Загальна та спеціальна підготовка туристів

Модуль 1. Загальна підготовка.

Тема 3.Загальна та спеціальна підготовка туристів.

Загальна та спеціальна підготовка туристів.

Туристська підготовкаявляє собою процес формування системи знань, умінь, навичок, необхідних для успішного, ефективного та безпечного проведення туристських заходів (походів і змагань). За своєю суттю в туризмі це процес підвищення рівня кваліфікації туристів, їх підготовленості до організації та проведення різних форм рекреаційних та спортивних туристських заходів, починаючи від оздоровчих походів і змагань, закінчуючи спортивними походами і змаганнями з виду спорту «туристично-прикладне багатоборство».

У туризмі прийнято виділяти такі види туристської підготовки: загальнотуристична (теоретична підготовка), спеціальна, фізична та інтегральна.

Загальна підготовка - це процес формування знань з дисциплін, необхідним у туристської діяльності. Сюди віднесемо освіта в галузі екології та охорони навколишнього середовища, географії, історії, культури рідного краю та інших районів проведення походів. Крім того, до теоретичної підготовки ставитися і формування знань про нормативні, управлінських засадах туризму, системі підготовки туристських кадрів. Тобто загальна підготовка - це теоретична підготовка, спрямована на отримання різноманітних знань, необхідних для ефективного здійснення туристської діяльності.

Спеціальна підготовка передбачає з одного боку формування у туриста системи спеціальних знань. До категорії спеціальних можна віднести, наприклад, знання методики організації та проведення походів; знання технічних прийомів і засобів подолання природних перешкод маршруту, розрядних вимог у спортивному туризмі. З іншого боку спеціальна підготовка спрямована на формування комплексу практичних умінь і навичок у різних областях туристської діяльності. При цьому під категорією «навик» будемо розуміти вміння виконувати певні дії, роботу, доведені до автоматизму в процесі навчання і тренування.

Формування спеціальних туристських знань, умінь і навичок відбувається зі значним акцентом на вид туризму за способами пересування. Наприклад, техніка організації страховки, спосіб подолання і сам характер природних перешкод дуже специфічні щодо пішохідного, лижного, водного туризму. Така специфіка визначає, зрозуміло, і особливості спеціальної підготовки. Чим більш високі спортивні цілі ставить перед собою турист у вибраному ним виді туризму, тим більше вузьконаправленої, особливою стає його підготовка.

Організаційна підготовка включає в себе формування системи знань, умінь і навичок (ЗУН) організації туристських заходів різного рівня масовості і складності. Вона «озброює» туриста методикою визначення цілей і завдань туристського заходи, комплектування туристської групи, розробки маршруту походу і його плану-графіка, підготовки спорядження і раціону харчування туристів. У процесі підготовки турист вчиться складати необхідну документацію, планувати дистанції туристських змагань, вирішувати інші організаційні завдання.

Тактична підготовка передбачає формування ЗУН у здійсненні цілеспрямованих дій, що оптимізують рішення різних туристських завдань. Тактична підготовка має на меті навчити туриста раціонально розподіляти свої сили на маршруті, вибирати оптимальний шлях руху і спосіб подолання перешкод, відновлювати сили після ходового дня і т.д. Тактична підготовка спрямована і на вирішення «оптимізують» завдань похідної групи в цілому. Прикладом таких задач у передпохідному період є вибір відповідної тактичної схеми маршруту та класифікованих ділянок в районі подорожі, раціональний розподіл перешкод різної труднощі по нитці маршруту, вибір оптимального похідного спорядження, засобів зв'язку.

Психологічна підготовка включає в себе формування знань з основ психології туриста і вихованню особистісних психічних якостей (виховання сміливості, цілеспрямованості, рішучості, терпіння і витримки, душевної чуйності та колективізму). Крім того, необхідними компонентами такої підготовки є формування знань з психології малих груп, умінь щодо створення потрібного психологічного мікроклімату і т.д.

Підготовка щодо забезпечення безпеки включає в себе формування знань про об'єктивні і суб'єктивні небезпеки, характерних для туристської діяльності, знань, умінь і навичок в наданні першої медичної допомоги потерпілим у польових умовах. Крім того, до даної підготовці віднесемо формування системи ЗУН в галузі радіозв'язку, володіння аварійними сигналами, ЗУН з техніки безпеки.

Інтегральна підготовка в туризмі здійснюється безпосередньо в умовах туристських походів і змагань. Вона є, по суті, основним засобом підвищення майстерності у подоланні природних перешкод маршруту, і дистанцій змагань; отримання необхідних знань і навичок в організації та проведенні туристських заходів. Від інших видів підготовки інтегральна підготовка відрізняється максимальною цілісністю. З одного боку, всі накопичені раніше знання вміння та навички реалізуються (застосовуються) туристами в поході або на змаганнях. З іншого боку, сама участь у поході, змаганні дає якусь нову суму знань, умінь і навичок, в результаті рішення ситуаційних завдань, подолання характерних природних перешкод, життєзабезпечення в специфічних кліматичних, погодних умовах, які неможливо повністю змоделювати в рамках тренувального процесу.

У багаторічній спортивно-туристської підготовки прийнято виділяти такі етапи (Ганопольский та ін, 1987).

1) Ознайомчий і початковий етап підготовки.

2) Базовий етап підготовки.

3) Етап спортивного вдосконалення.

4) Етап спортивної майстерності та підтримки досягнутого рівня майстерності.

Ознайомчий і початковий етапи підготовки забезпечують початковий рівень спортивно-туристської підготовки, де власне спортивні досягнення перебувають на рівні участі в статечних дитячих походах та походах першої категорії складності.

Базовий етап підготовки передбачає участь у спортивних походах 2,3 к.с., виконання норм на присвоєння другого спортивного розряду.

Етап спортивного вдосконалення передбачає керівництво і участь в походах 4, 5 к.с. відповідно. У результаті даного етапу підготовки забезпечується виконання нормативів першого розряду, к.м.с.

Етап спортивної майстерності забезпечує виконання нормативу майстра спорту, придбання всіх необхідних для цього знань, умінь і навичок, а так само порівняно тривале їх підтримку. У результаті даного етапу підготовки турист набуває досвід участі та керівництва походами вищих категорій складності.

Тренувальний процес у кожен туристський сезон прийнято розділяти на три періоди: підготовчий, основний і перехідний. У підготовчому періоді тренувального процесу туристи досягають необхідного рівня загальної та спеціальної фізичної підготовки, зміцнюють морально-вольові якості, удосконалюють техніко-тактичну майстерність, підвищують рівень спеціальних і теоретичних знань.

Фізична підготовка туриста повинна забезпечити:

· Його загальну фізичну підготовленість.

· Його спеціальну фізичну підготовленість (в залежності від виду походу і специфіки подоланого маршруту).

· Загартовування організму, його опірність захворюванням при охолоджуванні, перегріванні, впливі інших несприятливих факторів середовища.

У процесі тренувань на загальну фізичну підготовку розвивають необхідні для заняття активним туризмом фізичні якості: загальну витривалість, силу, гнучкість тіла, швидкість рухів, спритність. При цьому розвиток загальної витривалості має в туризмі першорядне значення. Для туристських походів характерні значні за обсягом навантаження в основному невеликої або середньої ступеня інтенсивності. Тренування загальної витривалості, зокрема, збільшує показник аеробної енергетичної продуктивності організму туриста і дозволяє без надзусиль і граничного напруження функціональних систем організму виконати необхідну роботу на маршруті.

Спеціальна фізична підготовка - вид фізичного виховання, обумовлений особливостями обраного виду туризму. Спеціальна фізична підготовка забезпечує розвиток специфічних фізичних якостей необхідних для певного виду туризму, для певних видів змагань: спеціальну витривалість, швидкісно-силову витривалість. Зокрема, в процесі спеціальної фізичної підготовки туристів, що займаються гірничо-пішохідним, лижним туризмом розвивається витривалість в подоланні пересеченного, гірського рельєфу з обтяженням (рюкзак). Для них має істотне значення розвиток швидкісно-силової витривалості (можливості щодо тривалого виконання роботи з максимальними зусиллями), наприклад, для ефективного руху по страхувальним поручнів з вантажем, а так само розвиток сили ніг. Для туристів водників особливе значення має спеціальна витривалість і сила рук.