На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница

Побудова ПЗ. 7

Викладання тексту ПЗ. 9

5.4 Оформлення ілюстрацій і додатків. 12

Побудова таблиць. 13

5.6 Виноски………………………………………………………………………………………………………………21

5.7 Приклади…………………………………………………………………………………………………………….21

6 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА.. 21

6.1 Загальні вимоги.. 21

6.2 Нумерація сторінок ПЗ. 22

6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. 22

6.4. Ілюстрації 23

6.5 Таблиці 23

Перерахування. 24

6.7 Примітки.. 24

Виноски.. 25

6.9 Формули та рівняння. 25

Посилання. 26

Додатки.. 26

7 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТА.. 27

8 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА.. 27

9 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.. 28

10 ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ, ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТА ДИПЛО-МНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА ПРИ ЇХ ЗАХИСТУ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІА-ПРОЕКТОРІВ………. 28

Додаток А.. 30

Додаток Б.. 31

Додаток В.. 33

Додаток Г.. 34

Додаток Д.. 35

Додаток Е.. 36

Додаток И.. 38

Додаток К.. 39

Додаток Л.. 40

Додаток М... 41

Додаток Н.. 42

Додаток П…………………………………………………………………………………………………………………. 43

Додаток Р……………………………………………………………………………………………………………………

ВСТУП

Процес розвитку електроніки в сучасних умовах характеризується подальшим розширенням кола задач, що виконуються нею, підвищенням інформативності та іншими показниками, які обумовлюють збільшення функціональної і, як слідство, компонентної складності електронних засобів ( ЕЗ ).

Ці вимоги можуть бути задовільнені спільними зусиллями схемотехніків, конструкторів і технологів на основі подальшого розвитку і удосконалення принципів побудови ЕЗ, розвитку засобів конструювання, використання нових матеріалів і фізичних явищ, розробки прогресивних технологічних процесів виробництва електронних пристроїв.

Все це ставить високі вимоги до рівня підготовки випускників вищих навчальних закладів – спеціалістів і магістрів за фахом 7.05090201, 8.05090201, 7.05090203, 8.05090203, 7.05080201, 8.05080201 відповідно за спеціальностями “Радіоелектронні апарати та засоби”, “Інтелектуальні технології мікросистемної радіоелектронної техніки” та “Електронні прилади та пристрої”

Дані методичні вказівки присвячені викладенню правил оформлення пояснювальної записки та графічних матеріалів і сумісно з діючими методичними положеннями, які висвітлюють вимоги до змістового аспекту дипломних робіт випускників, дозволяють провести задану розробку ЕЗ на сучасному науково-технічному рівні.

У даних методичних вказівках наведені вимоги до пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) спеціаліста (структура пояснювальної записки та вимоги до текстових документів). Тут також наведені правила оформлення пояснювальної записки дипломної роботи магістра у вищеозначеному плані. Крім того, вказівки містять вимоги до графічних матеріалів.

Наведені додатки ілюструють форму титульних аркушів та завдань випускних робіт спеціалістів та магістрів, а також містять їхній зміст.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Випускна кваліфікаційна робота (ВКР) є самостійним та логічно завершеним теоретичним або експериментальним дослідженням, пов'язаним з розробкою теоретичних питань, експериментальними дослідженнями або з рішенням завдань прикладного характеру.

ВКР виконуються :

- для спеціалістів – у формі дипломного проекту чи дипломної роботи;

- для магістрів – у формі дипломної роботи.

1.2 До захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали навчальний план.

1.3 Студент-дипломник має право:

- користуватися лабораторною та інформаційною базою кафедри, приладами, вимірювальною технікою тощо для проведення натурного експерименту, математичного моделювання або наукових досліджень за темою ВКР;

- отримувати консультації керівника та консультантів роботи (проекту);

- самостійно вибирати варіанти вирішення завдань дипломної роботи (проекту).

1.4 Студент-дипломник зобов’язаний:

- виконати програму переддипломної (науково-педагогічної) практики у повному обсязі;

- скласти та захистити звіт по переддипломній (науково-педагогічній) практиці;

- своєчасно вибрати та узгодити тему дипломної роботи (проекту) з керівником ВКР, з’ясувати зміст, особливості та вимоги до виконання її окремих розділів;

- скласти та узгодити з керівником календарний план-графік виконання ВКР;

- враховувати сучасні досягнення науки і техніки, використовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати оптимальні рішення із застосуванням системного підходу;

- відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків, якість оформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу, їх відповідність методичним рекомендаціям (вказівкам) для виконання дипломної роботи (проекту) випускової кафедри, існуючим нормативним документам та державним стандартам;

- при виконанні ВКР використовувати лише ліцензійне програмне забезпечення та таке, яке вільно поширюється;

- дотримуватися календарного плану-графіка виконання ВКР;

- у встановлений термін подати роботу (проект) для перевірки керівнику та консультантам і після усунення їх зауважень повернути керівнику для отримання його висновку;

- у строк, визначений секретарем ДЕК, надати дипломну роботу (проект) до ДЕК;

- своєчасно прибути на захист ВКР або попередити завідувача випускової кафедри та ДЕК (через секретаря ДЕК) про неможливість присутності на захисті із зазначенням причин та наступним наданням документів, які засвідчують їх поважність.

У разі відсутності документів про неможливість присутності студента на захисті ДЕК може бути прийнято рішення про неатестацію його як такого, що не з’явився на захист ВКР без поважних причин, з подальшим відрахуванням з університету.

Якщо студент не мав змоги заздалегідь попередити про неможливість своєї присутності на захисті, але в період роботи ДЕК надав необхідні документи, ДЕК може перенести дату захисту.

1.5 Дипломна робота (проект) повинна складатися з пояснювальної записки та обов’язкового ілюстративного матеріалу (креслень, плакатів, кадрів презентації). При захисті допускається використання додаткового демонстраційного матеріалу в графічному (на папері, плівках), електронному (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо) або натурному (моделі, макети, зразки виробів тощо) вигляді.

1.6 Пояснювальна записка повинна у стислій та чіткій формі розкривати творчий задум роботи, містити аналіз сучасного стану проблеми, методів вирішення завдань, обґрунтування їх оптимальності, методики та результати розрахунків, опис проведених експериментів (при наявності), аналіз їх результатів і висновки з них; містити необхідні ілюстрації, ескізи, графіки, діаграми, таблиці, схеми, рисунки та ін.

Текст пояснювальної записки складається, як правило, державною або російською (для іноземних студентів) мовою в друкованому вигляді на аркушах формату А4, шрифт Times New Roman 14 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки для дипломних робіт (проектів) спеціаліста, магістра – 90 ¸ 120 стор. (не враховуючи додатки).

1.7 ПЗ повинна мати тверду обкладинку, на якій не припускаються орнаменти, емблеми та надписи.

1.8 Обов’язковий ілюстративний матеріал ВКР складає не менше 10 аркушів креслень чи плакатів формату А1 та відповідні їм кадри електронної презентації.

2 СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ СПЕЦІАЛІСТА

2.1 Структура пояснювальної записки

2.1.1 Пояснювальна записка (ПЗ) умовно поділяється :

- на вступну частину;

- основну частину;

- додатки.

2.1.2 Вступна частина містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш - приклад виконання наведений у додатку А;

- анотація українською (російською – для іноземних студентів) мовою;

- анотація іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання;

- завдання на дипломний проект - форма для складання наведена у додатку Б;

- завдання з економіки - форма для складання видається відповідною кафедрою;

- завдання до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» (форма для складання наведена у додатку Р).

Анотація обсягом до 500 знаків стисло відображає загальну характеристику та основний зміст дипломного проекту.

Сторінки вступної частини не нумеруються, але враховуються у загальній кількості сторінок ПЗ.

2.1.3 Основна частина виконується на стандартних формах за ГОСТ 2.104-68. На заголовному аркуші основний надпис виконується за формою 2, на наступних аркушах - за формою 2а вказаного стандарту. Приклад заповнення основних надписів наведений у додатку В.

2.1.4 Основна частина містить такі структурні елементи:

- зміст;

- вступ;

- розділи, які розкривають основний зміст проекту;

- економічний розділ;

- розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»;

- загальні висновки;

- перелік використаних літературних джерел.

Зміст містить перераховані вище структурні елементи та додатки. При цьому слід мати на увазі, що в зміст включаються назви тільки розділів та підрозділів (назви пунктів, якщо такі є, до змісту не входять), а назви додатків повинні бути включені усі. Зміст типового дипломного проекту наведений у додатку Г.

В економічному розділі проводиться техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту та розрахунок економічного ефекту від розробки проекту.

Загальні висновки підтверджують відповідність отриманих результатів завданню на виконання проекту і висунутим вимогам та можливість впровадження або застосування результатів проекту.

2.1.5 Додатки розташовують після основної частини ПЗ, кожний з них починається з нового аркуша. До додатків виносяться розроблені конструкторські та технологічні текстові документи, програми розрахунку та інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації проекту.

2.1.6 Нумерація аркушів додатків, виконаних не за формою конструкторських або технологічних документів, проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки.

2.1.7 Для додатків, які містять технологічні та конструкторські текстові документи, перші сторінки виконуються без будь-якої форми, на яких, як це прийнято для додатків, наводяться їхні позначення та назва, а далі перелік документів, які включаються до цих додатків. Наприклад:

Додаток В

Технологічні документи

Маршрутна карта збирання телевізора

Карти ескізів модуля підсилювача і т. д.

Додаток Г

Конструкторські документи

Перелік елементів телевізора

Перелік елементів модуля підсилювача

Специфікація телевізора

Специфікація корпусу

Таблиця з’єднань до електромонтажного креслення і т. д.

Ці додатки розташовуються відповідно передостанніми та останніми, їхні сторінки, окрім перших, додатково не нумеруються, але входять у загальну кількість сторінок ПЗ, яка вказується в основному надпису.

2.2 Вимоги до текстових документів дипломного проекту, які містять текст, розбитий на графи

2.2.1 До таких документів належать:

- конструкторські документи - перелік елементів, специфікація, таблиця з'єднань та ін.;

- технологічні документи - маршрутні та комплектувальні карти, карти ескізів, відомості розцеховки, оснащення, матеріалів та ін.

Ці документи оформлюються за відповідними стандартами ЄСКД та ЄСТД і входять окремими додатками до пояснювальної записки (згідно з 2.1.7).

2.2.2 Види та комплектність технологічної документації повинні відповідати ГОСТ 3.1102-74, 3.1103-74, 3.1104-74, 3.1105-74, 3.1108-74, 3.1109-73, 3.1407-74.

3 СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

3.1 ПЗ умовно поділяється:

- на вступну частину;

- основну частину;

- додатки.

3.2 Вступна частина містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш - приклад виконання наведений у додатку Д;

- анотація українською (російською – для іноземних студентів) мовою;

- анотація іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання;

- завдання на дипломну роботу магістра - форма для складання наведена у додатку Е;

- завдання з економіки - форма для складання видається відповідною кафедрою;

- завдання до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» (форма для складання наведена у додатку Р).

Анотація обсягом до 500 знаків стисло відображає загальну характеристику та основний зміст дипломної роботи.

Сторінки вступної частини не нумеруються, але враховуються у загальній кількості сторінок ПЗ.

3.3 Основна частина виконується на аркушах білого паперу і містить такі структурні елементи:

- зміст;

- вступ;

- розділи, які розкривають основний зміст роботи;

- економічний розділ;

- розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»;

- загальні висновки;

- перелік використаних літературних джерел.

Зміст містить перераховані вище структурні елементи та додатки. При цьому слід мати на увазі, що в зміст включаються назви тільки розділів та підрозділів (назви пунктів, якщо такі є, до змісту не входять), а назви додатків повинні бути включені усі. Зміст дипломної роботи магістра наведений у додатку И.

3.4 Додатки розташовують після основної частини ПЗ, кожний з них починається з нового аркуша. До додатків виносяться програми розрахунку, методики, програми та протоколи випробувань, результати патентних досліджень та інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації роботи.

4 СТРУКТУРА ТА ВИМОГИ ДО ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

4.1 Вимоги щодо структури ПЗ дипломної роботи спеціаліста здебільшого відповідають структурі ПЗ дипломної роботи магістра (розділ 3) з нижче перерахованими особливостями:

- приклад виконання титульного аркуша наведений у додатку К;

- завдання на дипломну роботу - форма для складання наведена у додатку Б;

- якщо додатки містять також конструкторські та технологічні документи, то вимоги до їхнього розташування, позначення і нумерації - згідно з відповідними вимогами, наведеними у 2.1.7. Вимоги до оформлення таких документів наведені в підрозділі 2.2.

4.2 Зміст дипломної роботи наведений у додатку Л.

5 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ СПЕЦІАЛІСТА

5.1 Загальні положення

5.1.1 ПЗ виконують на формах 2 і 2а за ГОСТ 2.104 відповідно перший та наступний аркуші.

5.1.2 Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і наприкінці рядків – не менше 3 мм.

Відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, який повинен дорівнювати п'ятьом знакам.

5.1.3 Відстань між рядками тексту – з інтервалом 1,5. Відстань між рядками заголовка і наступного або попереднього тексту повинна відповідати подвійному інтервалу 1,5 .

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж , як у тексті.

5.1.4 Помилки, описки та графічні неточності, які виявлені в процесі виконання ПЗ, допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) чорною пастою.

Пошкодження сторінок ПЗ, помарки та сліди неповністю видаленого попереднього текста не допускаються.

5.1.5 Для розміщення узгоджуючих і затверджуючих підписів до ПЗ складається титульний аркуш, приклад складання якого наведений у додатку А.

Побудова ПЗ

5.2.1 Текст ПЗ розділяють на розділи і підрозділи.

5.2.2 Розділи повинні мати порядкові номери в межах усієї ПЗ і позначені арабськими цифрами без крапки. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи декількох пунктів.

5.2.3 Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинний складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:

1 Типи і основні розміри

На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница - №1 - открытая онлайн библиотека 1.1

1.2 Нумерація пунктів першого розділу ПЗ

1.3

2 Технічні вимоги

2.1

2.2

2.3 Нумерація пунктів другого розділу ПЗ

Якщо ПЗ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад:

3 Методи випробувань

3.1 Апарати, матеріали і реактиви

На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница - №2 - открытая онлайн библиотека 3.1.1

3.1.2 Нумерація пунктів першого підрозділу третього розділу ПЗ

3.1.3

3.2 Підготовка до випробування

На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница - №3 - открытая онлайн библиотека 3.2.1

3.2.2 Нумерація пунктів другого підрозділу третього розділу ПЗ

3.2.3

Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.

5.2.4 Пункти, при необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 і т.д.

5.2.5 Усередині пунктів чи підпунктів можуть бути наведені перерахування.

Перед кожною позицією перерахування слід ставити дефіс чи, при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виконується з абзацного відступу, як показано в прикладі.

Приклад

а) __________________

б) __________________

1) _________________

2) _________________

в) __________________

5.2.6 Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацного відступу.

5.2.7 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, при необхідності, можуть мати заголовки.

Заголовки повинні чітко і стисло відбивати зміст розділів, підрозділів і пунктів.

Заголовки треба писати з великої букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Заголовки розділів і підрозділів слід писати посередині аркуша, заголовки пунктів – з абзацного відступу.

5.2.8 Кожен розділ ПЗ необхідно починати з нової сторінки.

5.2.9 У ПЗ на першій (заголовній) сторінці і, при необхідності, на наступних сторінках поміщають зміст, що містить номери і найменування розділів і підрозділів із указівкою номерів сторінок.

Слово “Зміст” записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) з великої букви. Найменування, включені в зміст, записують малими буквами, починаючи з великої букви.

Наприкінці ПЗ наводиться список літератури, що була використана при ії складанні. Список літератури включають у зміст ПЗ.

5.2.10 Нумерація сторінок основної частини і додатків, що входять до складу ПЗ, повинна бути наскрізна.

Викладання тексту ПЗ

5.3.1 Повне найменування виробу на титульному аркуші, в основному надписі і при першому згадуванні в тексті документа повинно бути однаковим з найменуванням його в основному конструкторському документі.

У наступному тексті порядок слів у найменуванні має бути прямим, тобто на першому місці повинно бути визначення (прикметник), а потім – назва виробу (іменник); при цьому допускається вживати скорочене найменування виробу.

Найменування, що наводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.

5.3.2 Текст документа повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладанні обов'язкових вимог у тексті слід застосовувати слова: “повинен”, ”випливає”, ”необхідно”, ”потрібно, щоб”, ”дозволяється тільки”, ”не допускається”, ”забороняється”, ”не випливає”. При викладанні інших положень варто застосовувати слова: “можуть бути”, ”як правило”, ”при необхідності”, ”може бути”, ”у випадку” і т.д.

При цьому допускається використовувати оповідальну форму викладання тексту документа, наприклад: “застосовують”, ”указують” тощо.

У документах треба застосовувати науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

5.3.3 У тексті документа не допускається таке:

- застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

- застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

- застосовувати довільні словотвори;

- застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами української орфографії та відповідними державними стандартами;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, що входять у формули і рисунки.

5.3.4 У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- застосовувати математичний знак мінус (-) перед від'ємними значеннями величин (необхідно писати слово “мінус”);

- застосовувати знак “Æ” для позначення діаметра (необхідно писати слово “діаметр”). При вказівці розміру чи граничних відхилень діаметра на кресленнях, поміщених у тексті ПЗ, перед розмірним числом слід писати знак “Æ”;

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (більше), < (менше), = (дорівнює), ³ (більше чи дорівнює), £ (менше чи дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.

5.3.5 Якщо в документі наводяться надписи, які пояснюють і наносяться безпосередньо на виготовлюваний виріб (наприклад: на планки, таблички до елементів керування тощо), їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад ВКЛ., ОТКЛ., чи лапками – якщо надпис складається з цифр і (чи) знаків.

Найменування команд, режимів, сигналів тощо у тексті треба виділяти лапками, наприклад, “Сигнал +27 включено”.

5.3.6 Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений у ГОСТ 2.316.

5.3.7 Умовні літерні позначення, зображення чи знаки повинні відповідати прийнятим у чинному законодавстві і державних стандартах. У тексті ПЗ перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад “Тимчасовий опір розриву sу ”.

При необхідності застосування умовних позначок чи зображень знаків, не встановлених діючими стандартами, їх слід пояснювати в тексті чи в переліку позначень.

5.3.8 У ПЗ треба застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їхні найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417.

Поряд з одиницями СІ, при необхідності, в дужках вказують одиниці систем, які раніше застосовувалися і дозволені до застосування. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.

5.3.9 У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти – словами.

Приклади

1 Провести випробування п'яти труб, кожна довжиною 5 м.

2 Відібрати 15 труб для випробувань на тиск.

5.3.10 Одиниця фізичної величини того самого параметра в межах одного документа повинна бути постійною. Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00 м.

5.3.11 Якщо в тексті документа наводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Приклади

1 Від 1 до 5 мм.

2 Від 10 до 100 кг.

3 Від плюс 10 до мінус 40 °С.

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки чи сторінки), крім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинним способом.

5.3.12 Наводячи найбільші чи найменші значення величин, слід застосовувати словосполучення “повинно бути не більше (не менше)”.

Наводячи припустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог, треба застосовувати словосполучення “не повинно бути більше (менше)”.

Наприклад, масова частка вуглекислого натрію в технічній кальцинованій соді повинна бути не менше 99,4 %.

5.3.13 Числові значення величин у тексті слід вказувати зі ступенем точності, що необхідна для забезпечення необхідних властивостей виробу, при цьому в ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього тощо десяткового знака для різних типорозмірів, марок і до того подібних виробів одного найменування повинно бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини сталевої гарячекатаної стрічки 0,25 мм, то весь ряд товщин стрічки повинний бути зазначений з такою же кількістю десяткових знаків, наприклад:1,50; 1,75; 2,00.

5.3.14 Дробові числа необхідно наводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати ¼², ½² ( але не На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница - №4 - открытая онлайн библиотека ² , На дипломний проект (роботу) студенту 1 страница - №5 - открытая онлайн библиотека ² ).

Якщо не можна виразити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати як простий дріб в один рядок через косу рису, наприклад: 5/32; (50A-4C)/(40B+20).

5.3.15 У формулах як символи треба застосовувати позначення, установлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова “де” без двокрапки після нього.

Приклад. Густину кожного зразка r, кг/м3 обчислюють за формулою

r = m / V,

де m – маса зразка, кг;

V – об’єм зразка, м3.

Формули, що йдуть одна за іншою і не розділені текстом, розділяють комою.

5.3.16 Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули на знаку множення застосовують

знак “´”.

5.3.17 Формули можуть бути виконані машинним способом чи креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм.

5.3.18 Формули, за винятком формул, що поміщаються в додатку, повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами, що записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1). Одну формулу також позначають, наприклад (2.1).

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад ... у формулі (4.1).