Середня дорослість: особливості емоційного та когнітивного розвитку

Межі віку - від 31 до 55-60 років. Межі зрілості, як і інших вікових періодів, розмиті. Нижня межа пов'язана із завершенням «кризи дорослішання», а верхня - з виходом людини на пенсію. Провідна діяльність в період зрілості - професійна діяльність. Психологічні новоутворення віку - особистісна зрілість, почуття компетентності, продуктивність в різних сферах життєдіяльності. Особливості розвитку пізнавальної сфери: когнітивні процеси протікають повільно, але продуктивно. Знижують свої функції деякі види відчуттів (особливо зорові і слухові), зберігає пік розвитку образна і вербальна пам'ять, вербальний інтелект досягає високих показників, знижується швидкість уваги і сприйняття, спостерігається ригідність мислення. Людина набуває стан мудрості. Розглядаючи когнітивний розвиток дорослих з точки зору функціо-нальних змін, що відбуваються з ними, К.Шаїй визначає певні стадії: В ранній дорослості розгортається стадія досягнень. Інтелект використовується для вирішення реальних проблем, які визначають подальшу долю людини, зокрема вибору професії, супутника життя. Впродовж середньої дорослості триває стадія виконання соціальних обов'язків, коли людина відповідає не тільки за себе, але й за інших, і при прийнятті рішення мусить враховувати не тільки свої інтереси, а й інтереси оточуючих (чоловіка / дружини, батьків, дітей, колег). Особливості розвитку особистісної сфери: досягається особистісна зрілість. Спостерігаються врівноважені емоції, узагальнена об'єктивна самооцінка, реалістична «Я-концепція», почуття компетентності і самоповаги, зберігається феномен «консервації віку», мотиви і потреби пов'язані з соціальним та сімейним станом людини. У період зрілості особистість набуває розквіт, вершину розвитку (стан «акме»), проявляється стійка спрямованість або на отримання задоволення від життя (гедоністична), або на отримання вигоди від життєвих ситуацій (егоїстична), або на життя за законами моралі (духовно-моральна ).

Разом з тим відомо, що у віці 41-46 років найвищого рівня розвитку досягає функція уваги. І незважаючи на те що в цей же час відзначається один з найнижчих рівнів функцій пам'яті, люди, які досягли цього віку, мають найкращі можливості для активного навчання та самоосвіти, зберігають потенційні можливості для пізнавальної діяльності. Таким чином, у людей, що досягли віку середньої дорослості, відзначається відносне зниження характеристик психофізичних функцій. Однак це не відбивається на їх працездатність - трудова і творча активність людини повністю зберігається

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ Дослідження Л. Шоемфельдта і В. Оуенса (1966), що проводяться за допомогою поєднання лонгітюдного методу і методу вікових зрізів, показали що вербально-логічні функції, що досягають першого оптимуму в ранній молодості, можуть зростати в зрілі роки аж до 50 років і поступово знижуються лише до 60 років.

Таким чином, середня дорослість, як і будь-який віковий період, має свої особливості. Головна особливість цього віку може бути визначена як досягнення людиною стану мудрості. Невипадково ще давні греки розглянутий період дорослості назвали «акме», що означало вершину, вищий ступінь чого-небудь, момент найбільшого розквіту людської особистості.

Одна з головних особливостей періоду середньої дорослості полягає в крайньому суб'єктивізмі людини при оцінці свого віку. Разом з тим це зовсім не означає, що немає ніяких змін як на психологічному, так і на біологічному рівнях. Зміни відбуваються і тягнуть за собою зміни в особистісній сфері. У людей, що досягли віку середньої дорослості, відзначається відносне зниження характеристик психофізичних функцій. Проте це ніяк не відбивається на функціонуванні когнітивної сфери!! людини, не знижує його працездатність, дозволяючи йому зберігати трудову і творчу активність. Тому всупереч очікуванням зниження інтелектуального розвитку після того, як воно досягає свого піку в період юності, розвиток окремих здібностей людини продовжується протягом всього середнього віку. Особливо це відноситься до тих з них, які пов'язані з трудовою діяльністю людини та її повсякденним життям.