війни середини XVII ст.?

З. Окресліть територіальні межі держави Б. Хмельницького,

4. В чому полягали зміни в соціально - політичному, економічному та релігійному житті, що сталися внаслідок Хмельниччини?

5. Дайте характеристику положень Гадяцького договору.

6. Розкрийте основні передумови й причини «Руїни».

7. Які з міжнародних уход, укладених європейськими державами в останній чверті XVII ст., мали вирішальне значення для козацької держави?

Тестові завдання:

1. Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорізького в січні:

а) 1646 р.;

б) 1648 р.:

в) 1649 р.

2. Епіцентром повстання під проводом Б. Хмельницького на початку 1648р став (ла):

а) хутір Суботів на Чигиринщині:

б) Київ;

в) Запорізька Січ.

3. Союзниками козаків у боротьбі проти поляків у 1648 р. були:

а) Московити;

б) Молдовани;

в) Татари.

4. Встановіть відповідність:

а) битва на Жовтих Водах 1) 2 - 6 травня 1648 р.

б) битва під Корсунем 2) 15 - 16 травня 1648 р.

в) битва під Пилявцями 3) 11 - 13 вересня 1648 р.

г) битва під Зборовим 4) 5 – 6 серпня 1649 р.

5. Переяславсько - Московський договір трактують як:

а) персональну унію,

б) васальну залежність України від Росії:

в) «автономію» України в складі Росії:

г) військовий союз;

д) возз'єднання України з Росією,

е) конфедерація.

6. Україна була розділена на два гетьманства:

а) 1659 р.;

б) 1660 р..

в) 1663 р.

7. Періодом «Руїни» в історії України називають:

а) 50-60- ті роки XVII ст;

б) 60-80- ті роки XVII ст;

в) 70-90- ті роки XVII ст.

8.Андрусівськс перемир'я між Річчю Посполитою і Московським царством було укладене в:

а) 1665 р,;

б) 1667 р.;

в) 1668 р.

9. Вічний мир був укладений:

а) 1667р.;

б) 1686р.;

в) 1699 р.

Теми рефератів:

1. Богдан Хмельницький - видатний державний діяч і полководець, фундатор української держави,

2. Господарство, організація і військо держави Б, Хмельницького.

3. Життя і боротьба гетьмана Петра Дорошенко.

Література

1.Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. - К., 1991,

2.Бойко О.Д, Історія України. - К,, 2004,

3.Володарі гетьманської булави. Історичні портрети, ~ К, 1995.

4.Голобуцький В, Запорозьке козацтво, - КІМ 1994,

5.Історія України в особах ЇХ XVII ст., - К,, 1993.

6.Мельник Л,Г, Боротьба за українську державність. XVII ст., - К, 1995.

7.Смолій В. А., Степанков В.С., Богдан Хмельницький. - К„ 1995.

8.Смолій В, А., Степанков В.С., Українська державна ідея XVII - XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. - К.,1997.

Семінарське заняття № З

Тема: Соціально - економічний розвиток і політичне становище України в XVII -XVIII ст.

Мета: Українська національна революція 1648 - 1676рр, зазнала поразки, тому українцям не вдалося створити в етнічних межах свого проживання незалежну суверенну державу. Вдалося зберегти державні інституції (що склалися в роки революції на терен і Лівобережжя, яке на правах автономії входило до складу Московщини. Поступово російський уряд намагався знищити цю автономію. Як це відбувалося, а також боротьба українських патріотів-гетьманів в особі Мазепи І., Полуботка П., Д, Апостола, та П, Орлика які відстоювали незалежність держави, виховує почуття гордості у студентів.

Основні поняття: Гетьманщини, Малоросія, Північна війна. Конституція Пилипа Орлика. Нова Січ, Малоросійська колегія, "золота осінь української автономії Задунайська Січ, Чорноморське козацтво, кубанські козаки.

План

1. Гетьманування І. Мазепи.

2. Перша українська Конституція.

3. Наступ російського царизму на українську автономію. Ліквідація Гетьманщини.

1. Розкриваючи перше питання студенти повинні звернути увагу на те, що в кінці XVII на поч. XVIII ст. Лівобережжя перетворилося на центр політичного та культурного життя України. Цей край українці називали Гетьманщиною, росіяни - Малоросією. її територія в адміністративному відношення поділяється на 10 полків зі столицею у Гадячі, а згодом - у Батурині та Глухові, Вища влада належала гетьманові, який обирався козацькою радою з числа осіб, раніше визначених старшиною. Дорадчим органом при ньому була Генеральна старшинська рада, до якої входили генеральний обозний, суддя, писар, підскарбій.

бунчужний, осавул і хорунжий. Гетьманщина зберігала свою судову систему, мала власні збройні сили. Цей край був густо заселений та досить розвиненим.

В 1637 р. гетьманом Лівобережною України було обрано Івана Степановича Мазепу, який підписав так звані Коломацькій статті (зміст яких треба розкрити, бо вони обмежували і навіть у дечому ліквідовували самостійну економічну, соціальну та зовнішню політику України).

Далі студенти повинні відзначити, що ї. Мазепа є одним з найвидатніших і найбільш суперечливих політичних дичів України, Родився він на Київщині, в шляхетській сім'ї, здобув прекрасну освіту в Київській та Варшавській колегіях. Жив за кордоном (у Німеччині, Італії. Франції Нідерландах) де вивчав військову справу, дипломатію, іноземні мови. Згодом служив при дворі польського короля, поступив на службу до П. Д. Дорошенка, був близьким до гетьмана Самойловича (генеральним осавулом), Згодом став найбагатшим феодалом в Європі (мав 19 тис. маєтків, 100 тис. кріпосних селян), найбільшим меценатом в Україні (піклувався станом науки та освіти, підтримував творчість вчених - філософів, геологів). Соціальна політика Мазепи повинна займати особливе місце в виступах студентів.

Ставши гетьманом, І. Мазепа прагнув об'єднати в єдиний державний організм усі українські землі, створити станову держав і західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Але ці наміри суперечили планам російського царя Петра і, який мав на меті побудову сильної централізованої Російської держави, ліквідації автономії Гетьманщини. Тому на її оборону виступила частина української еліти на чолі з гетьманом Мазепою, котра зробила спробу спертися на підтримку ворожої до Москви Швеції. Однак поразка воєнних планів шведського короля Карла XII привела до поразки українських спільників. Студенти детально повинні розкрити російсько-українські відносини в цей період, різносторонню діяльність Мазепи і його взаємини з Петром І, чому Мазепа став заклятим ворогом Російського правителя.

2. Висвітлення другого питання необхідно розпочати з того, що справу визволення України з-під московської влади намагався активізувати наступник І. Мазепи Пилип Орлик, обраний на гетьманство патріотично налаштованою старшиною й козацтвом за межами Гетьманщини. Орлик склав проект першої Конституції України, яка отримала назву «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська». Уперте в цій Конституції в Європі було вироблено реальну модель вільної незалежної держави - України,

В Конституції П. Орлик намагався урахувати досвід боротьби за незалежність і знайти засоби подолання основної помилки ї. Мазепи, суть якої була у відсутності надійної соціальної опори для здійснення об'єднання в межах однієї держави усіх українських земель. Тому в Конституції обмежується влада гетьмана Генеральною радою, посилюється роль військового генерального суду, розмежовується військовий скарб і особисті фінанси гетьмана. В Конституції передбачалася демократизація суспільства, обмеження соціальної експлуатації. Використовуючи текст Конституції необхідно детально проаналізувати основні її положень, дата історичну оцінку цього документа актуальність питань на сучасному етапі.

3. Розкриваючи третє питання плану семінарського заняття студенти повинні відмітити, що у XVIII ст. йде тотальний, безперервний, хвилеподібний наступ самодержавства на права України. Суть цього наступу полягає в ліквідації української автономії, руйнуванні основ української державності, фізичному виснаженню України та інкорпорації українських земель до складу імперії. Російська політика в українському питання пройшла кілька етапів:

І етап (1708-1728 рр.) - форсований наступ на українську автономію - полягав в тому, що після переходу І. Мазепи до шведів Петро і проводить репресії, знищує Батурин. За його вказівкою обирають нового гетьмана Лівобережжя - І. Скоропадського (1703 - 1722 рр.), згодом було створено Малоросійську колегію, яка спочатку розділяла владу з гетьманом, а згодом управляла Україною. В цей період була заборонена вільна торгівля, йшло фізичне виснаження України.

Після смерті І. Скоропадського українську автономію відстоював гетьман П. Полуботок (1722- 1724 рр.).

Студенти детально розкривають події, а також основні віхи діяльності українських гетьманів.

На II етапі (1728 -1734 рр.) відбулося повернення Україні частини її прав і вольностей. В цей період було ліквідовано Малоросійську колегію, дозволена вибори нового гетьмана. Ним став Д. Апостол, який провів ревізії землеволодіння, реформу судочинства, заснував перший річний бюджет; під владу гетьмана було повернуто Київ, Але ця лібералізація російського царизму не відмінила основного принципу російської політики, Про це свідчать дії царизму1 на 111 етапі (1734 - 1750 рр.), коли було заборонено вибори гетьмана, а управління Україною було покладено на колегію козацьких старшин і російських урядовців - правління гетьманського уряду. Тимчасове уповільнення процесу російської експансії відбулося на IV етапі (1750 1764 рр. ), коли гетьманом України було обрано К, Розумовського,

Європейська освічений Розумовський розгорнув в Україні будівництво, сприяв відкриттю шкіл, розвитку музики і живопису. Ним були проведенні судова, військова реформи, надані права козацькій старшині. Зміцнення козацької державності внаслідок цих реформ, а також намагання запровадження спадкового гетьманства занепокоїли нову російську імператрицю Катерину II, яка остаточно ліквідувала автономний устрій України (1764 -1783 рр. ). З цією мстою було в 1764р. ліквідовано гетьманство, влада зосередилась в руках 11 Малоросійської колегії, в 1775 р. було знищено Запорозьку Січ, в 1781- 82 рр., ліквідовано поділ України на полки і створено губернії, в 1783 р. запроваджено кріпосне право, а в 1785 р. Катерина II видала «Жалувану грамоту дворянству» відповідно до якої українська знать зрівнювалась в правах з російським дворянством.

Контрольні питання

1.Дати визначення головних автономних прав і привілеїв, якими користувалася Гетьманщина у складі Російської держави?

2.Охарактеризуйте відносини Мазепи з Петром І.

3. В чому полягала меценатська діяльність Мазепи?

4. Розкриєте зміст Конституції П. Орлика.

5.Охарактеризуйте основні етапи знищення української автономії.

Тестові завдання:

1.Іван Мазепа був гетьманом України в:

1) 1668-1676 рр.,

2) 1676-1687 рр.,

3) 1687-1709 рр.

2. Перша Конституція України була складена:

а) І. Мазепа;

б) П Дорошенко;

в) П. Орликом.

3.Запорозька Січ, зруйнована Катериною II в:

а) 1773 р.;

б) 1774 р.,

в) 1775 р.

4.Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі був;

а) Кирило Розумовський;

б) Кость Гордієнко;

в) Петро Калнишевський.

5. Малоросійська колегія, створена Катериною управляла Україною:

а) 1722-1727 рр.;

б) 1762-1775 рр.;

в) 1764-1786 рр.:

Теми доповідей і рефератів:

1.Іван Мазепа - людина й історичний діяч.

2.Пилип Орлик - перший гетьман в екзині.

3.Павло Полуботок та Данило Апостол - продовжувачі справи І. Мазепи

4.0станній гетьман України К. Розумовський.

Література

1. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2005.

2. Володар гетьманської булави. - К., 1994.

3. Гетьмани України: історичні портрети. - К.,1991,

4. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К., 1994,

5. Перша Конституція України Пилила Орлика. - К., 1994.

6. Мельник Л. Г. Гетьманщина першої чверті XVIII ст. - К., 1999.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

ХЕРСОНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ