Принципи раціональної організації виробничого процесу

Організація виробничого процесу незалежно від галузі виробничої діяльності має відповідати певним вимогам і базуватися на визначених принципах.

У ринкових умовах господарювання найбільш поширеними принципами виробничого процесу є такі: принцип спеціалізації, пропорційності, паралельності, прямоточності, безперервності, ритмічності, автоматичності, гнучкості, гомеостатичності.

Принцип спеціалізації. З метою зниження витрат на виготовлення товарної продукції та підвищення організованості виробничого процесу використовують спеціалізацію цехів, дільниць, робочих місць. Спеціалізація всередині підприємства базується на закріпленні за кожним цехом, виробничою дільницею, робочим місцем технологічно ідентичних (однорідних) груп робіт або строго визначеної номенклатури виробів. Відповідно цехи, дільниці, лінії і робочі місця забезпечуються засобами праці й кадрами, пристосуваннями з виготовлення конкретної продукції.

Принцип пропорційності. Принцип пропорційності в організації виробничих процесів є передумовою вирівнювання продуктивності праці виробничих підрозділів за одиницю часу: основних, допоміжних цехів і обслуговуючих підрозділів підприємства. Дотримання принципу пропорційності сприяє уникненню проблем і диспропорцій в виробничому процесі. Динаміка виробничого процесу потребує постійного спостереження і підтримання пропорційності роботи окремих виробничих ланок.

Принцип паралельності означає паралельне (одночасне) виконання окремих етапів виробничого процесу виготовлення деталей, виробів. Паралельність досягається розширенням фронту робіт за операціями і переділом технічного процесу, концентрацією технологічних операцій, поєднанням виконання основних і допоміжних операцій. Паралельними можуть бути й окремі технологічні лінії зі спільними іншими виробничими підрозділами (наприклад, заготівельними).

Принцип прямоточності потребує, щоб кожен виріб проходив найкоротший шлях від початку виробничого процесу до випуску готової продукції. За цим принципом складські приміщення сировини, виробничі цехи, робочі місця в цехах, контрольні пункти і склади готової продукції розміщуються послідовно відповідно до виконання технологічних операцій з виготовлення виробів. Цей принцип сприяє скороченню транспортних витрат.

Принцип безперервності означає необхідність максимального скорочення, а якщо можливо - повної ліквідації перерви в виробничому процесі. Мають на увазі календарні перерви, перерви між змінами, операціями та інші. Безперервність сприяє скороченню часу на виготовлення продукції, зменшенню простоїв обладнання і робітників. Найбільш ефективною формою організації безперервного виробничого процесу з цього погляду є автоматизоване безперервнопоточне виробництво.

Принцип ритмічності базується на здійсненні в різні відрізки часу наперед визначеного єдиного планового графіка руху виробничого процесу і виконанні обсягів робіт основними і допоміжними цехами, дільницями, на лініях і робочих місцях.

Особливо важливо, щоб цей принцип дотримувався не тільки в основному виробничому процесі, але й допоміжних, і обслуговуючих виробництво підрозділах та в усіх органах управління.

Принцип автоматичності - це застосування в виробничих процесах економіко-математичних методів і систем управління, які вивільняють працівників частково або повністю від безпосередньої участі їх в управлінні виробничими процесами. В автоматичних системах управління об'єкт управління, вимірювальна І керувальна апаратура об'єднані в одну систему, в якій обробка інформації, формування команд і прийняття рішення здійснюються автоматично, після чого автоматично подається команда на об'єкт управління без участі працівника (людини). Автоматичні системи управління виробничими процесами забезпечують виробництво продукції високої якості і різко підвищують продуктивність праці. Принцип автоматичності сприяє впровадженню в виробничі процеси найновіших досягнень науково-технічного прогресу.

Принцип гнучкості полягає у створенні умов для поєднання більшості наведених вище принципів організації виробничих процесів в єдину гнучку систему всього виробничого циклу. Принцип гнучкості створює можливість комплексного підходу до організації і спеціалізації виробничих процесів, можливості суміщення професій і трудових функцій основних технологічних процесів, допоміжних і обслуговуючих.

Головним фактором принципу гнучкості має бути створена можливість швидкої переорієнтації виробництва на випуск нових видів продукції, які користуються підвищеним попитом у споживача.

3. Організаційні типи виробництва.

Особливості організації виробничого процесу у просторі і часі визначаються типом виробництва.

Організаційний тип виробництва - це комплексна характеристика технічних, організаційних і економічних особливостей виробництва, обумовлена його спеціалізацією, широтою і стабільністю номенклатури виробів, обсягом випуску продукції і рядом інших ознак.

Поняття «тип виробництва» характеризує ступінь однорідності і повторюваності виготовлення продукції. Існують три типи виробництва: одиничне, серійне і масове.

Тип виробництва визначається в першу чергу рівнем спеціалізації робочих місць, що вимірюється за допомогою розглянутого вище коефіцієнта закріплення операцій, який називається ще коефіцієнтом серійності(Кс). Рівень даного показника формується під впливом ряду факторів, що визначають ступінь стабільності виробничих умов на робочих місцях, а тому коефіцієнт серійності повною мірою характеризує організаційні й економічні особливості, що відповідають конкретному типу виробництва.

За ступенем спеціалізації, величиною і стабільністю номенклатури виготовлених на них виробів усі робочі місця підрозділяються на такі групи:

робочі місця одиничного виробництва, на яких виконується велика кількість різних операцій;

робочі місця серійного виробництва, на яких виконується декілька різних операцій, що повторюються через певні проміжки часу;

робочі місця масового виробництва, що спеціалізуються на виконанні однієї безперервно повторюваної операції.

Для робочих місць одиничного виробництва Кс > 40, а для масового виробництва Кс = 1. В залежності від масштабів, номенклатури продукції і рівня спеціалізації робочі місця серійного виробництва підрозділяються на дрібно-крупно- і середньо-серііїні. При 21 < Кс < 40 робочі місця відносяться до дрібносерійного виробництва, при 11 < Кс < 20 - до середньо-серійного, при 2 < Кс < 10 - до крупносерійного виробництва. Коефіцієнт серійності показує середню по підрозділу (дільниці, цеху) частоту зміни технологічних операцій, отже, він пов'язаний з розміром партії виробів, що виготовляється безперервно на кожному робочому місці. У свою чергу, зміна розміру партії впливає на розміри незавершеного виробництва і величину витрат на підготовчо-завершальні роботи, що свідчить про необхідність пошуку оптимального значення коефіцієнта серійності.

Тип виробництва дільниці визначається за переважаючим типом виробництва на робочих місцях, тип виробництва цеху - за типом виробництва основної дільниці, тип виробництва підприємства - за типом виробництва основного цеху.