Поняття природних монополій. Суб’єкти природних монополій та суміжні ринки

Економічна політика держав з ринковим типом економіки завжди спрямована на демонополізацію, разом з тим, існують ринки для ефективності функціонування яких, необхідна державна підтримка монополії. Мова йде про природні монополії.

Визначення природної монополії міститься у статті 1 Закону України «Про природні монополії» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 30, ст.238) і статті 28 Господарського кодексу України. Так, природною монополією є стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів вироб- ництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні іншими, у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари (послуги), – вважається природною монополією.

Суб’єктами природної монополії можуть бути суб’єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Сфери діяльності суб'єктів природних монополій:

- транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

- транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

- транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

- передачі та розподілу електричної енергії;

- користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

- управління повітряним рухом;

- зв'язку загального користування;

- централізованого водопостачання та водовідведення;

- централізованого постачання теплової енергії;

- спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік суб’єктів природних монополій складається та ведеться Анти- монопольним комітетом України.

З діяльністю суб’єктів природних монополій безпосередньо пов’язана діяльність суміжних ринків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про природні монополії» Суміжним ринком є товарний ринок, що не перебуває у стані природної монополії, для суб’єктів якого реалізація вироблених товарів, або використання товарів інших суб’єктів господарювання неможливе без безпосереднього використання товарів, що виробляються суб’єктами природних монополій.

До суміжних ринків, що регулюються відповідно до Закону України «Про природні монополії» належать:

- постачання природного газу та інших речовин, транспортування яких здійснюється трубопровідним транспортом;

- зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами);

- внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом;

- виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (ліцензійними умовами);

- постачання електричної енергії;

- виробництво теплової енергії (крім випадків, коли вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб) в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприєм- ницької діяльності з виробництва теплової енергії (ліцензійними умовами);

- надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку.

Діяльність суб’єктів природних монополій у вищезазначених сферах, а також діяльність суб’єктів господарювання на суміжних ринках, підлягає ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.